Єдиний унікальний номер 2-266/11 Номер провадження 22-ц/775/5257/2014

Головуючий в 1 інстанції Яременко І.В.

Доповідач Дундар І.О.

Категорія 53

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2014 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Дундар І.О.

суддів Осипчук О.В., Тимченко О.О.

при секретарі Біляєві М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області про визнання переміщення незаконним, скасування наказів та відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 23 травня 2014 року про відмову в роз'ясненні рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 23 травня 2014 року в роз'ясненні рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 11 січня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області про визнання переміщення незаконним, скасування наказів та відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу суду скасувати, оскільки ухвала незаконна, порушено норми матеріального та процесуального права - суд не з'ясував предмет її заяви щодо необхідності роз'яснення рішення, не звернув уваги на те, що висновки суду в рішенні викладені не за позовними вимогами, зроблені невірні висновки щодо предмета позову, розглянуті не всі вимоги позову щодо переміщення, в заяві вона просила роз'яснити рішення суду, яке є їй незрозумілим в частині встановлених обставин та правовідносин від чого залежить відновлення попередніх умов праці та захист порушених прав та свобод, суд розглянув заяву в її відсутність, з порушенням строків розгляду, перешкоджав отриманню копії ухвали.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просила ухвалу суду скасувати.

Представник Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області до суду не з»явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу без його участі.

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4до суду не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином - телефонограмами, які передані 13 червня 2013 року та зареєстровані в Журналі телефонограм №1за №980, 981, 982.

Заслухавши доповідача, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду залишити без змін з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви про роз'яснення рішення, суд першої інстанції виходив з того, що фактично в заяві позивач посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просить роз'яснити чому суд ухвалив саме таке рішення, що не є підставою для роз'яснення рішення в розумінні ст.221 ЦПК України

Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 11 січня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 16 лютого 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області про визнання переміщення незаконним, скасування наказів та відшкодування моральної шкоди відмовлено.

20 березня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просила роз»яснити рішення суду: чому судом проігноровані конкретні виробничі організаційні та економічні причини, які повинні викликати переміщення, чому суд даючи оцінку послався на думку колективу, який не має прав та обов'язків впливати на правовідносини між працівником та роботодавцем, чому до рішенні не увійшов протокол комісії від 16.06.10 року, з якого вбачається, що переміщення - це спосіб позбавитися від неї, чому на підставі цих обставин не зроблені певні висновки, чому особисті відносини стали нормою права.

Згідно з вимогами ч.1 ст.221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Зі змісту п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" виходить, що відповідно до статті 221 ЦПК роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Таким чином, законодавець передбачив роз'яснення рішення лише у випадках, коли воно є незрозумілим, що ускладнює його виконання.

Зі змісту рішення виходить, що в задоволенні позовних вимог було відмовлено, тому воно взагалі не підлягало виконанню і відповідно роз»ясненню.

Крім того, з мотивувальної частини рішення вбачається, що воно містить встановлені судом конкретні обставини, визначені відповідно до них правовідносини, мотиви, з яких суд вважав встановленими наявність або відсутність фактів, які обґрунтовувались вимоги та заперечення, норми матеріального права, що відповідає вимогам ст.215 ЦПК України.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не звернув уваги, що висновки в рішенні викладені не за позовними вимогами, не є підставами для роз»яснення рішення і відповідно для скасування ухвали.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом в рішенні зроблені невірні висновки щодо предмета позову свідчать про незгоду з рішенням суду, тому не є підставою для роз»яснення рішення.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом не враховано, що в заяві вона просила роз'яснити рішення суду, яке є їй незрозумілим в частині встановлених обставин та правовідносин від чого залежить відновлення попередніх умов праці та захист порушених прав та свобод, необгрунтоване.

Доводи апеляційної скарги щодо допущених процесуальних порушень не відповідають обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про розгляд поданої заяви, про що свідчить її особистий підпис на розписці про явку до суду (арк..спр.12).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Таким чином, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 307, 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 23 травня 2014 року про відмову в роз'ясненні рішення залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, касаційна скарга на неї може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: