Єдиний унікальний номер 249/664/13-к
Номер провадження 11-кп/775/232/2014
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________________________________________________________________________________
категорія : ч.2 ст. 125 КК України
головуючий в суді 1-ї інстанції: Капкін О.Б.
доповідач в суді 2-ї інстанції: Ладигін С.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
місто Донецьк 24 квітня 2014 року
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді : Ладигіна С.М.
суддів: Круподері Д.О., Осояна М.В.
при секретарі: Чаладзе А.Д.
за участю:
прокурора: Заїка О.В.
потерпілого: ОСОБА_3
представника потерпілого: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань апеляційного суду Донецької області, в місті Донецьку кримінальне провадження № 12012050560000279 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_5 і потерпілого ОСОБА_3 на вирок Шахтарського міськрайонного суду від 19 листопада 2013 року, яким:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Шахтарська Донецької області, громадянина України, працюючого за договором, раніше не судимого, який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
засуджено:
за ч.2 ст. 125 КК України до 850 гривень штрафу;
стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 781 грн. 25 коп.; на відшкодування моральної шкоди 3.000 грн.; витрати на правову допомогу 1.000 грн., -
В С Т А Н О В И Л А:
Згідно з вироком Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 19 листопада 2013 року, ОСОБА_5 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення за наступних обставин.
28 вересня 2012 року в період часу з 23 годині 05 хвилин до 23 години 20 хвилин, знаходячись у під'їзді житлового будинку АДРЕСА_1, де так само перебував його сусід - ОСОБА_3, на ґрунті виниклих неприязних відносин, влаштував сварку з ОСОБА_3 в ході якої, з метою умисного заподіяння тілесних ушкоджень останньому, який у цей час стояв до нього обличчям, навмисно наніс ОСОБА_3 один удар головою в ніс, заподіявши перелом кісток носу, ускладнений гематомою носової перетинки, кулаком правої руки наніс не менш трьох ударів в голову та обличчя останнього, заподіявши струс головного мозку та тупу травму лівого ока, синці обличчя, чім умисно завдав потерпілому легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.
На вказаний вирок обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_3 подані апеляційні скарги.
В апеляційних скаргах:
Обвинувачений ОСОБА_5 просить вирок Шахтарського міськрайонного суду від 19 листопада 2013 року скасувати і кримінальне провадження у відношенні нього закрити, посилаючись на те що, висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, щодо доведеності його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Потерпілий ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить вирок Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 19 листопада 2013 року у відношенні ОСОБА_5 в часті кваліфікації його дій за ч.2 ст.125 КК України - скасувати та постановити новий вирок, за яким визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, призначив йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що суд першої інстанції неправильно кваліфікував дії обвинуваченого та призначив надто м'яке покарання.
В запереченнях, потерпілий просив суд апеляційної інстанції відмовити обвинуваченому ОСОБА_5 в задоволенні його апеляції, посилаючись на те, що ухвалою апеляційного суду Донецької області від 11 грудня 2013 року, у іншій справі, де він ОСОБА_3, був засуджений за ст.125 ч.1 КК України ОСОБА_5 визнано ініціатором бійки, що сталася 28 вересня 2012 року.
Заслухав: доповідь судді; обвинуваченого, який просив задовольнити апеляцію, скасував вирок і закрив провадження в справі; потерпілого та його представника, які просили задовольнити апеляцію та постановити новий вирок у справі; прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляцій та залишити вирок суду без змін, перевірив матеріали кримінального провадження, обговорив доводи, викладені в апеляціях та запереченні, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляцій належить відмовити, а вирок суду від 19 листопада 2013 року залишити без змін.
Вирок Шахтарського міськрайонного суду від 19 листопада 2013 року, судом апеляційної інстанції, судом апеляційної інстанції переглядається в межах апеляційного оскарження обвинуваченого та потерпілого.
Обвинувачений ОСОБА_5 в апеляції зазначає, що вирок суду є незаконний та не обгрунтований, оскільки в її діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, потерпілий ОСОБА_3 в апеляції зазначає про наявність в діях обвинуваченого кладу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
Доводи апеляції обвинуваченого про відсутність в її діях складу кримінального правопорушення та доводи апеляції потерпілого про наявність в діях обвинуваченого більш суворого кримінального правопорушення, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.2 КК України, судом першої інстанції обґрунтовані на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до ст.94 КПК України, а саме:
- показами самого обвинуваченого ОСОБА_5, який не заперечував, що 28 вересня 2012 року, після 23 години, він був вимушений піднятися до квартири ОСОБА_3, оскільки звідтіля лунало тупотіння дитини і його родина не могла заснути. ОСОБА_3, який вийшов з квартири повів себе агресивно, наніс удар в плече, придавив до квартири, і тому він (ОСОБА_5) був вимушений захищаючись нанести удар головою в обличчя ОСОБА_3, а потім сталася бійка, де вони наносили удари один одному;
- показами потерпілого ОСОБА_3 згідно до яких в нього є маленька дитина, 28 вересня 2012 року, дитина не могла заснути та ходила по квартирі, після 23 години він почув стукіт в двері, а коли їх відкрив то побачив сусіда з нижнього поверху - ОСОБА_5, який повів себе агресивно, схватив його рукою за шию та наніс удар головою в обличчя, від чого була сильна біль, ОСОБА_5 продовжував наносити йому удари, а він (ОСОБА_3) захищався;
- показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, які підтвердили факт бійки 28 вересня 2012 року, після 23 години, між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у під'їзді будинку АДРЕСА_1;
- протоколом огляду від 29 вересня 2012 року, згідно до якого місцем подіє є під'їзд житлового будинку АДРЕСА_1.(т.1 а.с.11,12-13);
- слідчим експериментом, проведеним 18 січня 2013 року з підозрюваним ОСОБА_5, під час якого він зазначив обставини спричинення удару в обличчя потерпілому ОСОБА_3 (т.1 а.с.86-93);
- висновком комісійної судового-медичної експертизи № 341 від 29 липня 2013 року, відповідно до якого ОСОБА_3 спричинено легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я (т.2 а.с.131-134);
Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.2 КК України не визнав, зазначаючи що він лише захищався від нападу ОСОБА_3
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно, з урахуванням всіх доказів в кримінальному провадженні дійшов до висновку про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та правильно визначив, що обвинувачений не знаходився в стані необхідної оборони, оскільки відсутні будь-які докази, які підтверджували б наявність того, що ОСОБА_3 першим розпочав бійку.
Суд першої інстанції розглянувши кримінальне провадження правильно визначив, що саме ОСОБА_5 є ініціатором конфлікту, який вночі прийшов до квартири потерпілого, грюкав у двері, висловлював претензії та навмисно з метою спричинення тілесних ушкоджень наніс удар головою в ніс ОСОБА_3, а потім навмисно кулаком руки наніс не менш трьох ударів в голову та обличчя потерпілому.
Обвинувачений ОСОБА_5 просить суд апеляційної інстанції переглянути всі докази в кримінальному провадженні і з урахуванням цих доказів вирок скасувати та закрити кримінальне провадження.
Зазначені доводи апеляції обвинуваченого колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони спростовані вироком суду першої інстанції, який належним чином розглянув кримінальне провадження, дав належну оцінку доказам, визнав ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.2 КК України, а тому не вбачає підстав для повторного перегляду доказів у кримінальному провадженні.
Потерпілий ОСОБА_3 просить суд апеляційної інстанції визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, засудивши його за умисне спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження, посилаючись на те, що суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги висновку комісійної експертизи № 341 від 29 липня 2013 року, оскільки експерти поверхово дали відповідь на поставлені перед ними питання.
Розглянувши зазначені доводи апеляції ОСОБА_3, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про правову кваліфікацію, правильно з урахуванням висновків комісійної судово-медичної експертизи № 341 від 29 липня 2013 року дійшов до висновку про спричинення потерпілому легких тілесних ушкоджень, що завдали короткочасний розлад здоров'я.
Суд першої інстанції обґрунтовано визнав висновки експертизи № 341 від 29 липня 2013 року, такими, що є найбільш вагомі, ніж висновок СМЕ № 368/2 від 21 січня 2013 року, оскільки експертизу № 341 проведено комісією за участі трьох експертів, які мають більший досвід експертної роботи і кваліфікацію ніж експерт місцевого рівня.
Крім того для проведення експертизи було залучено спеціаліста - лікаря отоларинголога - старшого клінічного ординатора ЛОР відділення ДОКТМО.
Потерпілий зазначає, що суд безпідставно відмовив в проведенні додаткової експертизи у Харківському обласному бюро судово-медичної експертизи.
Колегія суддів не вбачає підстав вважати, що висновки судово-медичної експертизи № 341 від 29 липня 2013 року є сумнівними та суперечливими, а тому вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у проведенні додаткової судово-медичної експертизи в Харківському обласному бюро СМЕ.
Що стосується призначеного обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за вчинене кримінальне правопорушення, то колегія суддів вважає, що воно призначене відповідно до вимог ст.ст.50,65 КК України.
Суд першої інстанції, покарання ОСОБА_5 призначив відповідно до загальних правил призначення покарання, у межах санкції частини відповідної статті кримінального закону в її мінімальному розмірі, що передбачає відповідальність за умисне спричинення легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання про призначення виду покарання і його розміру ОСОБА_5, суд першої інстанції належним чином врахував усі обставини справи, дані про його особу, обставину, що пом'якшує покарання - наявність неповнолітньої дитини.
Що стосується доводів апеляції потерпілого ОСОБА_3 про стягнення на його користь усіх сум, заявлених в позові, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно врахував наявність спричинення моральної шкоди потерпілому та стягнув на його користь 3.000 грн., також колегія суддів, вважає, що суд правильно частково стягнув на користь потерпілого відшкодування матеріальної шкоди в сумі 781 грн. 25 копійок, відмовивши у стягненні 15 грн. та 138 грн.75 коп., посилаючись на те, що два товарні чеки не мають повних реквізитів, без яких не можливо визначити їх достовірність.
З урахуванням наведеного, колегія суддів доходить висновку про те, що не має підстав для задоволення апеляцій обвинуваченого ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_3
На підставі викладеного й керуючись ст.ст.404,407,418,419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду Донецької області, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляції обвинуваченого ОСОБА_5 і потерпілого ОСОБА_3 на вирок Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 19 листопада 2013 року - залишити без задоволення.
Вирок Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 19 листопада 2013 року, яким ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст.125 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду Донецької області може бути оскаржена сторонами судового провадження, шляхом подачі касаційних скарг безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді апеляційного суду
Донецької області: