Єдиний унікальний номер 227/7174/13-ц Номер провадження 22-ц/775/5316/2014

Категорія - 26 Головуючий у 1 інстанції - Мавроді Р.Ф.

Доповідач - Зінов'єва А.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Зінов'євої А.Г.

суддів: Іванової А.П

Новікової Г.В.

при секретарі: Чекіній А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» на рішення Добропільського міськрайсуду Донецької області від 24 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» (далі Шахта) про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Добропільського міськрайсуду від 24 січня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково: на його користь з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнуто грошову компенсацію в розмірі 8000 грн. Крім того, з відповідача в дохід держави стягнуто судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач приніс апеляційну скаргу, в якій просили рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просили ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ТДВ «Шахта «Білозерська» посилалися на те, що задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції не звернув уваги на відсутність доказів наявності моральної шкоди, факт спричинення якої має бути підтверджений висновком МСЕК і про який не може свідчити лише наявність професійного захворювання. Укладаючи трудовий договір, позивач був повідомлений про характер роботи та умови праці, на виконання якої надав свою згоду. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не звернув уваги на відсутність вини підприємства у спричиненні моральної шкоди, протиправних дій та причинного зв'язку.

До судового засідання сторони не прибули, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами, надав їм відповідну оцінку і обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги.

При розгляді справи судом було встановлено, що позивач тривалий час знаходився у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості, які входили в склад ДП «Добропіллявугілля» і одним з яких є ТДВ «Шахта «Білозерська», яка набула статус юридичної особи у березні 2009 р. На Шахті позивач працював з 11.10.2005 р. по 03.09.2012 р. в якості машиніста гірничо-виїмкових машин 6-го розряду, звідки був звільнений за станом здоров'я на підставі п.2 ст. 40 КЗпП України. У зв'язку з виконанням трудових обов'язків у шкідливих умовах позивач отримав професійне захворювання - хронічний бронхіт пилової етіології, ускладнений легеневою недостатністю першого ступеню, за яким на підставі висновку МСЕК від 26.02.2013 р. йому вперше було встановлено втрату професійної працездатності 25%.

Відповідно до вимог ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконував тяжку фізичну роботу в небезпечних та шкідливих умовах, у зв'язку з виконанням якої отримав професійне захворювання і стійку втрату працездатності.

Виходячи з викладених в акті розслідування професійного захворювання обставин, причинами їх виникнення встановлено довготривалий вплив рудничного пилу високої концентрації та недосконалість технологій знепилювальних заходів, неефективність засобів боротьби з пилом, недодержання та не виконання комплексу заходів боротьби з пилом.

Вказані обставини свідчать про наявність вини відповідача, на якого згідно вищевказаного діючого законодавства, покладено обов'язок створення безпечних умов праці.

Виходячи з наведеного, доводи апелянта про відсутність вини підприємства у заподіянні позивачу моральної шкоди є необґрунтованими.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачу встановлено пошкодження здоров'я у зв'язку з професійним захворюванням - хронічний бронхіт пилової етіології, ускладнений легеневою недостатністю першого ступеню, що завдає йому моральні страждання, оскільки потребує додаткових зусиль для влаштування свого життя та побуту. За вказаних обставин, з урахуванням наданих доказів, принципів розумності та справедливості суд обґрунтовано стягнув на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 8000 грн.

Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи апелянта про відсутність у позивача доказів спричинення моральної шкоди. Відповідно до діючого законодавства втрата працездатності, яка встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров'я потерпілого погіршено. Обов'язкове ж призначення МСЕК з приводу встановлення факту спричинення моральної шкоди передбачається у випадку відсутності вищевказаних доказів.

Таким чином, рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування не має. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.1-308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» відхилити.

Рішення Добропільського міськрайсуду Донецької області від 24 січня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:

Судді: