Єдиний унікальний номер 260/6188/13-к Номер провадження 11-кп/775/47/2014

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2014 року колегія суддів судової палати з кримінальних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Сєдих А.В.

суддів Котиш О.П., Шик В.В.

при секретарі Гуляєві М.В.

за участю прокурора Ельяшової Г.Д.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_2 на вирок Ленінського районного суду міста Донецька від 07 жовтня 2013 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Донецька, громадянина України, українця, неодруженого, має неповнолітнього сина, працює водієм, раніше судимого: 06.12.2012 року Ленінським районним судом міста Донецька за ст. 164 ч.1 КК України до 80 годин громадських робіт, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1

засуджено за ч.2 ст. 164 КК України до 240 годин громадських робіт, -

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з вироком суду першої інстанції, 25 червня 2013 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинене повторно. В ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 04.07.2003 року ОСОБА_1 зобов'язаний виплачувати аліменти на утримання сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку щомісячно, але не менш, ніж 1/2 частини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, на користь ОСОБА_2, починаючи з 24 червня 2003 року до досягнення дитиною повноліття. Однак, ОСОБА_1 упродовж тривалого часу злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання дитини, що підтверджується допитами потерпілої, свідків та його чисельними поясненнями виконавчій службі Ленінського РУЮ м. Донецька, у зв'язку з чим згідно вироку Ленінського районного суду м. Донецька від 06.12.2012 року ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України.

На теперішній час ОСОБА_1, будучи раніше судимим за злочин, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України, продовжує умисно злісно ухилятися від плати встановлених рішенням Ленінського районного суду м. Донецька аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, що проявилось у невжитті заходів до офіційного працевлаштування з метою приховування заробітку (доходу), що підлягає облікові при відрахуванні аліментів, у Донецький центр зайнятості для постановки на облік з метою працевлаштування не звертався, на неодноразові попередження державного виконавця про необхідність щомісячної сплати аліментів не реагував, що у подальшому призвело до утворення заборгованості з грудня 2012 року по червень 2013 року в розмірі 5904 гривень 30 копійок, загальна сума заборгованості (за станом на 19.06.2013р.) складає 59 284 гривень 03 копійки, чим скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 164 КК України.

В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_2 просить змінити вирок суду першої інстанції та призначити ОСОБА_1 максимальне покарання у вигляді обмеження волі. Вважає, що тільки даною мірою можливо домогтися від обвинуваченого виконання рішення суду про виплату аліментів та дане покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, думку прокурора, обвинуваченого, який просив залишити без задоволення апеляційну скаргу потерпілої, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга потерпілої ОСОБА_2 задоволенню не підлягає за таких підстав.

Фактичні обставини вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, доведеність вини останнього і кваліфікація його злочинних дій в апеляційній скарзі не оспорюються, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст. 404 КПК України вирок, в цій частині, апеляційним судом не перевіряється.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується негативно, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, працює водієм на приватному підприємстві, та призначив покарання у межах санкції ч.2 ст. 164 КК України.

Суд першої інстанції правильно врахував всі обставини кримінального правопорушення та правильно призначив покарання у вигляді громадських робіт. Обране судом першої інстанції покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.

У зв'язку з вищезазначеним, колегія суддів не знаходить підстав для зміни вироку суду першої інстанції, так як він являється справедливим, законним та обґрунтованим, суттєвих порушень кримінального процесуального закону не виявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Ленінського районного суду міста Донецька від 07 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду по розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді: