Ухвала

іменем україни

24 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Леона О.І.,

суддів: Щепоткіної В.В., Фурика Ю.П.,

за участю секретаря

судового засідання Петрика В.В.,

розглянула кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013120050000138, за обвинуваченням

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 дня, уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК,

за участю прокурора Деруна А.І.,

встановила:

У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворості, просить вирок суду апеляційної інстанції змінити, призначити покарання за інкриміноване йому кримінальне правопорушення із застосуванням положень ст. 69 КК.

Вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29 липня 2013 року ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 203-2 КК із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 127 500 грн із конфіскацією грального обладнання.

За апеляційною скаргою прокурора Апеляційний суд Кіровоградської області скасував вирок місцевого суду в частині призначеного покарання та постановив свій вирок від 05 листопада 2013 року. Цим вироком апеляційний суд призначив ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 203-2 КК у виді штрафу в розмірі п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 255 000 грн із конфіскацією грального обладнання.

Як встановив суд, у вересні 2012 року ОСОБА_2, орендувавши нежитлове приміщення у АДРЕСА_3, організував там гральний заклад. Зокрема, в зазначеному приміщенні за гроші клієнтам закладу продавались фішки різної номінальної вартості для здійснення ставок під час азартної карточної гри покер, та у разі виграшу будь-кого з клієнтів фішки обмінювались на грошовий еквівалент. Діяння ОСОБА_2 було кваліфіковано за ч. 1 ст. 203-2 КК як зайняття гральним бізнесом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який не підтримав касаційну скаргу засудженого, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 65 КК при призначенні покарання суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 69 КК призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченого законом за цей злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання може мати місце лише за наявності кількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Цих вимог апеляційний суд дотримався і при вирішенні питання про призначення засудженому покарання, достатньою мірою врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу засудженого, який раніше не судимий, за місцем роботи характеризується позитивно. Обставинами, які пом'якшують покарання засудженого, судом визнано щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.

Взявши до уваги наведені дані про особу винуватого та відсутність обставин, які обтяжують покарання, апеляційний суд, належним чином умотивувавши своє рішення, призначив ОСОБА_2 покарання в межах санкції закону України про кримінальну відповідальність.

До того ж, апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що рішення місцевого суду про призначення ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 69 КК є безпідставним, а розмір покарання, призначений судом, є необґрунтованим і таким, що суперечить загальним засадам призначення покарання.

Висновки апеляційного суду належним чином мотивовано. Вирок апеляційного суду відповідає вимогам частин 1, 2 ст. 420 КПК.

Переконливих аргументів, які би свідчили про призначення ОСОБА_2 явно несправедливого покарання внаслідок суворості, у касаційній скарзі не наведено.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були би безумовними підставами для зміни чи скасування вироку суду апеляційної інстанції, не встановлено.

Керуючись статтями 433 - 436 КПК, колегія суддів

ухвалила:

Вирок Апеляційного суду Кіровоградської від 05 листопада 2013 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.І. Леон В.В. Щепоткіна Ю.П. Фурик