Ухвала

іменем україни

24 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Леона О.І.,

суддів: Щепоткіної В.В., Фурика Ю.П.,

за участю секретаря

судового засідання Петрика В.В.,

розглянула кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012080100000018, за обвинуваченням

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 дня, уродженки м. Києва, жительки АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 307 КК,

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_3 дня, уродженки та жительки АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК,

за участю прокурора Деруна А.І.,

захисника ОСОБА_4,

встановила:

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 17 жовтня 2013 року про повернення його апеляційної скарги на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 липня 2013 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати і призначити розгляд у суді апеляційної інстанції. Зокрема вказує на те, що апеляційний суд безпідставно повернув його апеляційну скаргу, оскільки така відповідала вимогам ст. 396 КПК.

У запереченні на касаційну скаргу прокурора захисник засудженої ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 указує, що доводи прокурора необґрунтовані, у зв'язку з чим просить його скаргу залишити без задоволення як безпідставну.

Вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 липня 2013 року ОСОБА_2 визнано винуватою і засуджено:

· за ч. 1 ст. 306 КК із застосуванням ст. 69 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

· за ч. 3 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Відповідно до ст. 75 КК ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на неї обов'язки, передбачені пунктами 2-4 ч. 1 ст. 76 КК;

ОСОБА_3 визнано винуватою і засуджено за ч. 3 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на неї обов'язки, передбачені пунктами 2-4 ч. 1 ст. 76 КК.

Не погоджуючись з вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 17 жовтня 2013 року апеляційну скаргу прокурора повернуто на підставі пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 399 КПК.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу сторони обвинувачення, пояснення захисника, який заперечив проти задоволення скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх проголошення.

Разом із цим, згідно з ч. 1 ст. 399 КПК суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Відповідно до пунктів 1, 4 ч. 3 цієї статті апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк та апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.

Зазначених вимог закону апеляційний суд дотримався.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вирок місцевого суду було постановлено 22 липня 2013 року, тобто останнім днем звернення до суду апеляційної інстанції було 21 серпня 2013 року. Згідно вхідного № 33655 Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області апеляційну скаргу прокурора суд отримав 27 серпня 2013 року.

Перевіривши скаргу прокурора, апеляційний суд дійшов висновку про те, що вона не відповідає вимогам ст. 396 КПК, оскільки зі штампу на конверті УДППЗ «Укрпошта» неможливо встановити дату подачі апеляційної скарги до вказаної установи. Тому своєю ухвалою від 02 жовтня 2013 року суд залишив апеляційну скаргу без руху та надав прокурору строк для усунення недоліків. В ухвалі суд апеляційної інстанції зазначив, що прокурору необхідно уточнити дату подачі апеляційної скарги з наданням підтверджуючих документів.

Вказана ухвала була невідкладно надіслана прокурору та отримана ним 09 жовтня 2013 року (згідно даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення).

Проте, прокурором не було усунуто недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк. Нової скарги на адресу апеляційного суду не надходило.

Тому ухвалою апеляційного суду від 17 жовтня 2013 року скаргу було повернуто на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК, у зв'язку з тим, що прокурором не усунуто зазначених в ухвалі від 02 жовтня 2013 року недоліків у встановлений строк.

Висновки апеляційного суду належним чином мотивовано. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би безумовною підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції, не встановлено.

Керуючись статтями 433 - 436 КПК, колегія суддів

ухвалила:

Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 17 жовтня 2013 року про повернення апеляційної скарги прокурора на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 липня 2013 року щодо щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.І. Леон В.В. Щепоткіна Ю.П. Фурик