Єдиний унікальний номер 0551/1587/12 Номер провадження 22-ц/775/5126/2014

Головуючий у 1 інстанції Грицаюк Н.М.

Доповідач - Бугрим Л.М.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Бугрим Л.М.,

суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В.,

при секретарі: Баранчикову Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 24 квітня 2013 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2011 року акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» ( далі банк ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову банк посилався на те , що 11 липня 2008 року маж банком ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1573 Т від 11.07.2008 р., на підставі якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 15 000,00 гривень, шляхом перерахування кредитних коштів на особовий рахунок. За умовами договору кредит надавався зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,0001% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, сплатою щомісячного платежу в розмірі 416,00 грн., сплатою комісійної винагороди щомісячно в розмірі 300.00 грн. з кінцевим терміном повернення 11.07.2011р. Окрім того, договір забезпечено договором порукою № 1573 Т/П від 11.07.2008 р. укладеним банком з поручителем - ОСОБА_2.

Згідно ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У зв'язку з порушеннями відповідачем ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором станом на 04.10.2011року утворилась заборгованість у розмірі 65 132,85 гривень, яка складається з заборгованість за кредитом - 10884,21 грн.; нарахованих та непогашених відсотків за користування кредитом - 1890,84грн.;нарахованої, але непогашеної комісії у сумі - 5332,37 грн.;пені за несвоєчасне виконання зобов'язання у сумі - 47025,43 грн. Оскільки відповідачи як боржник так і поручитель не виконали зобов'язання належним чином , банк просив стягнути з них суму заборгованості за кредитним договором у солідарному порядку.

Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 24 квітня 2013 року позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволенні частково. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором у сумі 18 107 грн. 42 коп. судовий збір у сумі 651 грн. 33 коп. та витрати на ІТЗ у сумі 120 грн. В частині стягнення пені суд зменшив її розмір до 0,00 грн.

З вказаним рішенням суду не погодився банк , подав апеляційну скаргу, у якій ставиться питання про скасування судового рішення . постановлення нового рішення , яким слід задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів пені . На думку апелянта суд першої інстанції зменшив розмір пені до 0,00 грн., тобто фактично відмовив у позові у той час як відповідачи не виконували зобов'язання неналежним чином і у банку виникло право на стягнення пені. Банк просив стягнути з відповідачів на користь банку суму пені у розмірі 47025,43.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 29 липня 2013 року апеляційну скаргу задоволено частково, рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 24 квітня 2013 року змінено та стягнуто на користь банку з відповідачів пеню у солідарному порядку у розмірі 12 000 грн.

Вказане рішення апеляційного суду було оскаржено ОСОБА_1 в касаційному порядку.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 квітня 2014 року рішення апеляційного суду Донецької області від 29 липня 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В судовому засіданні апеляційного суду при повторному розгляду справи представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Боднар О.О. просила рішення суду в частині зменшення пені до 0,00 грн. скасувати постановити нове рішення , яким задовольнити позовні вимоги в цієї частині в повному обсязі та стягнути на користь банку пеню в сумі 47025 грн 43 коп.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про зменшення розміру пені у зв'язку з тяжким матеріальним станом відповідача ОСОБА_1 на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України до 1- 2 тисячі.грн., враховуючи , що сума комісії , проценти за користування кредитом перевищують розмір збитків позивача. Він просив врахувати вкрай тяжкий матеріальний стан відповідача ОСОБА_1 на утриманні якого знаходяться четверо малолітніх дітей та дружина , яка доглядає дітей . Єдином джерелом існування сім'ї є невеличка пенсію у розмірі 1700 грн , ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи безстроково та не працює . На час розгляду справи у зв'язку з воєнним конфліктом та бойовими діями на території області він вимушений виїхати в іншу місцевість для збереження життя малолітніх дітей , що ще більше погіршало його матеріальний стан .

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився,. про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. .

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного .

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах , встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти

Зокрема, cудом першої інстанції було встановлено, що між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1було укладено кредитний договір № 1573 Т від 11.07.2008 р., згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 15 000,00 гривень, шляхом перерахування кредитних коштів на особовий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,0001% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, сплатою щомісячного платежу в розмірі 416,00 грн., сплатою комісійної винагороди щомісячно в розмірі 300.00 грн. з кінцевим терміном повернення 11.07.2011р.

Для забезпечення виконання кредитного договору між банком та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 1573 Т/П від 11.07.2008 р. у відповідно до якого ОСОБА_2 поручився виконувати зобов'язання за кредитним договором у випадку порушення кредитного договору з боку ОСОБА_1 та нести з ним солідарну відповідальність.

Згідно ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У зв'язку з порушеннями вимог закону та зобов'язань за кредитним договором у ОСОБА_1 утворилась заборгованість , яка станом на 04.10.2011року становить суму 65 132,85 гривень, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 10884,21 грн.; нараховані, але непогашені відсотки - 1890,84грн.;- нарахована, але непогашена комісія - 5332,37 грн.;- пеня за порушення умов договору у сумі 47025,43 грн..

Виходячи з наданих доказів судом першої інстанції було стягнуто на користь банку з відповідачів у солідарному порядку заборгованість по сплаті «тіла» кредиту у сумі 10884 грн. 21 коп, заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у сумі 1890 грн. 84 коп., заборгованість по сплаті комісії у сумі 5332 грн.37 коп.

Рішення в цієї частині не оскаржується

Одночасно ,судом першої інстанції було зменшено розмір пені до 0,00 грн., тобто судом фактично було відмовлено банку у задоволенні позову про стягнення пені.

Зменшуючи розмір пені до 0,00 грн . та фактично відмовляючи банку у стягненні пені суд першої інстанції виходив з положень ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Між тим, апеляційний суд вважає , що погодитись з таким висновком суду не можна виходячи з наступного

Зокрема згідно до ст. 548 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином , за своєю правою природою неустойка є матеріальною відповідальністю за порушення зобов'язання.

У даному випадку з боку відповідача ОСОБА_1 мало місце неналежне виконання зобов'язання, а тому у банку виникло право на стягненні пені за порушення умов кредитного договору.

Разом з тим , законом передбачена і можливість її зменшення

Зокрема , згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Роз'яснення цих положень міститься п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" у відповідності до яких положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК України, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК України, у такому порядку не підлягають зменшенню через не співмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Таким чином, за змістом вказаного закону передбачена можливість зменшення пені , а не відмова у її стягненні , що не було враховано судом першої інстанції . який зменшуючи розмір пені до 0,00 грн., фактично відмовив у її стягненні , що на думку апеляційного суду є помилковим висновком , а тому згідно з положеннями п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України рішення в частині стягненні пені не відповідає вимогам матеріального закону ,. підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким позовні вимоги слід задовольнити частково .

Звертаючись до суду з заявою про зменшення розміру пені на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України відповідач ОСОБА_1 посилався на те, він є багатодітним батьком , в його родині виховуються четверо малолітніх дітей . Його жінка не працює , оскільки доглядає за ними. Він працював на шахті у шкідливих умовах праці внаслідок чого отримав професійне захворювання та його визнано інвалідом третьої групи. Через встановлення інвалідності його було звільнено з роботи і він до цього часу не працевлаштувався. Розмір його пенсії складає 1700 грн. Утримання дітей та забезпечення їх розвитку вимагає від нього значних витрат , які складають більшу частку сімейного доходу .

Вказані обставини підтверджується відповідними документами ( а.с. 132 , 137 , а.с.180-189 )

Апеляційний суд вважає , що доводи ОСОБА_1 в частині зменшення розміру пені заслуговують на увагу, тому апеляційний суд враховуючи ,що збитки , які спричинені невиконанням кредитного договору покриваються за рахунок відсотків за користування кредитом , комісії та враховуючи вкрай тяжкий матеріальний стан відповідача ОСОБА_1 вважає можливими розмір пені з 47025 грн. 43 коп зменшити . до 3000 грн. , яку стягнути на користь банку у солідарному порядку з відповідачів

В іншій частині рішення суду слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити частково.

Рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 24 квітня 2013 року в частині відмови у стягненні пені, скасувати.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення пені задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» пеню в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: