Справа № 410/3348/13-к
Провадження № 11кп/782/633/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2014 року м. Луганськ
Апеляційний суд Луганської області в складі:
Головуючого-судді: Ігнатова Р.М.
Суддів : Юрченко А.В. , Кравченко Т.Д.
При секретарі : Калашнік О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську кримінальне провадження № 12013030150001149 від 01 травня 2013 року року за апеляційними скаргами старшого прокурора прокуратури міста Брянки Луганської області Гудзь С.В., представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3, відносно :
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Стаханова Луганської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, учня Брянківського професійного ліцею № 18 , не одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 3 ст. 185 КК України,-
За участю прокурора : Скворцової А.Ю.
Адвоката - захисника : ОСОБА_5
Законного представника обвинуваченого : ОСОБА_6
Обвинуваченого : ОСОБА_4
В С Т А Н О В И В:
Вироком Брянківського міського суду Луганської області від 17.03.2014 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання відповідно:
- за ч. 1 ст. 185 КК України - 20 діб арешту;
- за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України - 30 діб арешту.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, остаточне покарання ОСОБА_4 призначено шляхом часткового складання призначених покарань. Визначено остаточне покарання ОСОБА_4 у вигляді арешту строком на 40 діб.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_4 обрано у вигляді тримання під вартою. Взятий під варту у залі суду.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислюється з 17.03.2014 року.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 11 224,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5 000,00 грн. у рахунок заподіяної моральної шкоди.
Речових доказів по справі немає.
Не погодившись з таким вироком суду, старший прокурор прокуратури міста Брянки Луганської області - Гудзь С.В. звернулася до апеляційного суду Луганської області зі своєю апеляційною скаргою, в якій вважає, вирок незаконним у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та який підлягає скасуванню. Вказала, що відповідно до п. 2 ч.2 ст. 374 КПК України, суд в мотивувальній частині вироку зазначив, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 в частині відшкодування моральної шкоди, підлягає частковому задоволенню в розмірі 5000 грн. при цьому підстави в обґрунтування такого рішення судом не зазначені. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви. Під час судового розгляду в рамках кримінального провадження відносно неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4. цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, представник потерпілої ОСОБА_2 в обґрунтування факту спричинення моральної шкоди вказувала на негативні емоції та хвилювання психічного характеру, які відобразилися на стані здоров'я потерпілої, позбавлення потерпілої нормального спілкування з оточуючими людьми, зміни нормального укладу життя, однак будь-яких доказів підтвердження таких розладів здоров'я та інших перенесених обмежень суду не надала. Крім цього, суд дослідивши обставини кримінального провадження дійшов висновку, що протиправні дії обвинуваченим ОСОБА_4 були вчинені у наслідок збігу тяжких сімейних та матеріальних обставин, однак цей факт не врахований при вирішенні питання про задоволення цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн.
На підставі вищевикладеного, просить вирок скасувати в частині цивільного позову про відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_2, та призначити новий розгляд в цій частині у порядку цивільного судочинства. В іншій частині вирок - залишити без змін.
Не погодившись з таким вироком суду, представник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3, звернулася до апеляційного суду Луганської області зі своєю апеляційною скаргою, в якій вважає, що вирок необхідно змінити, призначивши ОСОБА_4 більш суворе покарання, оскільки суд допустив однобічність та неповноту судового слідства, що призвело до невідповідності призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого, що полягає в наступному. Вказала, що скориставшись довірою потерпілої та мешкаючи у належному їй будинку ОСОБА_4 практично цілий рік розкрадав лежне ОСОБА_2 майно. Після того, як на подвір'ї та у будинку вже нічого було красти, він не схаменувся та не пошкодував про перший злочин, навмисно з прониканням у сховище, шляхомзлому проник до гаражу, та знову протягом майже року здійснював крадіжки, яке люди заробляли тяжкою працею протягом багатьох років. У переліку викрадених речей має місце орден "Червоної зірки", який є для потерпілої важливим та пам'ятним, оскільки належав її рідному батькові, яким він був нагороджений за заслуги перед Вітчизною. Цей факт судом не був взятий до уваги, хоча в судовому засіданні цей факт підсудний заперечував. Крім того, ОСОБА_4 цинічно, нехтуючи будь якими цінностями, своїми протиправними діями зруйнував житловий будинок та зробив його непридатним для життя. Таким чином, суд невірно визначив ступінь тяжкості злочину, дав невірну оцінку обставинам справи, а тому вирок є несправедливим та м'яким. Крім того, не згодна з висновками суду, що підсудний ОСОБА_4, щиро розкаявся та визнав свою провину, це було ним зроблено лише формально, та щирого каяття з його поведінки не вбачалось, а навпаки підсудний вів себе пихато та нахабно, будучи впевнений у прихильності суду по відношенню до нього, бо він є неповнолітнім. Вибачився та визнав себе винним підсудний лише у судових дебатах, тобто напередодні ухвалення вироку. Та зробив це лише за для того, щоб отримати менш суворе покарання. Також, не згодна з обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного, яку суд взяв до уваги - це нібито добровільне часткове відшкодування заподіяного збитку, але судом не вказано суму збитку, яка склала всього 250 грн., тому цей факт, не можна вважати як пом'якшення. Крім цього, суд задовольнив позов в частині відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 11474,00 грн., а моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн., вважає, що ця сума на відшкодування моральної шкоди є замалою. Потерпіла не може відвідувати цей будинок, бо зараз він знаходиться у напівзруйнованому стані, багато речей у будинку є пошкодженими, у будинку такий бруд, що за для наведення порядку знадобиться багато зусиль. А раніше вона жила у цьому домі, він був наповнений дитячими спогадами про батьків. Окрім того, ще своїми діями ОСОБА_4 щодо викрадення ордену "Червоної зірки" наніс таку моральну шкоду, яку неможливо виміряти грошима. Підсудний не вчинив будь-яких дій, щоб знайти людину котрій він продав цей орден та повернути потерпілій цю нагороду. Потерпіла уклала угоду із матір'ю підсудного про оренду житлового будинку саме для того, щоб зберегти це майно, бо за складних економічних умов вона вимушена була переїхати у інше місто, щоб знайти роботу, заробити грошей та зробити капітальний ремонт будинку. Замість цього вона втратила те, що мала, її обікрали та обманули. Потерпіла зазнала моральних страждань, ці події відобразилися на стані її здоров'я, вона переживає стрес і досі. Тому ми вважаємо, що такий розмір моральної шкоди є замалим та не відповідає понесеним моральним стражданням потерпілої. Таким чином вважає, що судом було постановлено м'який та несправедливий вирок за скоєний ОСОБА_4 злочин.
На підставі вищевикладеного, просить вирок змінити, яким призначити покарання ОСОБА_4 у межах максимальної санкції ч. 1 ст. 185 УК України та мінімальної санкції ч. 3 ст. 185 УК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 11224,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 80000,00 грн. у рахунок заподіяної моральної шкоди.
В запереченнях захисник просила в задоволенні апеляційних скарг прокурора та представника потерпілої відмовити , а вирок Брянківського міського суду Луганської області від 17 березня 2014 року залишити без змін .
Заслухавши суддю доповідача , прокурора , яка підтримала апеляційну скаргу прокурора прокуратури міста Брянки та частково представника потерпілої лише в частині розв'язання цивільного позову та просила в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства . В частині призначення більш суворого покарання не підтримала . Захисника обвинуваченого , яка не підтримала апеляційні скарги прокурора та представника потерпілої ОСОБА_2 , просила залишити їх без задоволення та просила застосувати амністію до обвинуваченого . Пояснення обвинуваченого та його законного представника , які не підтримали апеляційні скарги, а підтримали позицію захисника . Заслухавши учасників кримінального провадження в судових дебатах та останнє слово обвинуваченого , обговоривши доводи апеляційних скарг та матеріали кримінального провадження , колегія суддів приходить до висновку про не обгрунтованність апеляційних скарг виходячи з наступного .
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_4 визнано винним за умисні кримінальні правопорушення (злочини) за таких обставин:
Епізод № 1:
У період часу з 10 травня 2012 року по 01 травня 2013 року ОСОБА_4 мешкав у будинку за адресою: АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6, з її усного дозволу.
Маючи єдиний намір на таємне викрадення майна, що належить ОСОБА_2, ОСОБА_4 таємно, шляхом вільного доступу заволодів металевими виробами, які зберігались в будинку та на дворі будинку ОСОБА_2, а саме:
- плитами з вугільної пічки, що зберігалися у літній кухні ОСОБА_2, у кількості 6 штук, вартість яких, згідно довідки ТОВ «ТОТУС» станом на 01.05.2013 року складала 100 грн. за штуку, всього на суму 600грн.;
- духовкою з вугільної пічки, вартість якої, згідно довідки ТОВ «ТОТУС» станом на 01.05.2013 року складала 100 грн. за штуку, всього на суму 100грн.;
- колосниковою решіткою, вартість якої, згідно довідки ТОВ «ТОТУС» станом на 01.05.2013 року складала 120 грн. за штуку, всього на суму 120 грн.;
- дверцятами з топки вугільної пічки, вартість яких, згідно довідки ТОВ «ТОТУС» станом на 01.05.2013 року складала 120 грн. за штуку, всього на суму 120 грн.;
- рулоном сітки рабиці, вартість якої, згідно довідки ТОВ «ТОТУС» станом на 01.05.2013 року складала 100 грн. за рулон, всього на суму 100 грн.;
- двома газовими балонами під привозний газ, вартість яких, згідно довідки ТОВ «ТОТУС» станом на 01.05.2013 року складала 350 грн. за штуку, всього на суму 700 грн.;
- 50 літровою алюмінієвою каструлею, вартість якої, згідно довідки ТОВ «ТОТУС» станом на 01.05.2013 року складала 500 грн. за штуку, всього на суму 500 грн.;
- пральною машинкою «Таврія», вартість якої, згідно довідки ТОВ «ТОТУС» станом на 01.05.2013 року складала 150 грн. за штуку, всього на суму 150 грн.;
- металевою вагонеткою вагою 297 кілограмів, вартість якої, згідно довідки ТОВ «Металл-трейд» станом на 01.05.2013 року по ціні металу складала 2000 грн. за тонну, всього на суму 594 грн.;
- металевою саморобною тачкою, вартість якої, згідно довідки ТОВ «ТОТУС» станом на 01.05.2013 року складала 150 грн. за штуку, всього на суму 150 грн.;
Викраденим розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 3134 грн.
Епізод № 2:
У період часу з 02.12.2012 року до 26.03.2013 року неповнолітній ОСОБА_4, маючи намір на вчинення таємного викрадення майна ОСОБА_2, поєднаного з проникненням у сховище, шляхом зламу запірного пристрою проник до гаражу ОСОБА_2, розташованого на подвір'ї будинку за адресою: АДРЕСА_2 та заволодів її речами, а саме:
- двома мідними кабелями довжиною по 20 м., вартість яких, згідно довідки ТОВ «ТОТУС» станом на 01.05.2013 року складала 8 грн. за 1 м., всього на суму 320 грн.;
- латунними трубами довжиною в 1 м., діаметром четверть дюйма, в кількості 25 штук, вартість яких, згідно довідки ТОВ «ТОТУС» станом на 01.05.2013 року складала 20 грн. за штуку, всього на суму 500 грн.;
- саморобним котлом під парове опалення, вартість якого, згідно довідки ТОВ «ТОТУС» станом на 01.05.2013 року складала 500 грн. за штуку, всього на суму 500 грн.;
- алюмінієвим розширювальним бачком об'ємом 5 літрів, вартість якого, згідно довідки ТОВ «ТОТУС» станом на 01.05.2013 року складала 300 грн. за штуку, всього на суму 300 грн.;
- трьома алюмінієвими мисками об'ємом 10, 10 та 20 літрів, вартість яких, згідно довідки ТОВ «ТОТУС» станом на 01.05.2013 року складала 100 грн. за штуку, всього на суму 300 грн.;
- двома алюмінієвими бідонами об'ємом по 5 літрів, вартість яких, згідно довідки ТОВ «ТОТУС» станом на 01.05.2013 року складала 100 грн. за штуку, всього на суму 200 грн.;
- металевими рамами у кількості 7 штук, вартість яких, згідно довідки ТОВ «ТОТУС» станом на 01.05.2013 року складала 400 грн. за штуку, всього на суму 3200 грн.;
- кутовим профілем довжиною 2 метри в кількості 7 штук, вартість якого, згідно довідки ТОВ «ТОТУС» станом на 01.05.2013 року складала 50 грн. за 1 м., всього на суму 900 грн.;
- двома дюймовими трубами, довжиною по 8 метрів, вартість яких згідно довідки ТОВ «ТОТУС» станом на 01.05.2013 року складала 70 грн. за 1 м., всього на суму 1120 грн.;
- мотоциклом «Панонія» вартість якого, згідно довідки ТОВ «ТОТУС» станом на 01.05.2013 року складала 1000 грн. за штуку, всього на суму 1000 грн.
- орденом «Червоної зірки» в кількості 1 шт.
Викраденими речами неповнолітній ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на суму 8 340 грн.
При апеляційному розгляді судом апеляційної інстанції встановлені тіж самі обставини скоєних кримінальних правопорушень що викладені у вироку суду першої інстанції . Таким чином , обставини скоєних крадіжок судом першої інстанції встановлені правильно , його вина доведена , а кваліфікація за ст. ст. 185 ч.1 , 185 ч.3 КК України відповідає нормам матеріального закону та діям обвинуваченого і ці обставини учасниками кримінального провадження не ставляться під сумнів та відповідно до оспорюються в апеляційних скаргах у зв'язку з чим апеляційний суд не приводить докази винуватості засудженого та доводи відносно кваліфікації його дій .
Доводи апеляційної скарги представника потерпілої про призначення м'якого покарання обвинуваченому ОСОБА_4 та необхідності призначення покарання у межах максимальної санкції ч.1 ст. 185 та мінімальної санкції ч.3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки , на думку колегії не відповідає меті покарання , яка зазначена в ст. 50 КК України . Так , при призначенні покарання суд першої інстанції дотримався положень ст.. 65 КК України і врахував , що обвинувачений скоїв кримінальні правопорушення , які відносяться відповідно до ст. 12 КК України до злочинів середньої тяжкості та тяжкого . Особу винного , який був неповнолітнім на час скоєня злочинів , умови життя та виховання неповнолітнього, ставлення обвинуваченого до вчиненого ним діяння, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання , декілько обставин , які пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до вимог ст. 66 КК України - визнання вини , щире каяття , добровільне часткове відшкодування заподіяної шкоди , вчинення злочинів у неповнолітньому віці , вчинення злочинів внаслідок збігу тяжких сімейних та матеріальних обставин , відсутність обставин які обтяжують покарання , та обгрунтовано прийшов до висновку про наявність декількох обставин які пом'якшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого злочину та призначив покарання за ст.. 185 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України . Дане покарання на думку колегії суддів є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєня нових злочинів і підстав для призначення більш суворого покарання неповнолітньому колегія суддів не находить .
При вирішення цивільного позову суд першої інстанції врахував всі обставини та визначив розмір грошового відшкодування виходячи з характеру кримінальних правопорушень , глибини хвилювань потерпілої , інших обставин по справі та визначив остаточну суму моральної шкоди виходячи з сукупності вказаних обставин з урахуванням вимог розумності та справедливості , виходячи з положень ст. 23 ЦК України і підстав для скасування вироку в частині відшкодування моральної шкоди та направлення на новий судовий розгляд в цій частині в порядку цивільного судочинства , колегія суддів не вбачає . Крім того , приданих обставинах , враховуючи що сума моральної шкоди не впливає на обсяг обвинувачення та правову кваліфікацію , апеляційні вимоги щодо направлення на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства не відповідають процесуальному закону .
Розмір відшкодування матеріальної шкоди не оспорювався .
Щодо клопотання захисника про застосування до обвинуваченого ЗУ „ Про амністію у 2014 році „ та звільнення його від кримінальної відповідальності то дане клопотання не підлягає задоволенню виходячи з того , що закон передбачає лише звільнення від відбування покарання , а на час апеляційного розгляду , надходження вказаного клопотання до суду апеляційної інстанції , обвинувачений відбув призначене судом першої інстанції покарання - 40 діб арешту , а звільнення від покарання застосовуються в частині не відбутого покарання , тому клопотання не може бути задоволено .
Керуючись ст. ст. 404 , 405 , 407 , 419 КПК України , апеляційний суд , -
У Х В А Л И В :
Вирок Брянківського міського суду Луганської області від 17 березня 2014 року відносно ОСОБА_4 за ст. ст. 185 ч.1 , 185 ч.3 КК України , - залишити без змін .
Апеляційні скарги старшого прокурора прокуратури міста Брянки Гудзь С.В. та представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 , - залишити без задоволення .
Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення .
С У Д Д І :
Кравченко Т.Д. Ігнатов Р.М. Юрченко А.В.