262/7536/13-к

1-кп/262/287/2013

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року

Пролетарський районний суд м. Донецька у складі

головуючого судді Кирилюк Н.А.

при секретарі Кузнецовій Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013050890000007 за фактом скоєння

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженого у м.Донецьк, громадянина України, неодружного, непрацюючого, не судимого, мешкає за адресою АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою АДРЕСА_2

кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України

за участю

прокурора Корольова А.А.

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_1

встановив:

ОСОБА_1, 01 січня 2013 року, приблизно о 19 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого мешкання на території двору будинку АДРЕСА_1, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, маючи намір на нанесення тілесних ушкоджень наніс один удар невстановленим предметом в область потиличної частини голови потерпілого ОСОБА_5, в результаті чого останній впав на землю та втратив свідомість. Далі продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1, наніс два удари ногою в область обличчя ОСОБА_5, від яких потерпілий втратив свідомість та перетягнув його по землі до приміщення кухні. Після чого, потерпілий ОСОБА_5, прийшов до тями, опритомнівшись у приміщенні кухні вказаного будинку. Своїми діями ОСОБА_1, заподіяв ОСОБА_5 задна обличчя, закритий перелом кісток носа, контузія, гематома повік, субкон'юктивальний крововилив лівого ока, струс головного мозку, закриті переломи внітрішньої стінки орбіти ліворуч і виросткового відростка нижньої щелепи справа, компресійно-уламковий перелом тіла 7-го шийного хребця, який відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечний для життя.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 у пред'явленому обвинуваченні вину не визнав та пояснив, що 01 січня 2013 року у своєму будинку АДРЕСА_1, у нього у гостях була ОСОБА_6 зі своєю дитиною. До нього приходила у гості донька, вони пили чай та спілкувалися. Десь о 18 годині ОСОБА_6 почала збиратися додому, викликали таксі, він вийшов її провести та біля свого будинку побачив ОСОБА_5, який почав пред'являти незрозуміли претензії та був агресивно налаштований. Коли він посадив ОСОБА_6 з дитиною до таксі та вони поїхали, у двір його будинку, без дозволу зайшов потерпілий, без запрошення пройшовши до будинку. Він запропонував йому чаю, однак потерпілий вів себе нахабно, висловлювався нецензурною лайкою. Через деякий час, потерпілий намагався його вдарити, однак він ухилився та у відповідь вдарив його спочатку лівою рукою в область щелепи, внаслідок чого він відхитнувся та вдарився головою о шафу. Потім, вдарив його правою рукою у область щелепи, після чого він впав, вдарився потилицею о стілець. Він намагався його привести до тями, однак у нього не вийшло. Після чого, він подзвонив матері, щоб вона прийхала та викликала швидку допомогу. Через деякий час до нього до двору незаконно проникли ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Коли вони ввійшли до будинку, вони йому погрожували, ОСОБА_8 взяв потерпілого під руку, виніс з будинку та вони з ОСОБА_7 його понесли зі двору. Телефон потерпілого, він віддав ОСОБА_1. Свої дії розцінював як самооборону. Факт нанесення ударів у дворі та ногами заперечував. Вказав, що у потерпілого не було крові, на ньому могла залишитися його кров. Погодився з тим, що від його двох ударів могли утворитися тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості та перелом хребта, отриманого від падіння та удару. Вказав, що готовий сплатити матеріальні витрати, що підтверджені документально та компенсацію за спричинені моральні страждання у розумному розмірі.

Потерпілий у судовому засіданні показав, що 01 січня 2013 року приблизно о 14 годині приїхав до друзів на АДРЕСА_3. Також вказав, що він, у той час мешкав з колишньою дружиною обвинуваченого та його донькою. У доньки з обвинуваченим була домовленість про те, що вона прийде до нього у гості. Коли вони приїхали до друзів за адресою АДРЕСА_3, дитина два рази намагалася прийти до батька, однак поверталася у сльозах. Коли він перебував у сусідів біля будинку обвинуваченого, бачив як обвинувачений вийшов та провождав якусь жінку до таксі. Він підійшов до таксі, сказав, щоб вона їхала та запитав у обвинуваченого, чого дитина поверталася у сльозах. ОСОБА_1 запросив його до будинку, він зайшов у двір першим, після нього зайшов обвинувачений. Через декілька метрів він отримав удар якимось твердим предметом по голові, впав уперед, втратив свідомість. Потім, прийшов до тями та пам'ятає як лежав на дворі на землі, а обвинувачений ногами завдавав удари по обличчю. Приходив до тями та втрачав свідомість декілька разів. Пам'ятав, що коли його привела черговий раз до тями ОСОБА_9, він лежав на підлозі у кухні будинку. Просив задовольнити його цивільний позов про стягнення матеріальних витрат, понесених на придбання лікарських препаратів та компенсацію за моральну шкоду у розмірі 200000 грн.

Свідок ОСОБА_9 суду повідомила, що з потерпілим вона у даний час мешкає однією родиною, а обвинувачений її колишній чоловік. Також суду показала, що 01 січня 2013 року вона разом з потерпілим та донькою ОСОБА_10 приїхали до родини ОСОБА_8 у гості. У ОСОБА_8 у гостях також була родина ОСОБА_7. Вона готувалися сісти за стіл відзначити Новий рік. Вона, ОСОБА_5 та подружжя ОСОБА_7 вийшли на двір палити. Вона стояла на ганку будинку, інші були біля забору. Через деякий час вона зайшла до будинку, всі інші зайшли також до будинку, не було тільки ОСОБА_5. ОСОБА_7 сказав, що його до свого будинку запросив ОСОБА_1. Вона деякий час почекала, потім стала хвилюватися, розпочала дзвонити йому на телефон, однак на дзвінок або не відповідали, або з'єднання відхиляли. Вона разом з ОСОБА_7 та донькою ОСОБА_10 пішли до будинку ОСОБА_1, стукали по забору, але він був закритий. У той час їй подзвонила колишня свекруха та почала питати: "Що трапилося?", кричала на неї. Вона зрозуміла, що щось дійсно трапилося з ОСОБА_5. ОСОБА_7 переліз через забор, відкрив калітку. ОСОБА_10 пішла до дому з іншої сторони. Коли вони зайшли до будинку, ОСОБА_5 лежав на підлозі у кухні, весь у крові, із спальні вийшов ОСОБА_1. ОСОБА_7 намагався зайти до будинку, ОСОБА_1 почав з ним битися. ОСОБА_7 побіг за ОСОБА_8. ОСОБА_1 не давав винести ОСОБА_5 з будинку. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 винесли ОСОБА_5 з будинку. На ньому були куртка, светер весь у крові, зліва розбита бров, вибитий зуб. Він час від часу приходив до тями та говорив, що болить спина. Всі намагалися викликати швидку допомогу, міліцію.

Свідок ОСОБА_8 показав, що 01 січня 2013 року до нього у гості приїхали ОСОБА_9, її донька ОСОБА_10, ОСОБА_5, подружжя ОСОБА_7. Вони збиралися вечеряти та готували святковий стіл, випили шампанського. Після того, як всі вийшли на вулицю, ОСОБА_5, який пішов до ОСОБА_1 не повернувся до будинку. ОСОБА_9 почала йому дзвонити, він не брав слухавку. ОСОБА_1, її донька та ОСОБА_7 пішли до ОСОБА_1. Через деякий час, ОСОБА_7 прибіг та позвав його допомогти винести ОСОБА_5 з будинку ОСОБА_1. Коли він зайшов до будинку, побачив, що ОСОБА_5 лежить у будинку ОСОБА_1 без тями. Він зайшов, щоб підняти його та разом з ОСОБА_7 вони винесли його з будинку. ОСОБА_1 казав: "Хай помирає". На ОСОБА_5 був брудний светер білого кольру у крові, яка була нібито размита. Також вказав, що ОСОБА_5 скаржився на болі у спині.

Свідок ОСОБА_11 та ОСОБА_7 надали аналогічні свідчення стосовно того, що ОСОБА_9 намагалася дозвонитися до ОСОБА_5, коли він не повернувся до будинку та підтвердили, що ОСОБА_5 принесли до будинку у непритомному стані, який декілька разів приходив до тями та казав, що у нього болить спина.

ОСОБА_12 показав, що 01 січня 2013 року він разом з дружиною, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та донькою ОСОБА_10 були в гостях у ОСОБА_8. Збиралися вечеряти, випили шампанського. Вийшли на двір палити, він бачив та чув особисто, що ОСОБА_1 запросив ОСОБА_5 до свого будинку побалакати. Крім того, показав, що коли зв'язок з ОСОБА_5 припинився, він разом з ОСОБА_9 пішли до двору її колишнього чоловіка. Він перегнувся через паркан та відкрив хвіртку. Коли вони зайшли до будинку, ОСОБА_5 лежав на підлозі кухні головою у бік котельні. ОСОБА_1 вів себе агресивно, перешкоджав тому, щоб забрали ОСОБА_5 з його будинку та вдарив його.

Свідок ОСОБА_13 яка є матір'ю обвинуваченого показала, що 01 січня 2013 року біля 18 годині їй подзвонив її син, який був дуже схвильований, розповів, що до його двору без дозволу зайшов ОСОБА_5 та після сварки, він втратив свідомість. Він попросив її викликати швидку допомогу, коли вона прихала до сина, потерпілого не було, вважала, що він отримав травми, так як був у стані алкогольного сп'янніння та впав.

Свідок ОСОБА_6 повідомила, що 01 січня 2013 року приїхала у гості до ОСОБА_1, вранці, біля 13-14 години до ОСОБА_1 завітала його донька. Вона перебувала у батька десь 2 години, спілкувалася з її донькою. Десь о 18-19 вони вирішили їхати додому. Коли вони війшли з будинку, побачили потерпілого через дорогу від будинку обвинуваченого. Потерпілий був у стані алкогольного сп'яніння, грубо поводився з нею, в адресу ОСОБА_1 нецензурно висловлювався. Запрошував ОСОБА_1 ОСОБА_5 до свого двору чи ні, не знала.

З протоколу слідчого експерименту за участю потерпілого вбачається, що він на місці показав та розказав, як 01 січня 2013 року після того, як зайшов до двору ОСОБА_1 та прямуючи до кухні будинку відчув удар сзаду у потиличну частину голови тяжким предметом, яким саме не міг пояснити, від чого він втратив свідомість. Після того, як прийшов у себе, він лежав на вулиці на правій стороні обличчя до землі та відчув два удари ногою у обличчя, після чого знову втратив свідомість. Коли він прийшов до тями, він знаходився у приміщенні кухні. (т.2, а.к.п. 95-98).

З дослідженого висновку експерта щодо проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_5 встановлено, що у нього при зверненні за медичною допомогою "важка, поєднана, закрита травма: компресінно-уламковий перелом тіла 7-го шийного хребця з вираженим больовим вертеброгенним, м'язово-тонічним і міелорадікулоішеміческим синдромами, помірний парез в розгиначах правого передпліччя і сгибателях обох кистей; грубе порушення функцій хребта статики і ходьби; закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку. Закритий перелом носа і лівої орбіти, закритий перелом нижньої щелепи справа зі зміщенням. Забій садна обличчя, контузія, гематома повік, субкон'юктівальний крововилив лівого глава" утворилася від дії тупих предметів, якими могли бути руки, ноги людини, або інші тупі предмети, можливо, в зазначений строк та за обставин визначених потерпілим ОСОБА_5 і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя згідно з пунктом 2.1.3е "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень". У категоричній формі врахувати кількість травматичних впливів за наявними даними, не представляється можливим, можна лише казати, що їх було не менш сьоми. Враховуючи локалізацію наявних тілесних ушкоджень, варто вважати, що взаєморозташування потерпілого та нападника в момент нанесення тілесних ушкоджень змінювалося. (Т.2, а.к.п.35-41).

У судовому засіданні був допитаний експерт ОСОБА_14, який підтримав свій висновок, вказавши, що здійснював судову експертизу потерпілого на підставі медичних документів, наданих органом досудового розслідування та даних його огляду. Вказав, що його висновок стосовно того, що ушкодження у ОСОБА_5 утворилися від дії тупих предметів, якими могли бути руки, ноги людини, або інші тупі предмети, можливо, в зазначений строк та за обставин визначених потерпілим ОСОБА_5 стосувалися лише тих ушкоджень, що були зафісковані на голові. Щодо отримання компресінно-уламкового перелому тіла 7-го шийного хребця, який єдиний є тяжким тілесним ушкодженням, вважав, що отримати при тих обставинах, на які вказував потерпілий ОСОБА_5 малоймовірно, в тому числі, й від удару по голові ззаду. Додав, що у потерпілого було виявлено не менш семи травматичних впливів.

Відповідно до висновку експерта № 1280 від 18.10.2013 року можливість утворення всіх телесних ушкоджень у потерпілого гр.ОСОБА_5 при обставинах, на які вказує підозрюваний ОСОБА_1 в ході проведення слідчого експерименту - є вкрай маловірогідним. Слід звернути увагу на те, що частина тілесних ушкоджень могла утворитися при 2-х ударних діях тупими предметами, як на то вказує підозрюваний (наніс 2 удари кулаком у область обличчя праворуч та ліворуч) такі, як перелом нижньої щелепи, однак підозрюваний не вказує повного механізму нанесення тілесних пошкоджень потерпілому ОСОБА_5 Можливість утворення всіх встановлених тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_5 при падінні та ударі о виступаючи поверхні, а саме стіл або шафу - виключається у категоричній формі. Цей висновок підтверджується характером, кількістю та локалізацією наявних у потерпілого тілесних ушкоджень (т.1, а.к.п.139-141).

У судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_15 підтримав свій висновок та пояснив, що був присутнім при проведенні слідчого експерименту за участю обвинуваченого та вказав, що відкритий перелом нижньої щелепи міг утворитися від ударів, на які вказує обвинувачений. Крім того, вказав, що від будь-якого удару в область голови потерпілий міг отримати струс головного мозку. Закритий перелом носу, при тих обставинах, на які вказує обвинувачений отримати не можливо, так як перелом носу міг утворитися від удару саме у ніс, а такого удару обвинувачений не показував. Вказав, що, взагалі, компресійний уламковий перелом 7 шийного хребця, який характеризується різким переразгинанням хребта, може утворитися від удару тупим предметом у потиличну частину голови.

За клопотанням сторони захисту, судом призначено додаткову комісійну судову медичну експертизу, відповідно до висновків якої встановлено, що при зверненні за медичною допомогою і наступному лікуванні у гр.ОСОБА_5 були виявлені забої, задна обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; закритий перелом кісток носа, контузія, гематома повік, субкон'юктивальний крововилив лівого ока, струс головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я, як такі, що вимагають для свого лікування термін понад 6, але не більш 21 дня; закриті переломи внітрішньої стінки орбіти ліворуч і виросткового відростка нижньої щелепи справа, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що вимагають для свого лікування термін понад 21 день; компресійно-уламковий перелом тіла 7-го шийного хребця зі зниженням висоти в передньому-верхньому відділі без особливого зміщення фрагментів, який відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечний для життя. Компресійно-уламковий перелом 7 шийного хребця утворився в результаті перезгибання шийного відділу хребта в напрямі ззаду наперед і зверху вниз вертикальної осі хребта. Не виключається можливість його утворення як «при паданні спиною і головою на виступаюче ребро столу і стільця після удару кулаком в обличчя, як вказує обвинувачений при слідчому експерименті, так і при ударі в потиличну частину тупим предметом". Свідчення ОСОБА_5 і ОСОБА_1 дані ними при проведенні слідчих експериментів в частині механізму утворення тілесних ушкоджень, відмічених в представлених документах, не суперечать об'єктивним медичним даним.

Допитаний у суді експерт ОСОБА_16 підтримав висновок комісійної судової експеризи, та вказав, що механізм отримання тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_5 є таким, при якому голова потерпілого мала рухатися вперед та вниз. Таким чином і при ударі у потиличну частину голови і при падінні назад та ударі головою о стілець голова рухається уперед, що призводить до перезгибання шийного відділу хребта. Крім того, вказав, що комісія не виключає утворення усіх ушкоджень у потерпілого при обставинах, на які вказує обвинувачений, а саме ОСОБА_1 на слідчому експерименті вказував, що він, знаходячись на відстані приблизно 40 см від потерпілого завдав один удар лівою рукою в праву частину його обличчя, від чого ОСОБА_5 вдарився головою о шафу, яка знаходилася збоку від нього, залишившись на ногах. Після того, як ОСОБА_5 намагався нанести йому ще один удар, ОСОБА_1 вказав, що наніс ще один удар кулаком правої руки у ліву частину обличчя, пояснивши, що від такого удара ОСОБА_5 упав на дерев'яний стол, що розташований зліва від нього на відстані 1 метра, вдарившись при цьому потиличною частиною голови та втратив свідомість. (т.2 а.к.п.128-137). Тому, за думкою експерта, усі тілесні ушкодження в області голови, ОСОБА_5 міг отримати під двох ударів кулаком лівої та правої руки в ліву та праву частину обличчя, та не виключається можливість отримати перелом хребта від удару об стілець після нанесення другого удару.

Проаналазувавши всі досліжені докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у пред'явленому обвинуванні доведена дослідженими доказами.

Так, як під час досудового розслідування так і під час судового розгляду обвинувачений вказує, що ним було нанесено 2 удари потерпілому, спочатку лівою, а потім правою руками в область обличчя. При чому на фотознімках, сам обвинувачений показує вказані удари у область нижньої щелепи, спочатку зліва, а потім справа (т.1 а.к.п.128-137). Експерт ОСОБА_15, який був присутній при вказаній слідчий дії та який на підставі вказаних обвинуваченим обставин проводив судову медичну експертизу вказує, що отримання всіх тілесних ушкоджень при обставинах, на які вказує обвинувачений є вкрай маловірогідним, від ударів, на які вказує обвинувачений міг утворитися перелом щелепи. При чому, експерт у суді вказав, що перелом носу у потерпілого міг утворитися лише від удару в нос. При дослідженні, що здійснювалося експертом ОСОБА_14 вказується про завдання не менше семи ударів. Комісійна експертиза ж не виключає можливість отримання ОСОБА_5 ушкоджень і від двох ударів у ліву та праву частину обличчя. При цьому експерт ОСОБА_16 у суді показав, що від одного удару міг утворитися перелом щелепи, від іншого удару - перелом носу, а всі інші ушкодження могли бути наслідками вказаних переломів.

Докази в частині висновків комісійної судової експертизи щодо можливості отримання всіх ушкоджень потерпілим ОСОБА_5 від двох ударів у обличчя праворуч та ліворуч суд не враховує, так як вони зроблені на підставі загальних даних щодо двох ударів у обличчя без врахування, що удари, як вказував обвинувачений він завдавав у нижню щелепу ліворуч та праворуч (т.1.а.к.п. 135-136) та не показував, що здійснював будь-які удари у область носа, тоді як у потерпілого виявлено ушкодження у вигляді перелому носа. Крім того, висновки комісійної експертизи в частині можливості отримати ушкодження в області хребта також є такими, що не враховуються судом з огляду на те, що вказані висновки зроблені не на підставі показань які обвинувачений давав на слідчому експерименті, а саме дослівно: "ОСОБА_5 упав на дерев'яний стол, що розташований зліва від нього на відстані 1 метра, вдарившись при цьому потиличною частиною голови" (т.1 а.к.п.131), а за обставин "падіння спиною і головою на виступаюче ребро столу і стільця після удару кулаком у обличчя", тоді як про такий механізм удару, обвинувачений при слідчому експерименті не розказував.

З огляду на вказане, суд критично ставиться до показань обвинувачення щодо механізму нанесення лише двох ударів у кухні та відсутності крові на потерпілому, так як вони спростовані вищевказаними доказами, а також не відповідають висновкам судово-медичної експертизи, відповідно до якої на куртці потерпілого знайдені сліди лише його крові. (т.1.а.к.п.155-157).

Крім того, показання свідків, які вказували на поведінку обвинуваченого у той час, коли вони намагалися забрати потерпілого з будинку обвинуваченого, його висловлювання щодо нього, вказують на негативне ставлення до потерпілого, хоча сам обвинувачений цей факт відхиляє.

Разом з тим, у суда відсутні мотиви не враховувати показання потерпілого, дані ним у судовому засіданні, так як при розгляді кримінального провадження не встановлені обставини, які б вказували на те, що потерпілий обмовляє обвинуваченого, його показання відповідають показанням всіх допитаних свідків, а також згідно висновку комісійної експертизи не виключається можливість отримання тілесних ушкоджень при обставинах, на які він вказує. Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 є винним у скоєнні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя - злочину, передбаченому ч.1 ст.121 КК України та вказана кваліфікація його дій є вірною.

Суд, також, вважає за потрібне змінити об'єм обвинувачення, виключивши з нього посилання на спричинення обвинуваченим не менше чотирьох ударів кулаками рук у обличчя потерпілого у приміщенні кухні, так як вказані обставини не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Крім того, також, змінює обвинувачення у частині віднесення всіх у сукупності ушкоджень ОСОБА_5 до тяжких тілесних ушкоджень з огляду на обставини, що встановлені у судовому засіданні.

Визначаючи відносно обвинуваченого вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, данні про його особу, який характеризується позитивно, не судимий, на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансерах не знаходиться, має двох неповнолітніх дітей та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання суд приймає визнання факту нанесення ударів потерпілому.

Обставиною, що обтяжують покарання, судом визнано скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи вищевикладене, суд призначає покарання у вигляді позбавлення волі у мінімальному розміру, встановленому ч. 1 ст. 121 КК України, та вважає, що таке покарання буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів та не вбачає підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України з огляду на те, що хоча і ОСОБА_1 визнав факт нанесення ударів, але його поведінка у судовому засіданні, вказувала, що він не відчуває будь-якого жалю до наслідків, що сталися з потерпілим та навіть не вибачився.

Щодо цивільного позову прокурора про стягнення з ОСОБА_1 шкоди, заподіяної злочином у вигляді витрат, що понесені медичним закладом при лікуванні потерпілого у розмірі у розмірі 19664 грн.28 коп. суд вважає його обгрунтованим.

Так, відповідно до ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

З огляду на те, що доведено вину обвинуваченого у скоєнні злочину та матеріали кримінального провадження містять данні про те, що на лікування потерпілого у період з 29.01.2013 по 11.03.2013 р. лікувальною установою витрачено 19664 грн.28 коп. (т.2 а.к.п.11), позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог ОСОБА_5 стосовно стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди у розмірі 6449 грн.77 коп. та компенсації за завдану моральну шкоду у розмірі 200000 грн. суд вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Так відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі.

Позовні вимоги щодо стягнення з обвинуваченого 6449 грн.77 коп., які були витрачені потерпілим під час лікування підлягають задоволенню у частині 6105,16 грн., так як вказана сума підтверджена фіскальними чеками про придбання лікарських препаратів, що призначалися потерпілому під час лікування (т.2, а.к.п.28-34), в іншій частині слід відмовити за необгрунтованістю.

Розглядаючи цивільний позов потерпілого про стягнення компенсації за завдані моральні страждання у розмірі 200000 грн. суд виходить з наступного.

Так відповідно до ст.22 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі відшкодовується, що її завдала, за наявності вини.

З урахуванням віку, стану здоров'я, тривалості моральних страждань цивільного позивача, отриманих в результаті злочину, вимушених істотних порушень його життєвих зв'язків, інших негативних наслідків для нього, характера дій обвинуваченого та його поведінки після скоєння злочину, суд призначає компенсацію за моральні страждання у розмірі 25000 грн. та вважає таку суму компенсації розумною, виваженою та справедливою, враховуючи, що дійсно в даний час життя потерпілого змінилося, але не вбачається, що його стан змінився безповоротньо.

Керуючись ч. 2 ст. 373 КПК України,

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ять років.

Срок покарання рахувати з дати затримання.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого АДРЕСА_2, мешкає: АДРЕСА_1) на користь комунальної лікувально-профілактичної установи "Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об'єднання" (ІК 25672019, м.Донецьк, пр.Ілліча, 14, р/р 35429002002128, МФО 834019, банк - УДК в Донецькій області) витрати на стаціонарне лікування особи, що потерпіла від злочину у сумі 19664 грн.28 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого АДРЕСА_2, мешкає: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІН НОМЕР_1, місце реєстрації - АДРЕСА_4, мешкає - АДРЕСА_5) матеріальну шкоду у розмірі 6105,16 грн., компенсацію за завдані моральні страждання у розмірі 25000 грн., всього 31105 грн. 16 коп.

В решті частини цивільного позову - відмовити.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок відповідно до ст.ст. 393, 395 КПК України може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька протягом 30 діб з дня його проголошення.

Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію цього вироку, подавши відповідну заяву.

Суддя: Н.А. Кирилюк

26.06.2014