ССправа № 247/1269/14-ц
2/247/352/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2014 року Торезький міський суд Донецької області в складі:
головуючої судді Арапіної Н.Є.
при секретарі Щербініній О.С.
за участю
позивача ОСОБА_1
представників відповідача
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань в м.Торезі Донцова Р.В.
Оксентюк Н.М,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тореза цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі про визнання постанови незаконною, обов'язання вчинити певні дії,
В с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги мотивував тим, що працював більше ніж 18 років на підземних роботах в різних підприємствах вугільної промисловості м. Тореза. У період з 15 серпня 2005 року по 02 серпня 2007 рік працював на ДП «Торезантрацит» ВП «Шахта ім. Лутугіна» в якості гірника очисного забою. Під час роботи на підприємствах вугільної промисловості отримав професійне захворювання. 04 квітня 2012 року Донецькою обласною санітарно-епідеміологічною станцією складено акт № 9 за формою Л-4 про розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання. 17 квітня 2012 року висновком МСЕК позивач при первинному огляді визнаний інвалідом третьої групи і йому визначено 40 % втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням. 25 квітня 2012 року на звернення до відповідача про призначення йому одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат позивач отримав відмову. Просить зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі призначити страхові виплати, одноразову допомогу, а також щомісячні страхові виплати виходячи з розміру середньої заробітної плати, яка визначається з його місячної тарифної ставки за професією гірника очисного забою 5 розряду станом на 17 квітня 2012 року, яка складає у розмірі 230 грн. 49 коп.
Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги- просив визнати постанови № 0561/16006/16006/2 та № 0561/16006/16006/3 відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Торезі щодо призначення одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності та щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку незаконними, зобов"язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Торезі нарахувати та сплатити одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності та щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку на його користь із розрахунку місячної тарифної ставки за професією гірника очисного забою 5 розряду, яка встановлена на момент настання страхового випадку 04 квітня 2012 року у сумі 230 грн. 49 коп. з наступним перерахунком згідно з вимогами діючого законодавства.
Позивач підтримав позові вимоги. Дав пояснення, аналогічні викладеним у позові. Додатково пояснив, що відпустка без збереження заробітної плати терміном 30 днів надана з поважних причин для догляду за хворими батьками похилого віку. З 02 серпня 2012 року звільнений за прогул 01 серпня 2012 року, що не входить в останні шість календарних місяців, що передують звільненню, з яких обчислюється середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат.
Представник відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Торезі Донцов Р.В. позов не визнав. Підтримала письмові заперечення, в яких зазначено, що відпустка без збереження заробітної плати у квітні 2007 року та один день прогулу у ліпні 2007 року не є поважними причинами відсутності на роботі, тому не можуть бути виключені із розрахункового періоду. У зв»язку з цим страхові виплати призначалися із нульової заробітної плати. Пункт 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 не може бути застосований, оскільки позивач на момент встановлення страхового випадку у квітні 2012 року не працював, не був застрахованою особою.
Представник відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Торезі Оксентюк Н.М. підтримала пояснення представника відповідача Донцова Р.В. Додатково пояснила, що вимоги про призначення одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності та щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку із розрахунку місячної тарифної ставки безпідставні у зв»язку з тим, що позивач на момент встановлення втрати працездатності не працював і до нього не можуть бути застосовані положення п. 10 Порядку. Якщо в останні шість календарних місяців, що передують звільненню, була нарахована заробітна плата хоча б за один день, для обчислення суми страхових виплат береться заробітна плата за фактично відпрацьований день.
Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено наступні обставини.
Згідно трудової книжки позивач у періоди з 15 серпня 2005 року по 02 серпня 2007 року працював на шахті імені Л.І. Лутугіна Державного підприємства "Торезантрацит". Звільнений згідно п. 4 ст.40 КЗпП України - через прогули (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (а.с.7-10).
Згідно довідки Центру первинної медико - санітарної допомоги м. Тореза позивач знаходився на амбулаторному лікуванні з 03 лютого по 31 березня 2007 року (а.с.11).
Згідно витягу із історії хвороби позивач знаходився у терапевтичному відділенні комунальної лікувально-профілактичної установи «Обласна клінічна лікарня профзахворювань» з 19 березня по 30 березня 2012 року (а.с.13-14зв.).
Згідно медичного висновку комунальної лікувально-профілактичної установи «Обласна клінічна лікарня профзахворювань» від 30 березня 2012 року позивачу встановлено діагноз: Пневмоконіоз: антракосилікатоз, інтерстиціальна форма, УСКЛ, хронічний бронхіт, легенева недостатність першого-другого ступеня. Встановлено професійний характер захворювання вперше. (а.с.15).
Згідно виписки з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових витратах допомоги від 17 квітня 2012 року та довідки МСЕК при первинному огляді позивачу встановлено третю групу інвалідності, у зв'язку з професійним захворюванням та визначено ступінь втрати професійної працездатності 40 % з 17 квітня 2012 року безстроково (а.с.16-17).
04 квітня 2012 року складено акт про розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (а.с.18-18зв.).
Згідно довідки Відокремленого підрозділу шахтоуправління ім. Л.І. Лутугіна Державного підприємства "Торезантрацит" тарифна ставка за професією «гірник очисного забою» V розряду станом на 04 квітня та 17 квітня 2012 року складає 230 грн. 49 коп. (почасова тарифна ставка складає 38 грн. 42 коп.) (а.с.20,86).
Згідно листа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Торезі позивачу відмовлено в призначенні одноразової допомоги і щомісячних страхових виплат із іншої середньої заробітної плати чи місячної тарифної ставки. (а.с.21-22).
Згідно протоколу № 51 від 19 жовтня 2007 року Торезького територіального комітету Профспілки робітників вугільної промисловості профспілкового комітету Відокремленого підрозділу шахтоуправління ім. Л.І. Лутугіна Державного підприємства "Торезантрацит" дано згоду на звільнення за прогули ОСОБА_1 (а.с. 50-51).
Згідно інформації, наданої Відокремленим підрозділом шахтоуправління ім. Л.І. Лутугіна Державного підприємства "Торезантрацит" позивач в липні 2007 року, працюючи на ділянці ГПР гірником очисного забою V розряду, 31 липня 2007 року, мав додатковий вихідний згідно графіку, прогулів за липень 2007 року не було (а.с.52)
Згідно довідки Відокремленого підрозділу шахтоуправління ім. Л.І. Лутугіна Державного підприємства "Торезантрацит" позивач в липні 2007 року мав 25 днів відпустки та 5 днів вихідних (а.с.57).
Згідно розрахункового листа кількість виходів позивача у Відокремленому підрозділі шахтоуправління ім. Л.І. Лутугіна Державного підприємства "Торезантрацит" за липень 2007 року складає 21 день (а.с. 58).
Згідно наказу № 80 к від 18 червня 2007 року Відокремленого підрозділу шахтоуправління ім. Л.І. Лутугіна Державного підприємства "Торезантрацит" позивачу надана щорічна відпустка з 01 по 30 липня 2007 року (а.с.71).
Аналізуючи добуті докази суд дійшов наступного висновку.
Спірні правовідносини сторін регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 26 вересня 2001року.
Пунктами «б», «в» ч.1 ст.21 вказаного Закону передбачено, шо у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого та щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.
Згідно п. 1 ст. 34 зазначеного Закону сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Сума щомісячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я. У разі коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Визначені раніше сума щомісячної страхової виплати та пенсія по інвалідності зменшенню не підлягають.
Згідно п. 10 ст. 34 цього Закону середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням"від 26 вересня 2001 року № 1266, існує порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Цей Порядок визначає правила обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності(далі-страхові виплати) у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації чи фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників
Відповідно до п.3 вищезазначеного Порядку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат (крім страхування на випадок безробіття) та оплати перших п'яти днів тимчасової працездатності за рахунок роботодавця, є період роботи за останнім місцем роботи (зайняття підприємницькою діяльністю) перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.
Згідно п.4 вказаного Порядку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошового забезпечення) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахованих осіб), є останні шість місяців календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (для страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання осіб, у яких через деякий час погіршився стан здоров'я у зв'язку з раніше отриманим ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання - період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням тимчасової непрацездатності).
Згідно п.5 зазначеного Порядку, якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менш як 6 календарних місяців, середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюються за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), в яких сплачено страхові внески.
Згідно пункту 12 цього Порядку у разі коли на дату встановлення медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати застрахованою особою професійної працездатності минуло більше року з дня настання страхового випадку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати перед настанням нещасного випадку на виробництві або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов'язане професійне захворювання, з урахуванням її коригування, що провадиться робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Пунктом 14 Порядку передбачено,що середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу, грошового забезпечення), з якої сплачувалися страхові внески: на кількість календарних днів за розрахунковий період (без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком для розрахунку допомоги по вагітності та пологах за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням) - за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності), для осіб, робочий час яких у зв'язку з особливостями умов праці не піддається точному обліку, для осіб, які робочий час розподіляють на свій розсуд (робота вдома, страховий агент тощо), та для добровільно застрахованих осіб та осіб, які сплачують єдиний податок за усіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування" (приклад наведено у додатку 1). Для військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, календарні дні тимчасової непрацездатності і відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами з розрахункового періоду не виключаються.
Згідно пункту 26 цього Порядку робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування мають право перевіряти обґрунтування видачі довідок про середню заробітну плату, достовірність зазначених у них відомостей шляхом звіряння даних, зазначених у довідках, з відомостями про нараховану заробітну плату на підприємствах, в установах чи організаціях або з базою даних персоніфікованого обліку застрахованих осіб Пенсійного фонду та базою даних ДПА.
Судом встановлено, що 25 квітня 2012 року постановами № 0561/16006/16006/2 та № 0561/16006/16006/3 відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Торезі позивачу призначено одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності та щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 0 грн. 00 коп. (а.с.19-19зв.).
Позивач просить визнати постанови незаконними, зобов"язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Торезі нарахувати та сплатити одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності та щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку на його користь із розрахунку місячної тарифної ставки за професією гірника очисного забою 5 розряду, яка встановлена на момент настання страхового випадку 04 квітня 2012 року у сумі 230 грн. 49 коп. з наступним перерахунком згідно з вимогами діючого законодавства.
Суд не приймає до уваги твердження представників відповідача про прогул 31 липня 2012 року, виходячи із змісту наказу № 134-к від 19 жовтня 2007 року Відокремленого підрозділу шахтоуправління ім. Л.І. Лутугіна Державного підприємства "Торезантрацит", яким позивача звільнено з шахти за прогули без поважних причин з 3 серпня 2007 року по теперішній час за п.4 ст.40 КЗпП України з 02 серпня 2007 року (а.с.60).
Згідно довідки Відокремленого підрозділу шахтоуправління ім. Л.І. Лутугіна Державного підприємства "Торезантрацит" кількість планових виходів позивача за лютий 2007 року складає 20, фактично відпрацьовано (0+2в +18 днів тимчасової непрацездатності), за березень 2007 року - 21 планових виходів, фактично відпрацьовано (0+21 днів тимчасової непрацездатності), за квітень 2007 року - 20 планових виходів, фактично відпрацьовано (0+20 днів відпустки без збереження заробітної плати), за травень 2007 року - 19 планових виходів, фактично відпрацьовано (0+19 днів тимчасової непрацездатності), за червень 2007 року-20 планових виходів, фактично відпрацьовано (0+20 днів тимчасової непрацездатності), за липень 2007 року - 22 планових виходів, фактично відпрацьовано (1+21 день відпустки). (а.с.12).
Згідно табелю використаного робочого часу 31 липня 2007 року у позивача зазначено нез»ясована причина (а.с.72-74).
Згідно пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 26 вересня 2001 року місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахункового періоду.
Виходячи з наведеного, в розрахунковому періоді є місяці, в яких позивач не працював з поважних причин (тимчасова непрацездатність).
Суд не приймає до уваги твердження представників відповідача про те, що позивач не працював та не був застрахований, тому положення пункту 10 названого Порядку, яким встановлено, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку (грошового забезпечення) з поважних причин, що зазначені у пункті 4 цього Порядку, або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата (грошове забезпечення) для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку не можуть бути застосовані, виходячи з наступного.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я.
Системний аналіз п.п.4,10 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, надає суду підстави вважати можливим в розрахунковому періоді місяці, в яких позивач не працював з поважних причин (тимчасова непрацездатність), виключити, нарахувати та сплатити одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності та щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку із розрахунку місячної тарифної ставки.
Виходячи з загальних засад цивільного законодавства, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи необхідність в першу чергу забезпечення охорони та захисту прав та свобод громадяна України, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі про визнання постанови незаконною, зобов'язання вчинити певні дії повністю: визнати постанови № 0561/16006/16006/2 та № 0561/16006/16006/3 від 25 квітня 2012 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Торезі щодо призначення одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності та щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку незаконними; зобов"язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Торезі нарахувати та сплатити одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності та щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку на користь ОСОБА_1 із розрахунку місячної тарифної ставки за професією гірника очисного забою 5 розряду, яка встановлена на момент настання страхового випадку 04 квітня 2012 року у сумі 230 грн. 49 коп. з наступним перерахунком згідно з вимогами діючого законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до п.18 ст.5 Закону України "Про судовий збір" Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань України звільнений від сплати судового збору.
Керуючись пунктами "б","в" ч.1 ст.21, п.п.1,10 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (зі змінами, внесеними згідно постанов Кабінету Міністрів № 193 від 22 лютого 2006 року, № 949 від 18 липня 2007 року, № 1332 від 08 грудня 2009 року), ст.ст.10, 11, 60, 79, 88, 197, 209, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, суд
В и р і ш и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі про визнання постанови незаконною, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати постанови № 0561/16006/16006/2 та № 0561/16006/16006/3 від 25 квітня 2012 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Торезі щодо призначення одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності та щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку незаконними.
Зобов"язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Торезі нарахувати та сплатити одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності та щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку на користь ОСОБА_1 із розрахунку місячної тарифної ставки за професією гірника очисного забою 5 розряду, яка встановлена на момент настання страхового випадку 04 квітня 2012 року у сумі 230 грн. 49 коп. з наступним перерахунком згідно з вимогами діючого законодавства.
Повний текст рішення виготовлено 26 червня 2014 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Торезький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо судове рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н. Є. Арапіна