ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
вул. Московська, 8, м. Київ, 01010
справа № к-3951/06
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Суддів - Смоковича М.І.,
Горбатюка С.А.,
Веселької Т.Ф.,
Чумаченко Т.А.,
Мироненка О.В. (суддя – доповідач)
Розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за участю
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігова
на постанову Господарського суду Чернігівської області від 25 жовтня 2005 року
та ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2005 року
за позовомЗакритого акціонерного товариства «Антал – Експерт»
доДержавної податкової інспекції у м. Чернігова
третьої особи– ТОВ «Добробут»
про визнання частково недійсним податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігова №0003492320/1 від 30 серпня 2005 року,-
В С Т А Н О В И ЛА :
У вересні 2005 року Закрите акціонерне товариство «Антал – Експерт» (далі –ЗАТ «Антал – Експерт») звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі –ДПІ у м. Чернігові), третьої особи – ТОВ «Добробут», про визнання частково недійсним податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові №0003492320/1 від 30 серпня 2005 року за порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість».
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 25 жовтня 2005 року було задоволено позовні вимоги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2005 року апеляційну скаргу відповідача було залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зі справи вбачається, що позивач включив до податкового кредиту суму 1 132 грн, яка була зазначена в податковій накладній № 53 ТОВ «Добробут», але не було зазначено місце знаходження продавця на номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ продавця, що, на думку відповідача, є порушенням пп..7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Судом встановлено, що третя особа надала належним чином оформлену податкову накладну № 53 від 28 серпня 2003 року на суму 6 790. 08 грн. в тому числі - 1 132,68 грн., виписану ТОВ «Добробут» та відображено у книзі обліку продажу товарів (робіт та послуг), чим підтвердила віднесення 1 131,68 грн. ПДВ до додаткових зобов’язань ТОВ «Добробут» та сплату суми ПДВ до Державного бюджету України.
Відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», суми ПДВ зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування ПДВ.
З огляду на викладене, постановлене по справі судове рішення відповідає обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін.
Керуючись статтями 210, 220№, 223, 224, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігова залишити без задоволення, постанову Господарського суду Чернігівської області від 25 жовтня 2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Панченко О.Н.
Судді: Горбатюк С.А.
Смокович М.І.
Сорока М.О.
Мироненко О.В.