Справа №2а-159/2008 p.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 березня 2008 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого-судді Разумової І.Є.
при секретарі Цукановій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до територіальне управління державної судової адміністрації в Сумській області про стягнення 16328 грн. 59 коп. невиплаченої в 2007 році надбавки за виконання особливо важливої роботи, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернулася до суду з вищевказаним позовом та просить суд стягнути на її користь з відповідача суму недоплаченої у 2007 році надбавки за виконання особливо важливої роботи в розмірі 16328 грн. 59 коп., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона з 1987 року працює суддею Конотопського міськрайонного суду та відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» її заробітна плата повинна складатися з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавки за вислугу років та інших надбавок. На виконання вимог вищевказаного Закону та нормативних актів, що регулюють оплату праці суддів, у Конотопському міськрайонному суді в 2007 році видавалися накази про встановлення їй надбавки згідно постанов КМУ № 856 від 03.09.05 року та № 268 від 03.03.06 року за напруженість і складність роботи, які надсилалися для проведення виплат до органів ДСА України. Незважаючи на наявність наказів, виплата надбавок їй проведена не була, та сума невиплаченої надбавки за вищевказаний період становить 16328 грн. 59 коп.3 приводу виплати надбавки вона зверталася до ТУ ДСА у Сумській області, проте, в цьому їй було відмовлено.
В судове засідання позивачка не з"явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, свої позовні вимоги підтримує (а.с. 21).
Відповідач : територіальне управління державної судової адміністрації у Сумській області в судове засідання не з"явилося, надали заяву про розгляд справи без участі їх представника, просять у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки розпорядники бюджетних коштів беруть зобов»язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом. Кошти для виплати суддям надбавки за напруженість і складність роботи не були передбачені у Державному бюджеті на 2007 рік, не були передбачені вони і у кошторисі видатків відповідних бюджетних установ (а.с. 26-29). Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню. В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працює суддею Конотопського міськрайонного суду (а.с. 3).
Особливий статус судді, гарантії його незалежності визначаються Конституцією
України і законами, зокрема, Законом України "Про статус суддів", що виключає в
процесі його конкретизації та розвитку будь - яке обмеження
законодавчовстановлених гарантій статусу суддів або зниження їх рівня.
Статті 126, 130 Конституції України , положення ч. ч. 1, 3 ст. 11 Закону України " Про статус суддів" у взаємозв'язку з ч.8 ст. 14 Закону України " Про судоустрій України" закріплюють обов"язок держави забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів, гарантують досягнутий рівень незалежності суддів і забороняють при прийнятті нових законів чи інших нормативних актів або внесенні змін до них , скасувати чи звужувати існуючі
гарантії незалежності суддів , у тому числі заходи їх правового захисту , матеріального та соціального забезпечення .
Вимоги ч.1 ст. 129 і ч.1 ст. 130 Конституції України та положенням ст. ст. 11, 44 Закону України " Про статус суддів " створюють механізм захищеності судової влади.
Відповідно до ст. 6.1 Європейської хартії про статус суддів рівень оплати професійного виконання суддею своїх повноважень встановлюється таким чином , щоб ніщо не могло вплинути на його незалежність та неупередженість.
Частиною 1 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» передбачено, що заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок, тобто вказаний Закон визнає право суддів на отримання, крім посадового окладу, премій, а також надбавок за вислугу років, інших надбавок та передбачає, що премії та інші надбавки, крім надбавки за вислугу років, також входять до складу заробітної плати суддів.
Зі змісту постанови КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів» від 09.03.06 року № 268 вбачається, що право видавати накази про виплату щомісячної премії та надбавки за виконання особливо важливої роботи належить голові суду.
Положення ч. 1 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» повністю узгоджується з пунктом 1 ч.3 ст. 2-1 постанови КМУ від 03.09.05 № 865 «Про оплату праці суддів» та постановою КМУ № 248 від 03.03.06, за якими суддям встановлюється надбавка за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас.
У Конотопському міськрайонному суді у 2007 році головою суду видавалися накази про встановлення ОСОБА_1 надбавки за напруженість і складність роботи (за виконання особливо важливої роботи) за період з січня по грудень 2007 року в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.05 та № 268 від 03.03.06 (а.с. 6-17), які своєчасно надсилалися до органів ДСА України для проведення відповідних виплат.
Вищевказані накази є законними, обгрунтованими та дійсними на даний час. ДСА України чи її територіальним органом у встановленому законом порядку вказані накази, після їх отримання, нечинними не визнавалися, а тому, на думку суду, не могли бути проігноровані при нарахуванні позивачці заробітної плати за період з січня по грудень 2007 року.
Однак, як вбачається з довідки-розрахунку отриманої ОСОБА_1 заробітної плати за 2007 рік, виплата вказаної надбавки за період з січня по грудень 2007 року їй проведена не була (а.с. 4).
Незважаючи на те, що
постановами Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.05 року та № 268 від 03.03.06 року передбачене встановлення надбавки за виконання особливо важливої роботи, а наказами голови Конотопського міськрайонного суду за 2007 рік позивачці встановлювалися надбавки за напруженість і складність роботи, суд вважає, що вищевказана обставина не може бути підставою для відмови у проведенні відповідних виплат, оскільки, в наказах про встановлення надбавки за напруженість і складність роботи наявне посилання на нормативні акти, якими передбачено виплату надбавки за виконання особливо важливої роботи.
Заборгованість з виплати ОСОБА_1надбавки за виконання особливо важливої роботи за січень - грудень 2007 року склала 16328 грн. 59 коп., що підтверджується довідкою-розрахунком, долученою позивачкою до адміністративного позову (а.с. 4).
Суд погоджується з вказаним розміром, оскільки він визначений відповідно до наказів голови Конотопського міськрайонного суду за 2007 рік та, виходячи із середньомісячного заробітку ОСОБА_1, підтвердженого відповідною довідкою ТУ ДСА у Сумській області.
З приводу проведення вищевказаних виплат ОСОБА_1 зверталася до територіального органу ДСА України - ТУ ДСА в Сумській області, який проводить безпосереднє нарахування позивачці заробітної плати.
Як вбачається з листа ТУ ДСА у Сумській області від 15 січня 2008 року, в задоволенні вимог позивачки було відмовлено з мотивів того, що відповідно до ст. 69 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» керівники бюджетних установ утримують
чисельність працівників та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату, включаючи видатки на премію та інші види заохочень чи винагород, лише в межах фонду заробітної плати, затвердженого для бюджетних установ у кошторисах. Сума затвердженого кошторису на виплату заробітної плати на 2007 рік недостатня для виплати надбавки за виконання особливо важливої роботи, тому заборгованість відсутня (а.с. 5).
Суд вважає, що своїми діями, які виразилися у невиплаті позивачці надбавки за виконання особливо важливої роботи органи ДСА України порушують права позивачки на належне матеріальне забезпечення, оскільки відповідно до ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для діяльності суддів, а згідно правової позиції Конституційного Суду України (Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002) норми про матеріальне забезпечення суддів, їх соціальний захист, встановлені ст. ст. 44, 45 Закону України «Про статус суддів» не можуть бути скасовані або знижені без відповідної компенсації. Вказані правові позиції погоджуються також з нормами права міжнародних організацій, зокрема, із п. 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених Резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року та Рекомендаціями № R(94) 12 Комітету Міністрів Ради Європи від 13.10.94, згідно яких виконавча і законодавча гілки влади повинні гарантувати незалежність суддів і утримуватися від кроків, які могли б поставити їх під загрозу, а також ст. 6.1. Європейської хартії про статус суддів.
Суд вважає, що відсутність коштів не може бути підставою для відмови у задоволенні законних вимог позивачки та для порушення її права на належне матеріальне утримання як складову частину її незалежності як судді.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Частиною 2 ст. 125 Закону України «Про судоустрій України» передбачено, що ДСА України є центральним органом виконавчої влади, яка здійснює організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також інших органів і установ судової системи, відповідно до цього Закону.
ДСА України діє на підставі Положення «Про Державну судову адміністрацію», затв. Указом Президента України № 182/2003 від 03.03.03.
Відповідно до п. 13 Положення «Про Державну судову адміністрацію України» ДСА здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні управління ДСА.
З відзиву ТУ ДСА у Сумській області на позов витікає, що ТУ ДСА у Сумській області не мало змоги провести відповідні виплати позивачці, оскільки розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов»язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами та відповідні кошти ТУ ДСА у Сумській області виділені не були.
Згідно з Порядком касового виконання державного бюджету за видатками, затв. наказом Держказначейства України від 22.01.01 № 3, Порядком обслуговування Державного бюджету за видатками, затв. наказом Держказначейства України 25.05.04 № 89 виділення коштів з Державного бюджету здійснюється шляхом перерахування органами Держказначейства України на основі затверджених для цього кошторисів видатків бюджетних установ. Асигнування, що передбачаються кошторисами, надаються головним розпорядникам бюджетних коштів, який здійснюють безпосередній розподіл коштів між відповідними установами.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що слід задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1
Керуючись ст. ст. 19, 126, 130 Конституції України ст. ст. 11, 44 Закону України " Про статус суддів" , ст. 14 Закону України " Про судоустрій України" , постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.05 № 865 «Про оплату праці суддів» та постановою Кабінету Міністрів України № 248 від 03.03.06 « Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань оплати праці суддів», ст. 10, 69-71, 158-163, 186 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимогиОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з територіальне управління державної судової адміністрації в Сумській області на користь ОСОБА_1 16328 (шістнадцять тисяч триста двадцять вісім) грн. 59 коп. невиплаченої в 2007 році надбавки за виконання особливо важливої роботи.
постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі, а апеляційної скарги - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.