10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 червня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/3236/14

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Островська О.П., розглянувши в м.Луганську в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску в сумі 1288,38 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску в сумі 1288,38 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в м.Лисичанську Луганської області з 28.02.2006 та працює за спрощеною системою оподаткування і відповідно з цим є платником страхових внесків. Мінімальні страхові внески за 2010 рік відповідачем в повному розмірі сплачені не були і тому за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 виникла заборгованість в сумі 1288,38 грн.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по доплаті до мінімального страхового внеску в сумі 1288,38 грн.

Ухвалою від 14 травня 2014 року справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень.

18 червня 2014 року на адресу суду повернуто рекомендований лист з повідомленням, яким на адресу відповідача було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження, із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (а.с.12).

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомлений про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464 -VI, яким внесено зміни до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В той же час, відповідно до п.7 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Таким чином, застосуванню підлягають зазначені вище Закони в редакції, що діяли до 01 січня 2011 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в м.Лисичанську Луганської області, як платник страхових внесків з 28.02.2006 за №12-11-11-9692 (а.с.5).

Згідно зі ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV, страхувальниками та відповідно, платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у п. п. 1, 10, 15 ст. 11 цього Закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у п. п. 1, 2, 4 ст. 14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у п.5 ст.14 цього Закону, - квартал. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду. У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

У зв'язку з неповною сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік за відповідачем рахується заборгованість в сумі 1288,38 грн., що підтверджується карткою особового рахунку ОСОБА_1 (а.с.7).

Частиною 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

На виконання вимог вищезазначеного закону Управлінням Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області було надіслано відповідачу, рекомендованим листом з повідомленням, вимогу про сплату боргу від 01.10.2013 №Ф4933 на суму 1288,38 грн. та повідомлення-розрахунок, конверт з якими повернувся до позивача із позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.6,8,9).

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою УПФУ від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 № 994/18289 вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

У разі коли не можливо вручити платнику єдиного внеску вимогу поштою в зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти вимогу, вимога вважається врученою платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Враховуючи викладене, суд вважає вимогу про сплату боргу від 01.10.2013 №Ф4933 на суму 1288,38 грн. належним чином врученою.

Доказів оскарження вимоги про сплату боргу від 01.10.2013 №Ф4933 або сплати заборгованості в сумі 1288,38 грн. суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню оскільки є законними та обґрунтованими, а заборгованість по доплаті до мінімального страхового внеску в сумі 1288,38 грн. стягненню з відповідача.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до п.18 ч.1 ст.5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску в сумі 1288,38 грн. задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області заборгованість по доплаті до мінімального страхового внеску в сумі 1288,38 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят вісім гривень 38 копійок).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною і підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, рішення суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Островська