Єдиний унікальний номер 230/91/14-ц Номер провадження 22-ц/775/4552/2014
Головуючий в 1 інстанції Букреєва А.І.
Доповідач - Ткачук С.С.
категорія 20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Осипчук О.В.,
суддів Смєлік С.Г., Ткачук С.С.,
при секретарі Біляєві М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 16 квітня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу, -
ВСТАНОВИВ:
ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому після уточнення, просила стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за договором купівлі-продажу споживчого товару в сумі 3766,86грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 30 вересня 2012 року вона продала ОСОБА_2 газову плиту вартістю 1480 грн., за яка в день покупки оплатила 400грн., а залишок ціни товару згідно договору купівлі-продажу повинна була сплатити протягом 3-х місяців зі сплатою 3% річних, а у разі порушення зобов'язання 6% на суму залишку. Договором визначена щомісячна сума платежу в розмірі 382грн. Покупець після продажу товару в рахунок погашення боргу сплатила 07.03.2013р. - 100грн. і 22.06.2013р. - 200грн. В забезпечення виконання покупцем умов договору купівлі-продажу позивачем з відповідачем ОСОБА_3 укладено договір поруки, який діє на весь строк договору. Просила вирішити питання фактично понесених судових витрат.
Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 16 квітня 2014 року позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором купівлі-продажу товарів розстроченими платежами в розмірі 1205 грн. 82 коп., яка складає з основного боргу 780 грн., штрафу 390 грн. (50% від суми заборгованості) та 3% проценти за користування чужими грошима у розмірі 35,82 грн.; понесені судові витрати в розмірі 229 грн. 40 коп.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки договором купівлі-продажу не визначено порядок та строки застосування при не вчинені щомісячних платежів збільшеного розміру 6% відсотковою ставки розстроченого платежу, тому здійснив розрахунок суми боргу з урахування сплачених покупцем сум із застосування 3% ставки розстрочення платежу, стягнув нараховану суму тільки з покупця. У зв'язку з тим, що трьохсторонній договір поручительства було підписано двома сторонами, тобто не було узгоджено усіма сторонами по справі, визнав договір поручительства є неукладеним.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, по суті позовних вимог. Суд першої інстанції зазначає, що сума основного боргу складає 780,00 грн., але цей висновок суду не відповідає дійсності оскільки залишок суми до сплати складає 1080,00 грн., що в свою чергу призвело до невірних розрахунків. Крім того, в порушення встановлених сторонами умов договору, суд на власний розсуд трактує умови застування 3% ставки, розраховуючи її тільки в межах трьох місяців після укладення договору, але до суми залишку ( 780,00 грн.), яка була встановлена судом після оплати 22.06.2013 року, тобто за спливом дев'яти місяців після укладення договору. Крім того, судом першої інстанції визнано договір поруки неукладеним, хоча відповідачі по справі не оскаржували факт укладення правочину сторонами.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача підтримав доводи скарги і просив задовольнити.
Відповідачі в судове засідання, призначене на 03.06.2014р., не з'явилися, але про час та місце судового розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином. ОСОБА_2 судової повісткою, яка згідно поштового рекомендованого повідомлення була отримана завчасно, а ОСОБА_3 телефонограмою №6478, зареєстрованою у журналі телефонограм № 2. У телеграмі до апеляційного суду відповідачі дали згоду слухати без їх участі.
Апеляційний суд визнає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
За змістом частини 1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи встановлено, що 30 вересня 2012 року позивачем та ОСОБА_2, укладено договір купівлі-продажу розстроченими платежами №533, газової плити Orion ORCK-010, загальною вартістю 1480 грн., з розстрочкою платежу на три місяці. В день продажу товару покупцем сплачено 400грн.
Згідно п. 2.1 цього договору сума щомісячного платежу становить не менше 382 грн. Окрім того,покупець сплачує 3% в місяць на залишок суми за користування чужими грошовими коштами. При несвоєчасному внесенні платежу відсоткова ставка за прострочення становить 6% на залишок.
У відповідності до п 6.2 умов цього договору купівлі-продажу передбачено застосування до покупця штрафу в розмірі 50% від суми невиконаного зобов'язання.
30 вересня 2012 року з метою забезпечення виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу укладено сторонами договір поруки №533, за яким ОСОБА_3 поручилась перед позивачем за виконання зобов'язання ОСОБА_2, строк дії якого « поручительство видається на весь строк дії договору, в тому числі на строк пролонгації платежу». Договір поруки підписано тільки поручителем ОСОБА_3 та кредитором ОСОБА_1
З моменту продажу товару ОСОБА_2 оплачено в рахунок погашення боргу 7 березня 2013 року - 100,00 грн., та 22 червня 2013 року - 200,00 грн.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд прийшов до висновку, що п 6.2 договору купівлі-продажу, згідно якого, при несвоєчасній сплаті щомісячного платежу відсоткова ставка в розмірі 6% нараховується на суму залишку вартості товару, але ця умова договору не конкретизує порядку її застосування, а саме за який період слід застосовувати цей розмір відсоткової ставки. Щодо договору поруки, суд першої інстанції прийшов до висновку про не укладання цього договору через відсутність на договорі підпису покупця.
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції і визнає ухвалене ним рішення тим, що не відповідає вимогам статті 213 ЦК України.
Обставини продажу 30.09.2012р. товару ОСОБА_2 та умови укладання договорів купівлі-продажу і поруки сторонами не оспорюються.
За змістом статей 526,536,655,664,692 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. За користування чужими грошима боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір яких встановлюється договором. Покупець, прийнявши товар зобов'язаний сплатити за нього певну грошову суму і договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Пунктом 2.1. договору купівлі-продажу визначено, що у разі сплати щомісячного платежу протягом 3-х місяців покупець сплачує 3% в місяць на залишок суми за користування чужими грошовими коштами, а у разі несвоєчасного внесення платежу процентна ставка за прострочення складає 6% на залишок.
Вирішуючи питання суми заборгованості борджника ОСОБА_2 і відмовляючи у застосуванні 6% ставки, суд першої інстанції прийшов до хибного висновку, що договором купівлі-продажу не конкретизовано порядок застосування такого розміру, бо приведені умови сплати у п.2.1. цього договору чітко вказують за яких обставин на залишок суми боргу нараховується цей розмір процентної ставки.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 у визначений договором 3-х місячний строк не було сплачено залишок ціни товару і тільки 07.03.213. в рахунок боргу нею сплачено 100грн, а 22.06.2013 ще 200 грн., розмір боргу з урахуванням 6% ставки складає: у період з жовтня по грудень 2012 року залишок основного боргу становив 1080грн., тому за цей період сума нарахованих відсотків складає 194,40грн. ( по 64,80грн. щомісячно (1080грн.х6%); у період з січня по лютий 2013 року сума нарахованих відсотків складає 129,60грн.(по 64,80грн. щомісячно); після сплати у березні місяці 100грн. розмір боргу зменшився до 980грн. і сума нарахованих відсотків у період з березня по травень 2013 року складає 176,40грн.( по 58,80 грн. щомісячно ( 980грн.х6%); після сплати в червні місяці ще 200грн. заборгованість зменшилась до 780грн., а розмір суми нарахованих відсотків у період з червня 2013 по березень 2014 року складає 606грн.( по 46,80грн. щомісячно ( 780грн.х6%). Таким чином розмір заборгованості становить з суми боргу в розмірі 780 грн. і нарахованих відсотків в сумі 1106,40грн.
Укладений договір купівлі-продажу забезпечено виконання зобов'язання неустойкою - штрафом, розмір якого складає 50% від суми невиконаного зобов'язання і дорівнюється 861грн. в межах річного строку.
Апеляційний суд визнає хибним також і висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволені вимог позову до поручителя. Зазначені судом першої інстанції підстави відмови через визнання договору поруки неукладеним у зв'язку із не підписанням цього договору покупцем, зобов'язання якого забезпечувалось порукою, суперечить нормі матеріального закону.
Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за невиконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна або кілька осіб.
Таким чином дана стаття цього Кодексу не передбачає обов'язкового підписання договору поруки боржником, яким по справі виступає ОСОБА_2
Окрім того, договір поруки був дійсним і сторонами не оскаржений.
Представник позивача підтвердив, що про порушення ОСОБА_2 умов виконання зобов'язання, продавцю стало відомо ще з жовтня 2012 року, але вимогу до поручителя ОСОБА_3 пред'явлено у позові, який було направлено до суду 25.12.2013 року.
Як приведене вище строк дії договору поруки викладено у наступній редакції - «поручительство надається на весь строк дії договору, в т.ч. і на строк пролонгації платежу».
У пункті 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012р. №5 роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Апеляційний суд визнає, що вимоги до поручителя пред'явлені поза межами 6-ти місячного строку і на час ухвалення судового рішення згідно ч.4ст.559 ЦК України порука до ОСОБА_3 є припиненою. За таких обставин у задоволені вимоги до поручителя слід відмовити.
На підставі викладеного вимоги позову про стягнення з ОСОБА_2 суми заборгованості підлягають задоволенню частково, а саме, на користь позивача слід стягнути суму боргу у розмірі 780грн., нараховані проценти у розмірі 1106,40грн. та штраф у розмірі 861грн. Позов частині вимог до поручителя ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права
Наведені обставини свідчать, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким апеляційний суд стягує на користь позивача з ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 30 вересня 2012 року в сумі 2747грн. 40 коп., в т.ч. заборгованість по сумі продажу товару 780грн., нарахованих відсотків в сумі 1106грн. 40коп., штраф в сумі 861 грн. У задоволенні позову до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу відмовляє.
На підставі ст.88 ЦПК та ст.4 Закону України «Про судовий збір» на користь позивача з урахуванням пропорційно задоволеним вимогам слід стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 243,60грн.
Керуючись ст.ст.307,309,316 ЦПК України, апеляційний суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 16 квітня 2014 року скасувати.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором купівлі-продажу від 30 вересня 2012 року в сумі 2747 ( дві тисячі сімсот сорок сім) грн. 40 коп., в т.ч. заборгованість по сумі продажу товару 780(сімсот вісімдесят)грн., нарахованих відсотків в сумі 1106( одна тисяча сто шість)грн. 40коп., штраф в сумі 861( вісімсот шістдесят одна) грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 243 грн.60 коп.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: