Єдиний унікальний номер 227/1059/14-ц Номер провадження 22-ц/775/5299/2014
Категорія - 50 Головуючий у 1 інстанції - Діденко С.О.
Доповідач - Зінов'єва А.Г.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Зінов'євої А.Г.
суддів: Іванової А.П.
Новікової Г.В.
при секретарі: Чекіній А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Добропільського міськрайсуду Донецької області від 17 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-
В С Т А Н О В И В:
У березні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 22.06.2011 року вона знаходиться у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого мають одну малолітню дитину - доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після припинення шлюбних відносин дитина проживає з нею і відповідач у добровільному порядку матеріальної допомоги на її утримання не надає. Оскільки останній не має стабільного заробітку, просила стягнути на утримання дитини 1500 грн. щомісячно.
Рішенням Добропільського міськрайсуду від 17 квітня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені: на її користь з відповідача на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 стягнуто аліменти в розмірі 1500 грн. щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 07 березня 2014 року і до її повноліття. Крім того, з відповідача в дохід держави стягнуто судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач приніс апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду в частині розміру аліментів скасувати як таке, що не відповідає фактичним обставинам справи і нормам процесуального законодавства. Просив ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір аліментів до 500 грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилався на те, що в порушення вимог процесуального законодавства, суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності, не повідомивши його про день, час та місце слухання справи. При цьому, суд першої інстанції прийняв до уваги заяву про розгляд справ за відсутності відповідача, якої він фактично не подавав. Розглянувши справу за його відсутності, суд позбавив його можливості надавати докази щодо позовних вимог. Суд не переконався у викладених позивачкою доводах, зокрема стосовно ненадання ним допомоги дитині у добровільному порядку та визначення розміру аліментів. Фактично він не працює, не має стабільного заробітку і не має можливості надавати дитині допомогу у розмірі 1500 грн.
У судовому засіданні відповідач апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити у повному обсязі.
Позивачка проти апеляційної скарги заперечувала, просила її відхилити, а рішення суду залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами, надав їм оцінку і обґрунтовано дійшов висновку про стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої дитини.
Разом з тим, при визначенні розміру у твердій грошовій сумі з посиланням на прожитковий мінімум, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, є підставами для зміни рішення суду.
При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що з 22.06.2011 року сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі, від якого мають одну малолітню дитину - доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. В свідоцтві про народження дитини батьком зазначений ОСОБА_2, який батьківство відносини доньки не оспорює. Шлюбні відносини між сторонами припинені і дитина проживає з матір'ю, яка не працює у зв'язку з хворобою доньки.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України (в редакції за станом на день виникнення правовідносин), батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Як вбачається з ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку
Виходячи з вищевказаної норми закону, визначений у твердій грошовій сумі розмір аліментів може бути меншим за 30% прожиткового мінімуму.
За вказаних обставин, зазначення судом першої інстанції у резолютивній частині рішення що розмір аліментів не може бути меншим 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку не відповідає вимогам Сімейного кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
В ході слухання справи судом було встановлено, що малолітня дитина сторін після припинення ними шлюбних відносин проживає з матір'ю. Остання знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною, якого остання потребує після виповнення трирічного віку. Батько дитини не працює і стабільного доходу не має. За вказаних обставин суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3 і стягнув на її користь аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі, що не суперечить вимогам діючого законодавства.
Виходячи з наведеного, доводи апелянта про визначення судом розміру аліментів без урахування його матеріального стану є безпідставними.
Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи відповідача про порушення судом першої інстанції процесуального законодавства щодо розгляду справи за його відсутності, без повідомлення належним чином про день, час та місце слухання справи, прийняття до уваги заяви про розгляд справи за його відсутності яку він фактично не подавав, оскільки вони безпідставні.
Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву про стягнення аліментів розглянуто за відсутності сторін, якими подано відповідні заяви. Доказів того, що заяву від імені відповідача подано іншою особою, останнім не надано. Крім того, розгляд справи за відсутності сторін, відповідно до процесуального законодавства не є підставами для скасування рішення і такі обставини не впливають на правові висновки суду.
Відповідач не позбавлений був можливості надати докази до суду апеляційної інстанції, що ним зроблено не було. За відсутності відповідних доказів суд апеляційної інстанції не має підстав для зміни розміру аліментів.
Таким чином, рішення суду в частині визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі відповідає вимогам діючого законодавства.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4, 313, 314 ч.2, 316 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Добропільського міськрайсуду Донецької області від 17 квітня 2014 року змінити.
Виключити з резолютивної частині рішення Добропільського міськрайсуду Донецької області від 17 квітня 2014 року - «але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення суду набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: