Єдиний унікальний номер 227/7033/13-ц Номер провадження 22-ц/775/2695/2014
Головуючий в 1 інстанції Хандурін В.В.
Доповідач - Ткачук С.С.
категорія 37
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Осипчук О.В.,
суддів Смєлік С.Г., Ткачук С.С.,
при секретарі Біляєві М.О,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Друга Добропільська державна нотаріальна контора Донецької області, про визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати за нею право власності на ? частину від 1/3 квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування, що належала її батькові ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Своєчасно вона не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини помилково вважаючи, що її доля спадку перейде до брата ОСОБА_2 Але після смерті дідуся з бабкою їй стало відомо, що її частка спадщини не була прийнята іншими спадкоємцями.
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05 лютого 2014 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на успадкування своєї частки спадку, що залишився після смерті батька, ніким не порушується, нотаріус у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй не відмовляв та вона не подавала до нотаріуса заяви про прийняття спадщини. Позивач не вірно визначили предмет позову, бо питання про визначення їй додаткового строку на прийняття спадщини не заявила.
З рішенням не погодилася позивач принесла апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Зазначає, що належним відповідачем по справі є її брат ОСОБА_2, однак суд з невідомих причин долучив до розгляду справи власника майна, який не є спадкоємцем, а саме, брата померлого батька ОСОБА_3 Але навіть при залученні неналежного відповідача обидва відповідачі при судовому розгляді визнали позовні вимоги, а тому суд відповідно до ст.130 ЦПК України мав би винести рішення про задоволення позовних вимог. Той факт, що відповідачі погодились з її позовними вимогами в суді не спростовує факту порушення прав позивача як спадкоємця.
В судовому засіданні апеляційного суду позивач та її представник підтримали доводи скарги і просили задовольнити.
Відповідачі у заяві до апеляційного суду просили розглянути скаргу без їх участі, не заперечили проти її задоволення.
У листі завідуючої Другої Добропільської державної нотаріальної контори заявлено клопотання про розгляд скарги без їх участі.
Апеляційний суд визнає, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції визнано встановленим, що у позивача відсутні перешкоди чи існування посягань на її спадкові права. Ці обставини підтвердили у судовому засіданні відповідачі.
У разі відсутності порушеного права, позивачу не було й підстав для звернення до суду з такими позивними вимогами, оскільки нотаріусом їй не було відмовлено у видачі свідоцтво про право на спадщину за законом.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції.
Так, як матеріалами справи, та і матеріалами копії спадкової справи, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1р., після його смерті у встановленому законом порядку прийняли у спадщину по 1/4 частки спадку - 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 батьки померлого ОСОБА_6, ОСОБА_7 та його на той час неповнолітній син ОСОБА_2
Позивач звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини 28.05.2013, т.т в порушення шестимісячного строку визначеного ст.1268 ЦК України. За її заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на її частку спадку поданою до нотаріуса 20.02.2014р., останній цього дня винесено постанову, якою відмовив у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі такого свідоцтва через пропущення строку встановленого законом для прийняття спадщини та ненадання рішення суду про надання їй додаткового строку про прийняття спадщини.
За таких обставин судом першої інстанції правильно зроблено висновок про необґрунтованість вимог позову про визнання права власності на частку, яка припадає їй як спадкоємцю, у зв'язку з недотриманням позивачем порядку встановленого законом для прийняття спадщини через неподання заяви до нотаріусу про її прийняття у шестимісячний строк після відкриття спадщини.
Питання про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини за рішенням суду не вирішила.
Окрім того, до участі у справі не був залучений орган місцевого самоврядування в особі Добропільської міської ради, бо враховуючи положення ч.1 ст.1277 ЦК України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, у разі неприйняття спадщини спадкоємцями, суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Апеляційний суд відхиляє доводи скарги про існування підстав для задоволення позову у зв'язку з визнанням позову відповідачами, бо відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Посилення в апеляційній скарзі на ст. 130 ЦПК є помилковим.
За змістом ст.ст.212,213 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ураховуючи приведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції правильно визнав вимоги позивача передчасними без вирішення нею питання про визначення спадкоємцю за законом додаткового строку для прийняття спадщини з метою подальшого прийняття спадщини у порядку встановленому ст.ст. 1268,1269 главою 89 ЦК України, який на час постановлення рішення позивачем не було дотримано.
Як роз'яснено у пункті 23 постанови пленуму Верховного Суду України якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Висновок суду, що за наявності умов одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом, тому вимоги позову про визнання права на спадщину в порядку спадкування в судовому порядку розгляду не підлягають ґрунтується на законі.
На час постановлення оскарженого рішення постанова про відмову вчинити дії з приводу видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом ще нотаріусом не приймалася.
Суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому до уваги не приймаються.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має, доводи апеляційної скарги необґрунтовані і не спростовують висновків суду, тому відповідно до частини 1 ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 307,308,315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскарження в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: