Єдиний унікальний номер 270/672/14-к

Номер провадження 11-кп/775/1215/2014

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року місто Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Козодуба А.І.

суддів: Самойленка А.І., Черкашина М.В.

при секретарі Поповичу П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку кримінальне провадження № 12014050980000085 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Макіївки Донецької області, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Вироком Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області від 22 квітня 2014 року ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 12 грудня 2013 року о 22 годині, він разом з невстановленою в ході досудового розслідування особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, поблизу дитячого садку № 54 по вулиці Бородіна міста Макіївки, вступивши між собою в попередню змову про вчинення відкритого викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою групою осіб напали на ОСОБА_2 і, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я останньої, повалили ії на землю, після чого діючи спільно, узгоджено, відкрито з корисливих мотивів, викрали у потерпілої сумку вартістю 200 гривень, в якій знаходились два USB шнура, вартістю 10 гривень кожний, туш для вій вартістю 5 гривень, пудра вартістю 5 гривень, тональний крем вартістю 100 гривень, гаманець вартістю 30 гривень, в якому знаходились гроші в розмірі 20 гривень, після чого з місця скоєння злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції; вважає вирок незаконним тому що доводи суду не відповідають фактичним обставинам справи; зазначає, що він не вчиняв кримінального правопорушення, паспорт потерпілої йому передав ОСОБА_3, який переховується від органів слідства; процедура впізнання органом досудового слідства була порушена, оскільки працівник міліції показав потерпілій його фото.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції та просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція обвинуваченого задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про вину ОСОБА_1 в скоєнні злочину при викладених у вироку обставинах, правильно встановив фактичні обставини справи та вірно кваліфікував його дії за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину не визнав та пояснив, що 12 грудня 2013 року йому та ОСОБА_3, ОСОБА_4 запропонував покататися на його автомобілі, на якому останній разом з ОСОБА_5 направлялись по своїм справам, на що вони погодились. Коли вони приїхали в район шахти імені Бажанова у місті Макіївці, ОСОБА_4 висадив його і ОСОБА_3 на зупинці громадського транспорту. Вийшовши з автомобіля, він направився в магазин, а ОСОБА_3 кудись пішов по своїм справам. Коли ОСОБА_3 повернувся десь через 15-20 хвилин, в руках у нього був паспорт, який, зі слів останнього, він знайшов. Десь через 40 хвилин ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на автомобілі повернулися за ними. В салоні машини і ОСОБА_3 передав паспорт на ім*я ОСОБА_2 ОСОБА_5 з метою його повернення власниці.

Але ці ствердження ОСОБА_1 спростовуються дослідженими судом першої інстанції доказами, які наведені у вироку цього суду.

Так, потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні твердо вказала на те, що 12 грудня 2013 року о 22 годині на вулиці Бородіна у селі Бажанова міста Макіївки, напроти дитячого садочку до неї ззаду підійшло двоє осіб, підставили підніжку, в результаті чого вона упала на землю. Її повалили назад за плечі та вирвали з рук сумку. При падінні у неї випав мобільний телефон, який засвітився, і коли вона його підіймала, повернулась назад і побачила обличчя ОСОБА_1 та запам'ятала його. В результаті нападу у нею було викрадено сумку чорного кольору, в якій знаходились особисті речі та паспорт.

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що 12 грудня 2013 року він, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на автомобілі останнього їздили в село Бажанова міста Макіївки. ОСОБА_3 і ОСОБА_1 вони висадили в селі Бажанова, а коли повертались то підібрали. В автомобілі ОСОБА_3 передав йому /ОСОБА_5 паспорт. Паспорт на ім'я якоїсь він залишив собі, а в подальшому передав співробітникам міліції.

Як засвідчив ОСОБА_4, 12 грудня 2013 року в своєму автомобілі він відвозив ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в село Бажанова міста Макіївка, де двоє останніх залишились, а він з ОСОБА_5 поїхали далі. Коли повертались назад, то підібрали ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які в салоні машини передали ОСОБА_5 паспорт громадянина України, який, зі слів ОСОБА_3, він знайшов.

Згідно протоколу пред'явлення осіб для впізнання від 15 січня 2014 року потерпіла ОСОБА_2 впізнала ОСОБА_1, як особу, яка разом з іншою невстановленою особою, напала на неї 12 грудня 2013 року (а.п.47-49).

Аналіз доказів, приведених судом першої інстанції в їх сукупності, свідчить про обґрунтованість висновків про винуватість ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого а ч.2 ст.186 КК України.

Доводи обвинуваченого про те, що перед проведенням впізнання працівники міліції показали потерпілій його фото є надуманими та спростовуються матеріалами справи, оскільки відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання від 15 січня 2014 року, впізнання проводилось за участю двох понятих та захисника ОСОБА_7, ніяких зауважень від присутніх не надходило та протокол підписано усіма особами відповідно до вимог ст. 228 КПК України.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд належним чином врахував обставини скоєння злочину, ступінь його тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, не працював, та призначив йому покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, яке відповідає вимогам ст.65 КК України.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б були підставою для скасування вироку, по справі не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області від 22 квітня 2014 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня його проголошення судом апеляційної інстанції, а обвинуваченим ОСОБА_1, який тримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

СУДДІ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ: