Справа № 343/2826/13-к

Провадження № 11-кп/779/11/2014

Категорія ч. 3 ст. 240 КК України

Головуючий у І інстанції Тураш В. А.

Суддя-доповідач Попович С. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі суддів : Поповича С. С.

Ткачук Н. В., Вилки С. С.

з участю секретаря с/з Шандаловича А. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 42013090160000038 щодо ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 р. н., уродженця с. Новошин, жителя АДРЕСА_1, за ч. 3 ст. 240 КК України за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Івано-Франківської області на вирок Долинського районного суду від 04 листопада 2013 року, за участю прокурора Шутки І.І., обвинуваченого ОСОБА_5, -

в с т а н о в и л а :

Прокурор просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 3 ст. 240 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді штрафу з конфіскацією незаконно добутого та знаряддя видобування.

За вказаним вироком суду ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він порушив встановлені правила охорони надр, що створило небезпеку для довкілля, поєднані з видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення, вчинені на території природно-заповідного фонду і його дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 240 КК України з призначенням покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн. з конфіскацією незаконно добутої піщано-гравійної суміші, без конфіскації знарядь видобування. Цивільний позов Долинського міжрайонного прокурора в інтересах Шевченківської сільської ради ( фонд охорони навколишнього природного середовища ) про відшкодування збитків залишено без розгляду.

Апелянт мотивує свою позицію неправильним застосуванням судом закону України про кримінальну відповідальність, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Що, не призначивши покарання у виді конфіскації знаряддя видобування, яке передбачене санкцією ч. 3 ст. 240 КК України, а саме автомобіля «ТАТРА», 1991 р. в., д. н. з. НОМЕР_1, суд не застосував закон, який підлягав застосуванню та допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, призначаючи таке покарання із застосуванням ст. 69 КК України оскільки ст. 51 КК України не передбачено такого виду покарання як конфіскація знарядь видобування, а тому положення ст. 69 КК України до нього не можуть бути застосовані. Крім того, в мотивувальній частині вироку, обґрунтовуючи призначене покарання, суд послався на ч. 3 ст. 263 КК України, в той час як ОСОБА_5 інкриміновано ч. 3 ст. 240 КК України.

В ході апеляційного розгляду прокурор доводи апеляційної скарги підтримав, обвинувачений вважав вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу прокурора безпідставною.

Як підтверджують матеріали кримінального провадження суд встановив, що обвинувачений, 14 серпня 2013 року близько 18 год. 45 хв. на території лівого берега ландшафтного заказника «Ріка Свіча з притокою Мізунка», наприкінці вул. Братів Гавришів в с. Шевченкове Долинського р-ну, всупереч ст. 19 Кодексу України «Про надра», положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Ріка Свіча з притокою Мізунка», за допомогою маніпулятора, який встановлений на автомобілі «ТАТРА», д. н. з. НОМЕР_1, здійснював незаконний видобуток гравію, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 «Про затвердження переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення, що створило небезпеку для довкілля і виразилось в зміні ландшафтного гідрологічного режиму території заказника.

Заслухавши сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Суд апеляційної інстанції згідно вимог ст. 404 КПК України переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 не оспорюється, то в цій частині вирок суду не переглядається і колегія суддів виходить з того, що встановленими слід вважати викладені вище обставини.

Згідно ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити в тому числі відомості про потерпілого, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті ( частини статті ) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Ст. 55 КПК України передбачає, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Долинський міжрайонний прокурор заявив цивільний позов про відшкодування збитків в інтересах Шевченківської сільської ради, яку, виходячи з суті позову, вважав такою, що потерпіла від злочину, але підписуючи та затверджуючи обвинувальний акт і направляючи його до суду прокурор не звернув уваги на те, що в ході досудового розслідування не було визначено та встановлено, і про це не зазначено в обвинувальному акті, а хто ж є потерпілою в даному випадку юридичною особою, не було допитано представника цієї організації.

В той же час як вбачається з тексту Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Ріка Свіча з притокою Мізунькою», затвердженого начальником Держуправління екобезпеки в Івано-Франківській області та погодженого головою Долинської районної ради вказаний заказник перебуває у віданні Долинської районної ради, а не Шевченківської сільської ради ( матеріали кримінального провадження а. с. 31 - 33 ).

Оскільки в ході досудового розслідування не було визначено потерпілої особи, то така особа до суду не викликалась взагалі і розгляд справи проведено без участі потерпілої особи.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, в тому числі передбачені пунктом 5 частини другої статті 412 цього Кодексу.

Як підтверджують матеріали кримінального провадження потерпілої особи по справі не визначено, хоч така особа фактично є і завдана майнова шкода діями, що ставляться у вину ОСОБА_5, а тому вже тільки по цій підставі вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

При цьому колегія суддів виходить з того, що такий розгляд слід розпочати зі стадії призначення справи до розгляду у підготовчому судовому засіданні в ході якого відповідно до змісту та вимог ст. 314 КПК України суду першої інстанції слід визначитись чи можна призначити судовий розгляд, чи повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

При цьому суду першої інстанції при слуханні справи по суті також слід врахувати, що ч. 3 ст. 240 КК України передбачає кримінальну відповідальність за діяння, передбачені частинами першою та другою цієї статті, вчинені на територіях чи об'єктах природно-заповідного фонду або вчинені повторно.

Частина перша вказаної статті передбачає кримінальну відповідальність за порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, а частина друга цієї ж статті - за порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

ОСОБА_5 згідно обвинувального акту ставиться у вину вчинення умисних дій, які виразилися в порушенні встановлених правил охорони надр, що створило небезпеку для довкілля, поєднані з видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене на території природно-заповідного фонду.

Суду в ході розгляду справи по суті, вирішуючи питання щодо встановлення порядку дослідження доказів у справі, слід буде визначитись, а чи можна вважати повним визнанням вини фактичні пояснення ОСОБА_5 зазначені у вироку при співставленні їх з обвинувальним актом і чи може суд прийняти рішення по суті справи в порядку визначеному ч. 3 ст. 349 КПК України, не досліджуючи доказів у справі, так як це мало місце в даному випадку.

В ході слухання справи по суті суду необхідно буде також врахувати, що згідно з роз'ясненнями, які Пленум Верховного Суду України дав у п. п. 16 і 17 Постанови від 29 червня 1990 року № 5 "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ та постановлення вироку", при постановленні вироку, належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показах свідків, потерпілих, підсудного, у висновку експерта, а також суд, керуючись законом, повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх допустимості і достовірності, яка має ґрунтуватися на всебічному, повному об'єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності і що положеннями п. 18 вказаної постанови визначено, що мотивування у вироку висновків щодо кваліфікації злочину полягає у зіставленні установленого судом фактичного діяння і ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, і формулюванні висновку про відповідність вчинених дій пред'явленому обвинуваченню.

Виконавши викладене вище, та повно і всебічно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності суду слід буде постановити законне та вмотивоване судове рішення в залежності від встановлених обставин.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Долинського районного суду від 04 листопада 2013 року по кримінальному провадженню щодо ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 240 КК України скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії призначення справи до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І :

_______________ __________________ ______________С. С. Попович Н. В. Ткачук С. С. Вилка

Згідно з оригіналом :

Суддя :