Справа № 10-27/2008           

Головуючий в 1 інст.: Смирнов Г.С.

Категорія: розгляд подання слідчого про   обрання   запобіжного  заходу  взяття під варту     

Доповідач : Жила I.E.

УХВАЛА

іменем України

18 лютого 2008 року  м.Херсон

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :

головуючого судді : Годуна В.А.

суддів :   Грушицького А.А., Жили I.E.

з участю прокурора : Котенко Н.А.

захисника: ОСОБА_1

обвинуваченого : ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні матеріали за апеляцією прокурора,  який  брав  участь  у  розгляді  справи  судом   першої  інстанції,   на постанову місцевого Суворовського районного суду м. Херсона від 9.02.2008р.,

встановила:

Цією постановою відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обраний запобіжний захід - підписка про невиїзд стосовно:

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Херсона, українця, гр-на України, освіта незакінчена вища, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1, не судимого, обвинуваченого за ст.146 ч.2 КК України.

Як вбачається з матеріалів, ОСОБА_2 органом досудового слідства обвинувачується в тому, що він 2.10.07р. близько 17 год. 30 хв. за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та іншими невстановленими особами в районі перехрестя вул. 10-Східна і пров.4-Миколаївського в м. Херсоні, із застосуванням фізичного насильства викрали з автомобіля "ДЕО Сенс" держномер НОМЕР_1 ОСОБА_6, та на автомобілі "Тойота Прадо" держномер ВТ 3000 АВ під керуванням ОСОБА_3 перевезли ОСОБА_6 у дачний АДРЕСА_2. В цьому будинку зазначені особи утримували потерпілого проти його волі з 18 до 20 години 2.10.07р., а також наносили останньому удари руками і ногами в різні частини тіла, застосовували зв'язування верхніх ті нижніх кінцівок потерпілого, чим завдали ОСОБА_6 фізичних страждань.

Відмову у обранні щодо ОСОБА_2запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обирання щодо нього підписки про невиїзд, суд обґрунтував у постанові тим, що слідчим не надані докази, які обґрунтовують необхідність обрання щодо ОСОБА_2запобіжного заходу у виді взяття під варту. Крім того, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, який не є тяжким, підстав вважати, що він перебуваючи на волі буде ухилятись від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі, продовжувати злочинну діяльність - немає, оскільки він характеризується позитивно, раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, дружина вагітна.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вказує на незаконність та необґрунтованість постанови суду. Так, співучасники ОСОБА_2знаходяться на волі та перебувають у розшуку, а тому обвинувачений, перебуваючи на волі може підтримувати злочинні зв'язки, чим завадить об'єктивному та повному розслідуванню кримінальної справи, тим більше з боку злочинців чиниться на потерпілого та членів його родини тиск, зокрема надходять погрози. Суд не врахував, що ОСОБА_2 свою провину не визнав, перебуваючи на волі має намір ухилитись від слідства та виїхати до Португалії, про що свідчить оперативна інформація, наявність закордонного паспорту, факти неодноразового виїзду в минулому обвинуваченого за кордон до Португалії, де перебуває його мати. Крім того, ОСОБА_2 не працює та не має законного джерела для існування та утримання вагітної дружини. Просить постанову суду скасувати, а матеріали направити на новий судовий розгляд до того ж суду.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення ОСОБА_2та думку захисника про відмову в задоволенні апеляції і залишення постанови суду без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає

Відмовляючи в задоволенні подання слідчого про обрання щодо ОСОБА_2запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обираючи йому підписку про невиїзд, суд обґрунтовано послався на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, який не є тяжким, характеризується позитивно, раніше не судимий, має постійне місце проживання, та дружину, яка вагітна.

Ні слідчий у своєму поданні, ні прокурор у судовому засіданні не навели переконливих доказів того, що обвинувачений, знаходячись на волі буде ухилятись від суду та слідства, перешкоджати встановленню істини по справі, продовжувати злочинну діяльність, ухилятись від виконання процесуальних рішень. Самі по собі факти на які посилається апелянт, зокрема: невизнання обвинуваченим своєї вини, відсутність роботи, знаходження у розшуку інших співучасників злочину, надходження погроз на адресу потерпілого та членів його родини, без встановлення причетності до цього ОСОБА_2- не можуть бути причинами для взяття його під варту без надання суду доказів наявності для того підстав, які передбачені ст. 148 КПК України.

Посилання в апеляції прокурора на наявність у обвинуваченого наміру виїхати за кордон -   ґрунтується на припущеннях. Суду не було надано жодного

доказу, який би свідчив про намагання обвинуваченого ухилитись від слідства та суду. Наявність у ОСОБА_2закордонного паспорту та його поїздки у минулому до Португалії - не є свідченням такого наміру.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обрання підписки про невиїзд стосовно ОСОБА_2є законною та відповідає вимогам ст.ст. 148, 150, 155 КПК України.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову місцевого Суворовського районного суду м.Херсона від 9.02.2008р. про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обрання підписки про невиїзд стосовно ОСОБА_2 - залишити без змін.