Єдиний унікальний номер 269/4101/13-ц Номер провадження 22-ц/775/3175/2014

Головуючий в 1 інстанції Мельник Ю.А.

Доповідач- Ткачук С.С.

Категорія 24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осипчук О.В.,

суддів Смєлік С.Г.,Ткачук С.С.,

при секретарі - Біляєві М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Совєтського районного суду міста Макіївки Донецької області від 03 березня 2014 року по цивільній справі за позовом комунального підприємства «Макіївтепломережа» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплопостачання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому після уточнення просив стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 заборгованість за теплопостачання, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 і користується послугами з постачання теплової енергії, яка надається централізовано. Власник своєчасно не оплачує послуг теплопостачання, внаслідок чого за період з 01.11.2010 по 15.10.2012, т.т до моменту відключення квартири від мереж централізованого опалення на підставі акту, виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 1828грн.32 коп.

Рішенням Совєтського районного суду міста Макіївки Донецької області від 03 березня 2014 року позовні вимоги КП «Макіївтепломережа» задоволені частково: стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за відпущену теплову енергію в сумі 1828,32 грн., вирішено питання судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки квартира відповідача ОСОБА_2, яка є її власником, у період з 01.10.2010 по 15.10.2012 квартири не була відключена від мереж централізованого опалення у встановленому порядку, вимоги про неналежне виконання нею зобов'язання щодо несвоєчасної оплати даної послуги є обґрунтованими.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Зазначає, що суд помилково прийшов до висновку про існування між нею та позивачем фактичних правовідносин, бо жодних договірних відносин між ОСОБА_2 та позивачем не існує, а отримання послуг з теплопостачання та укладення відповідного договору вона не потребує з причин відсутності приладів опалення та використання в спірний період електричних приладів для обігріву приміщення квартири, про що вона неодноразово повідомляла позивача. Позивачем не доведено вчинення ним дій щодо підготовки проекту договору на постачання теплової енергії та направлення його відповідачу на підписання, як і не доведено її ухилення від укладення такого договору.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 доводи скарги підтримала і просила задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтримали доводи апеляційної скарги і також просили рішення скасувати.

Представник позивача вважає рішення законним та обґрунтованим, тому просив скаргу відхилити.

Апеляційний суд визнає, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції визнано встановленим, що ОСОБА_2 згідно договору купівлі продажу квартири від 29.01.2008р. є власником 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_1.

Дана квартира обладнання приладами системи централізованим теплопостачання, постачальником якого виступає КП «Макіївтепломережа». На ім'я ОСОБА_2 відкрито особистий рахунок НОМЕР_1, з якого вбачається про відсутність оплати послуги централізованого опалення у період з 01.11.2010 по 15.10.2012 на суму 1828,32грн. Згідно акту від 16.10.2012 складеного за участю представника КП «Макіївтепломережа» відбулось відключення приміщення квартири від системи централізованого опалення будинку через наявність у квартирі груби.

Судом правильно зроблено висновок, що договірні відносини між сторонами припинилися з моменту відключення приміщення квартири від внутрібудівельної системи теплопостачання згідно Порядку про відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.2005 за №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 р. за N 1478/11758 ( далі Порядок).

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду, бо до вчинення дій щодо відключення квартирі від системи централізованого опалення згідно Порядку, відповідач був належним споживачем послуги централізованого опалення і зобов'язаний оплачувати виконавцю її вартість у встановлені строки, бо ненадходження послуги теплопостачання через відключення радіаторів в приміщенні квартирі від система централізованого теплопостачання в порушення цього Порядку, не дає правових підстав для припинення договірних відносин.

Відповідно до особистого рахунку відповідачем у липні 2012 року було сплачено в рахунок заборгованості 727,84грн., що свідчить про існування між сторонами договірних відносин з приводу надання послуг централізованого опалення.

Згідно преамбулі Закону України «Про захист прав споживачів» договір це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ).

Дані обставини спростовують доводи апеляційної скарги про відсутність між сторонами договірних правовідносин.

Щодо обставин про відсутність в приміщенні квартири приладів теплопостачання на момент придбання квартири, які за доводами апеляційної скарги дають підстави для ствердження про не існування договірних відносин з позивачем, апеляційний суд визнає такі доводи скарги необґрунтованими.

Згідно п.5 договору купівлі - продажу квартири (а.с.28) на момент придбання житлового приміщення, квартира візуально оглянута покупцем до підписання цього договору, недоліків, які перешкоджали б її використуванню за призначенням, та особливих властивостей, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна на момент огляду не виявлено.

Відповідно до ч.3 ст.ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини; забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу; за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; тощо.

Суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судом постановлено обґрунтоване рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому до уваги не приймаються.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має, доводи апеляційної скарги необґрунтовані і не спростовують висновків суду, тому відповідно до частини 1 ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 307,308,315 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Совєтського районного суду міста Макіївки Донецької області від 03 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: