У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1 червня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1

Вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 24 січня 2005 року

ОСОБА_1,

1963 року народження, судимого 10.12.2003 р. за ч.2 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,

засуджено за ч.1 ст.188 КК України: по епізоду, вчиненому в кінці листопада 2003 р., на 1 рік позбавлення волі; за іншими епізодами  - на 2 роки позбавлення волі; за ч.2 ст.185 КК України - на 2 роки позбавлення волі; ч. 3 ст. 185 КК України - на 3 роки позбавлення волі. 

            На підставі ч.1 ст.70 ОСОБА_1призначено 3 роки позбавлення волі, а за  ч.4 ст.70 КК України - 3 роки і 3 місяці позбавлення волі. Відповідно до ст.71 КК України ОСОБА_1остаточно визначено покарання у виді - 4 років позбавлення волі.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

            ОСОБА_1а визнано винуватим у тому, що він у стані алкогольного сп'яніння в період із листопада 2003 р. по січень 2004 р. у АДРЕСА_1вчинив викрадення шляхом демонтажу обладнання електричних мереж (кінець листопада - 2003 р. - 865 грн. 36 коп.; кінець грудня 2003 р. - 865 грн. 36 коп.; початок січня 2004 р. - 865 грн. 36 коп. і 865 грн. 36 коп.;).

Його ж визнано винуватим у тому, що він у період із січня по червень 2004 р., як у АДРЕСА_2, повторно, із проникненням у житло ( тільки ОСОБА_2 й ОСОБА_3) і без такого, вчинив таємне викрадення майна вартістю: ОСОБА_2 - 150 грн.; ОСОБА_3 -520 грн.; ОСОБА_4 - 250 грн.; ОСОБА_5 - 1 150 грн. і  ОСОБА_6 - 200 грн.; поштового відділення с. Біленьке - 300 грн.

За змістом касаційної скарги, засуджений ОСОБА_1, посилаючись на безпідставність засудження за ч.3 ст.185 і ч.1 ст.188 КК України та на невідповідність призначеного покарання ступені тяжкості злочинів та його особі, просить судові рішення у цій частині скасувати, а справу закрити й пом'якшити покарання. Також засуджений вказує на те, що йому належним чином не роз'яснили вимоги ст.299 КПК України. 

            Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід залишити без задоволення.

Як видно зі скарги, ОСОБА_1 не оскаржив судові рішення щодо засудження за ч.2 ст.185 КК України (щодо кваліфікації дій і доведеності вини), а тому касаційний суд згідно із ст.395 КПК України не повинен перевіряти законність і обгрунтованність судових рішень щодо нього у цій частині.

Що ж до тверджень засудженого ОСОБА_1а у касаційній скарзі про безпідставність засудження за ч.1 ст.188 і ч.3 ст.185 КК України та про порушення судом вимог ст.299 КПК України, то вони є безпідставними.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 на досудовому слідстві та у суді визнав себе винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.188 і ч.3 ст.185 КК України і не оспорював фактичні обставини справи. З огляду на це, суд за клопотанням прокурора і згодою учасників судового розгляду визнав недоцільним дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи. При цьому ОСОБА_1було належним чином роз'яснено зміст ч.3 ст.299 КПК України, а саме, що у разі ухвалення судом рішення про недоцільність дослідження доказів стосовно всіх обставин справи він буде позбавлений права оскаржувати фактичні обставини справи в апеляційному порядку. Це підтверджується даними протоколу судового засідання, на який не принесено зауважень (а.с.131). Крім показань засудженого його винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.188 і ч.3 ст.185 КК України, підтверджується показаннями потерпілих, свідків, даними, що містяться в протоколах слідчих дій, яким суд дав належну оцінку.

Отже, встановлені по справі фактичні обставини свідчать про доведеність вини ОСОБА_1а у вчиненні злочинів. Його дії за ч.3 ст. 185 і ч. 1 ст. 188  КК України кваліфіковано правильно.

Посилання ОСОБА_1а у касаційній скарзі на те, що призначене йому покарання не відповідає ступені тяжкості злочинів та його особі, є непереконливими.

Призначене ОСОБА_1у, мінімальне за санкціями ч.ч. 2 і 3 ст.185 КК України і наближене до мінімального за санкцією ч.1 ст.188 КК України покарання відповідає вимогам ст.65 КК України та є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

            За таких обставин підстав для призначення справи до касаційного розгляду немає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженому ОСОБА_1.  

         Судді:

 КОЛЕСНИК М.А.               СЕЛІВОН О.Ф.                 ШЕВЧЕНКО Т.В.