Єдиний унікальний номер 775/54/14 Номер провадження 22-ц/775/1196/2014
головуючий I інстанції Шевченко Л.В.
доповідач суддя Ткачук С.С.
категорія 57
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Осипчук О.В.,
суддів Смєлік С.Г., Ткачук С.С.,
при секретарі - Біляєві М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18 грудня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому після уточнення, просив визнати протиправними дії відповідачів по захопленню ними 17 вересня 2012 року території товариства з обмеженою відповідальністю «Теплообмінник», разом з виробничими та адміністративними будівлями.
В обґрунтування позову посилається на обставини, які мали місце 17.08.2012 року на підприємстві та вважає, що використовуючи реєстраційні документи, отримані відповідачами від державного реєстратора виконкому Артемівської міської ради за наданими ними підробленими документами загальних зборів учасників ТОВ «Теплообмінник», останні незаконно припинили виробничу діяльність підприємства, захопивши територію товариства, разом з виробничими та адміністративними будівлями. На підставі ст.16 ЦК України та ст. 3 ЦПК України просить задовольнити позов.
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18 грудня 2013 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту щодо визнання протиправними дій відповідачів по захопленню ними території товариства з обмеженою відповідальністю «Теплообмінник», разом з виробничими та адміністративними будівлями, не відповідає способам захисту передбачених цивільним законодавством. Позивачем не доведено яке ж саме право його порушено, а тому не встановлює правових підстав для його відновлення.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Зазначає, що працюючи головним інженером в ТОВ «Теплообмінник» і маючи підпорядкованість директору товариства, якому надано право не тільки на його звільнення з посади, а і на визначення обсягів та строків виконання ним робітничих обов'язків. Наявність на посаді директора товариства особи, яка незаконним чином була призначена на цю посаду, порушує його право на виконання ним своїх посадових обов'язків. Крім того, незаконне захоплення відповідачами виробничих та адміністративних будівель, з чим не погодився позивач, призвели до наслідків неможливості виконання ним посадових обов'язків, через недопущення на робоче місце. ОСОБА_3, як незаконно призначений на посаду директора ТОВ «Теплообмінник», усунув від роботи усіх найманих працівників, у т.ч. і позивача, які були не згодні з такими діями.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, але згідно поштового рекомендованого повідомлення про час і дату розгляду скарги були оповіщені належним чином завчасно.
Апеляційний суд визнає, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно протоколу загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «Теплообмінник» 03/07-12 від 20.07.2012 року ОСОБА_3 призначено на посаду директора товариства з 31.07.2012 року. Згідно витягу Державної реєстраційної служби України за № 14496592 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 17.08.2012 року керівником юридичної особи - ТОВ «Теплообмінник» зареєстрований ОСОБА_3, а ОСОБА_2 входив до складу засновників товариства з розміром внеску до статутного фонду 562500 грн.
Позивач у позові зазначає, що відповідачі незаконно припинили виробничу діяльність підприємства, захопивши територію товариства разом з виробничими та адміністративними будівлями та видаливши з території товариства усіх найманих працівників, проте належних доказів на підтвердження цього ствердження суду не надав, бо опитані в судовому засіданні свідки підтвердили про зміну керівництва.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Статтями 15 ч.1,16 ЦК України передбачено, що кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволені позову, суд вірно прийшов до висновку і виходив з того, що позивачем невірно обрано спосіб захисту, оскільки реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту саме для цієї особи.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування рішення першої інстанції.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що діями відповідачів про порушення його право через неможливість виконувати посадові обов'язки не заслуговують на увагу, оскільки за рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 09.11.2012 року, яке частково переглянуто рішенням апеляційного суду Донецької області від 12.12.2012р., його позов до ТОВ "Теплообмінник" про захист трудового права у зв'язку з незаконним звільненням з посади задоволено частково: ОСОБА_1 поновлено на посаді головного інженера товариства і стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з року по 09.11.2012 року включно у розмірі 3413 грн. 74 коп. і моральну шкоду у розмірі 5000 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що станом на 17.08.2012 обов'язки директора підприємства виконував ОСОБА_3, призначений згідно протоколу загальних зборів товариства від 20.07.2012р., протокол № 03/07-12, який стороною не оспорюються. Відповідач ОСОБА_2, як засновник товариства, був на цих загальних зборах і приймав участь при ухваленні зборами рішення про обрання директором ОСОБА_3
Суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивав не довів в судовому порядку про порушення своїх прав і обґрунтовано відмовив у позові.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не має.
Керуючись ст.ст. 307,308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: