Справа № 247/2071/14-ц

2/247/493/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року Торезький міський суд Донецької області в складі:

Головуючої судді Арапіної Н.Є.

при секретарі Щербініній О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Торез цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Торезької міської ради за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування,

В с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права власності. Свої вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_3, після смерті якого залишилася спадкове майно, яке складається з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. За життя батько склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Торезької державної нотаріальної контори 08 серпня 2005 року. Позивач, у встановлений законом строк звернувся в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за заповітом, що залишилась після смерті батька. Постановою державного нотаріуса Торезького міського нотаріального округу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом зазначено, що договір на право побудови будинку від 17 квітня 1953 року, не був зареєстрований у БТІ м. Тореза. Просить визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок, житловою площею 30,348 кв.м, побутові та господарчі будівлі і споруди: кухня, сарай, погріб, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

23 травня 2014 року ухвалою суду залучено до участі у справі ОСОБА_2 в якості третьої особи (а.с.50-51).

Позивач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти позовних вимог.

Третя особа у судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

На підставі ст.197 ч.2 ЦПК України справа розглянута у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши добуті докази, судом встановлено наступні фактичні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача та третьої особи - ОСОБА_3 (а.с.7,8,58,59-60).

Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14-20).

Згідно договору на право спорудження будинку і безстрокового користування земельною ділянкою від 17 квітня 1953 року Житловим управлінням Виконкому Чистяковської міської Ради депутатів трудящих, ОСОБА_3 відведено ділянку комунальної землі площею 600 кв.м за адресою: АДРЕСА_2, під індивідуальне будівництво житлового будинку (а.с.11-13).

Згідно інформаційної довідки Торезької державної нотаріальної контори від 22 травня 2014 року після смерті ОСОБА_3, зареєстрована спадкова справа від 19 березня 2014 року та зареєстрований заповіт від 08 серпня 2005 року (а.с.34,35,36-37).

Дослідив добуті докази суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача та третьої особи - ОСОБА_4 (а.с.10).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно заповіту, посвідченого 08 серпня 2005 року державним нотаріусом Торезької державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 3-1712, ОСОБА_3 заповів все своє майно з чого б воно не складалося, де б воно не знаходилося, позивачу (а.с.9).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1221 ЦК України визначено місце відкриття спадщини за останнім місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Відповідно до п.23 постанови Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

19 березня 2014 року позивач звернувся до Торезької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_3 (а.с.38). У матеріалах спадкової справи відсутня заява відповідача про видачу свідоцтва про право на спадщину.

22 квітня 2014 року постановою Торезької державної нотаріальної контори позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, яке залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька позивача ОСОБА_3. Підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину зазначено, що спадкоємцем не надано документа, який підтверджує право власності спадкодавця на будівлю гаражу (будівельні матеріали) (а.с.21).

В пункті 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Статтею 128 Цивільного Кодексу Української РСР (в редакції 1963 року, який був чинним на день виникнення правовідносин), передбачений момент виникнення права власності, а саме, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно технічного паспорту будівництво спірного будинку завершено у 1953 році, жодним нормативно-правовим актом не було передбачено набуття права власності на нерухоме майно з моменту державної реєстрації такого майна.

Відповідно до положень ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ст. 392 цього Кодексу власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оформити спадкові права в порядку, встановленому статтею 1297 ЦК України позивач не може через відсутність правоустановчих документів на нерухоме майно, що унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню: визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок, житловою площею 30,348 кв.м, побутові та господарчі будівлі і споруди: кухня, сарай, погріб, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Керуючись ст.128 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року), ст.ст.386, 392, 1217, 1218, 1221, 1261, 1297 Цивільного кодексу (в редакції 2004 року), п.23 постанови Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст.10, 11, 60, 79, 88, 197, 209, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України,

В и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Торезької міської ради за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок, житловою площею 30,348 кв.м, побутові та господарчі будівлі і споруди: кухня, сарай, погріб, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Повний текст рішення виготовлено 26 червня 2014 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Торезький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо судове рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н. Є. Арапіна