Єдиний унікальний номер 257/121/13-ц Номер провадження 22-ц/775/5460/2014
Категорія - 27 Головуючий у 1-й інстанції - Бурлаченко О.О.
Доповідач - Зінов'єва А.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Зінов'євої А.Г.
суддів: Новікової Г.В.
Іванової А.П.
при секретарі: Чекіній А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на ухвалу Київського районного суду м. Донецька від 15 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (далі ПАТ «ПУМБ») про захист прав споживача, визнання недійсним договорів кредиту, застави та додаткових угод,-
В С Т А Н О В И В:
У січні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом.
В ході слухання справи ухвалою суду 18 лютого 2013 року на підставі клопотання позивача було призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз. При цьому, у розпорядження експертів представлені матеріали цивільної справи і їх попереджено про кримінальну відповідальність.
Судовим експертом, якому експертною установою доручено виконання ухвали суду від 18.02.2013 р. на адресу суду 18.03.2013 р. направлено клопотання про надання додаткових документів за відсутності яких проведення експертизи неможливе. Вказані обставини стали підставою для повернення у подальшому справи без виконання.
Ухвалою Київського районного суду м. Донецька від 15 квітня 2014 року ПАТ «ПУМБ» зобов'язано надати суду документи: Положення банку про кредитування фізичних осіб; кредитну справу позивача з додатковими угодами; таблицю визначення сукупної вартості споживчого кредиту з урахуванням реальної та фактичної відсоткової ставки з розшифруванням цифрових даних.
Не погодившись з ухвалою суду, ПАТ «ПУМБ» принесли апеляційну скаргу, в якій просили ухвалу скасувати як таку, що не відповідає вимогам діючого законодавства.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилався на те, що відповідно до діючого процесуального законодавства суд першої інстанції може витребувати докази, отримання яких викликає складнощі у сторін. Як вбачається з договору кредиту, застави та додаткових угод, укладених між сторонами, оригінали вказаних документів були видані позивачу. Останній, долучивши до матеріалів справи їх ксерокопії, не позбавлений можливості надати їх оригінали для проведення експертизи. Заява про витребування доказів повинна бути обґрунтованою із зазначенням всіх підстав, якими зумовлена їх необхідність. Крім того, зобов'язавши відповідача надати кредиту справу ОСОБА_3, суд не звернув уваги, що відповідно до законодавчих актів, якими регулюються фінансово-кредитні відносини, справа містить значну кількість документів, які не мають відношення до вимог позивача, зокрема: заява про надання кредиту, бізнес-план, техніко-економічне обґрунтування потреби кредиту, ксерокопія паспорту позичальника тощо. Посилаючись в ухвалі на можливість розгляду питання про витребування доказів без представника відповідача, який на думку суду належним чином повідомлений про день, час та місце слухання справи, суд не звернув уваги на відсутність в матеріалах справи доказів належного повідомлення сторони. Судом також порушені строки, передбачені діючим законодавством для проведення експертиз.
У судовому засіданні представник Банку апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити у повному обсязі.
Позивач та його представник проти апеляційної скарги заперечували, просили її відхилити, а ухвалу суду залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про захист прав споживача, визнання недійсним договорів кредиту, застави та додаткових угод. В ході слухання справи судом було задоволено клопотання позивача і ухвалою від 18 лютого 2013 року призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз. Судовим експертом, якому експертною установою доручено виконання ухвали суду від 18.02.2013 р. на адресу суду 18.03.2013 р. направлено клопотання про надання додаткових документів за відсутності яких проведення експертизи неможливе. У зв'язку з невиконанням вимог експерта, цивільну справу з повідомленням про неможливість надання висновку було повернуто до суду із зазначенням підстав відновлення експертного провадження.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Одним із допустимих доказів при розгляді цивільної справи є висновок експерта, яким у відповідності з вимогами ст. 66 ЦПК України, є докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.
Згідно ст. 143 ЦПК України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 18 лютого 2013 року по справі за клопотанням позивача призначено судово-економічну експертизу.
Відповідно до вимог ст. 53 ЦПК України, експерт зобов'язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на задані йому питання, а у разі необхідності - роз'яснити його. При цьому, експерт має право, зокрема: заявляти клопотання про подання йому додаткових матеріалів і зразків; відмовитися від давання висновку, якщо подані йому матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, для відповіді на питання, зазначені в ухвалі суду від 18.02.2013 р., експерту необхідні були додаткові матеріалі, про що ним заявлено клопотання. Вказане клопотання частково виконане відповідачем але вже після повідомлення про неможливість надання висновку і повернення справи до суду.
Згідно ст. 137 ЦПК України, у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.
Виходячи з наведеного, оскільки відповідачем у добровільному порядку не представлені документи за відсутності яких проведення судово-економічної експертизи є неможливим, суд обґрунтовано поклав на ПАТ «ПУМБ» зобов'язання про надання документів, необхідних для складання висновку експертом.
За вказаних обставин апеляційний суд вважає доводи апелянта про наявність у позивача оригіналів документів, які можуть бути ним представлені, необґрунтованими. Як вбачається з клопотання експерта та оскаржуваної ухвали суду, для надання висновку експерту необхідна кредитна справа щодо надання якої і зобов'язано відповідача.
Саме за цих підстав, апеляційний суд не може прийняти до уваги також доводи апелянта про необґрунтованість заяви про витребування доказів, оскільки це є клопотанням експерта, на якого покладено обов'язок складання висновку.
Безпідставними є доводи відповідача про неналежне їх повідомлення про день, час та місце слухання справи, оскільки в матеріалах справи (.а.с. 122, 125) є відомості про направлення ПАТ «ПУМБ» та вручення повідомлення про судове засідання на 15.04.2014 р. Відповідно до діючого законодавства, неявка сторін у судове засідання при розгляді питання про витребування доказів не є обов'язкової. Більш того, вказані доводи не впливають на правові висновки суду.
Щодо порушення судом строків для проведення експертизи, то згідно ст. 312 ЦПК України, це не є підставою для скасування судового рішення.
Таким чином, ухвала суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313, 314 ч.1 п..4, 315 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» відхилити.
Ухвалу Київського районного суду м. Донецька від 15 квітня 2014 року залишити без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили з дня її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: