У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1 червня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1

            Вироком Краснопільського районного суду Сумської області від 22 лютого 2005 року

ОСОБА_1,

1981 року народження, судимого: 19.01.1999 р. за ч.2 і ч.3 ст.140 КК України на 3 роки і 6 місяців позбавлення волі; 13.03.2001 р. за ст.17 і ч.2 ст.141, ч.2 і 3 ст.140  КК України - на 4 роки позбавлення волі, 09.10.2004 р. звільнений умовно-достроково - на 1 місяць і 23 дні ,

засуджено за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 10 травня 2005 р. апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок без зміни.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 17.01.2005 р. у АДРЕСА_1 проник у житло ОСОБА_2 і звідти таємно викрав майно останньої вартістю 558 грн. 50 коп.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступені тяжкості злочину та його особі, просить змінити судові рішення та пом'якшити покарання.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та, обговоривши доводи скарги й доповнень, колегія суддів вважає, що у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Як видно з касаційної скарги, ОСОБА_1 судові рішення щодо законності та обґрунтованості засудження й правильності кваліфікації його дій не оскаржив, а тому касаційний суд згідно зі ст.395 КПК України не повинен перевіряти їх у цій частині.

Твердження ОСОБА_1 у касаційній скарзі про те, що призначене покарання не відповідає ступені тяжкості злочину та його особі, є безпідставними.

Як видно зі справи, ОСОБА_1 у 3 раз притягується до кримінальної відповідальності за крадіжки майна. Належних висновків із попередніх засуджень для себе він не зробив. Звільнившись умовно-достроково з місць позбавлення волі (09.10.2004 р.), він знову вчинив крадіжку майна. Це свідчить про стійкість установки особи на ведення злочинного способу життя й у подальшому.

За таких обставин суд призначив ОСОБА_1 мінімальне за санкцією ч.3 ст.185 КК України покарання у виді позбавлення волі, яке відповідає вимогам ст.65 КК України та є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав для його пом'якшення немає.

З огляду на викладене передбачені законом підстави для призначення справи до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженому ОСОБА_1.  

         Судді:

 КОЛЕСНИК М.А.               СЕЛІВОН О.Ф.                 ШЕВЧЕНКО Т.В.