ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" червня 2014 р.Справа № 5016/770/2012(14/13)
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого Єрмілова Г.А.
Суддів : Воронюка О.Л.
Лашина В.В.
(склад судової колегії сформовано розпорядженням голови суду №856 від 21.05.2014р.)
при секретарі Філончук Т.М.
за участю представників сторін:
від прокуратури - Коломійчук І.О., посвідчення №005250 від 22.09.2012р.;
від позивача - не з'явився, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином;
від відповідача - Малюк Є.В., за довіреністю №б/н від 25.03.2014р.;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ ВКП "Домовіт.Дизайн-Центр"
на рішення господарського суду Миколаївської області від 14.04.2014 року
у справі №5016/770/2012(14/13)
за позовом Миколаївського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області
до ТОВ ВКП "Домовіт.Дизайн-Центр"
про стягнення збитків у сумі 56452,79грн.
Відповідно до ст.44 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 14.04.2014 року (суддя Мавродієва М.В.) задоволено позов Миколаївського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області. Стягнуто з ТОВ ВКП "Домовіт.Дизайн-Центр" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області 56452,79 грн. збитків, заподіяних державі у зв'язку з порушенням природоохоронного законодавства.
Крім того, з відповідача в доход Державного бюджету України стягнуто 1609,50грн. судового збору.
Рішення суду мотивоване приписами ст.ст.10,11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Господарський суд виходив з того, що з 01.03.2009р. по 31.10.2012р. відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря із стаціонарних джерел - двох газових котлів, за відсутності відповідного дозволу, чим заподіяв державі шкоду у розмірі 56452,79грн.
Крім того, судом першої інстанції було прийнято до уваги, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2012 по справі №2а-3143/12/1470 залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014р., відмовлено в задоволенні позову ТОВ ВКП «Домовіт. Дизайн - центр» про визнання незаконними дій Державної екологічної інспекції в Миколаївській області по проведенню перевірки підприємства, відбору проб викидів стаціонарних джерел та проведення розрахунку розмірів відшкодування збитків.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ТОВ ВКП "Домовіт.Дизайн-Центр" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального і процесуального права, а саме ст.ст.8,19,92 Конституції України, ст.22 ЦК України, ст.41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 11,33,34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
В обґрунтування своїх вимог відповідач вказує на те, що при здійсненні розрахунків розміру збитків (за формулою З=Mi*1,1П*Аі*КТ*Кзі) позивачем було використано неналежний показник маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря (Mi), який було обраховано за допомогою Збірнику показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами, який не є нормативним документом. Натомість розрахунок цього показнику мав бути здійснений на підставі п.3.7 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від. 10.12.2008р.
Крім того, було невірно визначено та використано таку складову формули, як 1,1П (розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн.\т), оскільки позивач (з яким погодився місцевий господарський суд) помилково вважав, що моментом виявлення порушення є дата проведення перевірки та, відповідно, застосував розмір мінімальної заробітної плати станом на 2012рік. Відповідач стверджує, що таким моментом є початок експлуатації обладнання, пов'язаного з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, без відповідного дозволу.
Тобто, у даному випадку при здійсненні розрахунку розміру збитків для показника 1,1П мав бути взятий за основу розмір мінімальної заробітної плати станом на 2009рік.
При цьому, відповідач зазначає про те, що взагалі, навіть Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не може застосовуватись при розрахунку підлягаючих до відшкодування збитків, адже відповідно до ст.34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»,шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом. Наведена Методика затверджена підзаконним актом і тому її положення не можуть братись до уваги.
ТОВ ВКП "Домовіт.Дизайн-Центр" вважає також безпідставними посилання суду на судове рішення в адміністративній справі №2а-3143/12/1470, адже в рамках розгляду цієї справи питання щодо правильності здійснення розрахунку шкоди та застосування тієї чи іншої формули не розглядалось.
Відзиви на апеляційну скаргу ТОВ ВКП "Домовіт.Дизайн-Центр" не надходили.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 19.06.2014р. представник прокуратури проти доводів апеляційної скарги заперечувала, та просила залишити її без задоволення, а рішення суду від 14.04.2014року - без змін.
Державна екологічна інспекція у Миколаївській області своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалась, хоча про час і місце його проведення була повідомлена належним чином, що підтверджується відповідною відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомила.
За таких обставин, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача.
Заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно ст.10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
Відповідно до ст.11 Закону викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу.
У відповідності до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність осіб, винних у перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно зі ст..69 вказаного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Стаття 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачає, що особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно з законом.
За приписами ст.34 цього Закону шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, з 23 лютого до 1 березня 2012 р. Посадовими особами Державної екологічної інспекцієї у Миколаївській області, відповідно до ст..20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проводилась перевірка дотримання ТОВ ВКП "Домовіт.Дизайн-Центр" вимог природоохоронного законодавства, якою встановлено відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел - двох газових котлів, які використовуються для опалення належного відповідачу торгового центру (акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 23.02-01.03.2012р., а.с.6).
23 лютого 2012 р. Інспекцією складено акт відбору проб викидів стаціонарних джерел № 3, яким зафіксовано відбір проб викидів стаціонарних джерел ТОВ ВКП "Домовіт.Дизайн-Центр" за адресою: вул. Миру, 1/1, м. Миколаїв. Відповідно до акту, відділом інструментально-лабораторного контролю, атестованого на право виконання вимірювань було проведено вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел ТОВ ВКП «Домовіт. Дизайн - центр» про що складено протокол №3 від 24.02.2013 (а.с.7).
06.03.2012р. відповідачу направлено припис №23/08 від 06.03.2012р., яким, серед іншого, джерел ТОВ ВКП "Домовіт.Дизайн-Центр" зобов'язано в строк до 06.06.2012р. оформити дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Відповідний дозвіл було оформлено відповідачем у червні 2012р.
В подальшому, позивачем здійснено розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які склали 56 425,79 грн.
Фактично, заперечення ТОВ ВКП "Домовіт.Дизайн-Центр" стосуються саме обгрунтованості здійсненого позивачем розрахунку збитків та правильності застосування при цьому формули, за допомогою якої їх розмір був обчислений.
З цього приводу судова колегія відзначає наступне.
Розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря був здійснений позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639, за формулою 12: З=Mi*1,1П*Аі*КТ*Кзі, де З - збитки, Mi - маса і-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря, що викинута наднормативно, т; 1,1 П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т, Aі - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні т соціально-екологічні особливості; Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.
При цьому, показник Мі був обрахований відповідно до Збірнику показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами (т.1, Донецьк, 2004р.). Посилання відповідача на неможливість застосування цього Збірнику судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки п.п.2.7.1, 3.6 Методики передбачає можливість використання розрахункових методів визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, якщо викид здійснюється без відповідного дозволу, згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
Тобто, даною Методикою передбачено можливість визначення маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря не лише шляхом проведення інструментально-лабораторних вимірювань, але й розрахунковим методом.
Відтак, позивач цілком обґрунтовано застосував розрахунковий метод визначення маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду за наявних умов необов'язковості застосування інструментально-лабораторного методу.
Судова колегія враховує, що в постанові Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2012 по справі №2а-3143/12/1470, якою відмовлено в задоволенні позову ТОВ ВКП «Домовіт. Дизайн - центр» про визнання незаконними дій Державної екологічної інспекції в Миколаївській області по проведенню перевірки підприємства, відбору проб викидів стаціонарних джерел та проведення розрахунку розмірів відшкодування збитків, зазначено, що Збірник затверджено та погоджено Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, а крім того іншого способу визначення розміру викидів не існує. Суд вважав, що відповідач (тобто Державна екологічна інспекція в Миколаївській області) належним чином обґрунтував правильність розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
В ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014р. у вказаній адміністративній справі вказано, що розрахунок маси наднормативних викидів на підприємстві позивача виконано за формулою "Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами", який затверджено та погоджено Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, що спростовує посилання ТОВ ВКП «Домовіт. Дизайн - центр» на неможливість його застосування.
Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 „Совтрансавто-Холдинг" проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 „Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Відтак, зазначені висновки судів адміністративної юрисдикції підлягають врахуванню при розгляді даної справи, відповідно до ст..35 ГПК України, та спростовують доводи апеляційної скарги про те, що під час розгляду справи №2а-3143/12/1470 питання щодо обґрунтованості та правильності розрахунку збитків не розглядалось.
Посилання ТОВ ВКП "Домовіт.Дизайн-Центр" на застосування неналежного показника мінімальної заробітної плати (для складової формули 1,1П) судова колегія зазначає наступне.
Пунктом 4.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря передбачено, що розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тони забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховуються на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1 з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (Додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.
Враховуючи, що перевірка проводилась у лютому-березні 2012року, позивач цілком правомірно застосував розмір мінімальної заробітної плати (1073грн.), встановлений на час проведення перевірки, відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2012рік».
Крім того, пунктом 1.9 Роз'яснення Вищого господарського суду України №02-5/744 від 27.06.2001р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що строк позовної давності у спорах, пов'язаних із стягненням завданої природі шкоди, починається з дня складання акту про відповідне порушення.
До того ж, в обгрунтування помилкового визначення розміру шкоди, завданої державі, відповідач не надав контррозрахунок збитків.
Твердження відповідача про недопустимість врегулювання спірних правовідносин відшкодування шкоди підзаконним нормативно-правовим актом, а не законом судова колегія розцінює як невірне тлумачення ст.34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», оскільки Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря розроблена відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" та "Про охорону атмосферного повітря", постанов Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 N 1520 "Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію" та від 28.12.2001 N 1780 "Про затвердження Порядку розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел", наказу Мінприроди України від 27.06.2006 N 309 "Про затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із
стаціонарних джерел", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.08.2006 за N 912/12786, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639, який є чинним до теперішнього часу, встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) та поширюється на державних інспекторів України з охорони навколишнього природного середовища та державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що виявлені за результатами державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства.
Отже, з огляду на встановлений факт порушення відповідачем норм природоохоронного законодавства та здійснену судом першої інстанції арифметичну перевірку заявленої до стягнення суми збитків, судова колегія оцінює як правомірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.
Враховуючи, що доводи апеляційної скарги правильних висновків місцевого господарського суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду від 14.04.2014р. не вбачається.
Керуючись ст.ст.85,101, 103,105 ГПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ТОВ ВКП "Домовіт.Дизайн-Центр" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 14.04.2014р. у справі № 5016/770/2012(14/13) без змін.
Повний текст постанови складено 23.06.2014р.
Головуючий суддя Г.А. Єрмілов
Суддя О.Л. Воронюк
Суддя В.В. Лашин