Ухвала

іменем україни

24 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Леона О.І.,

суддів: Щепоткіної В.В., Фурика Ю.П.,

за участю секретаря

судового засідання Петрика В.В.,

розглянула кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013160020004052, за обвинуваченням

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК,

за участю прокурора Деруна А.І.,

встановила:

У касаційній скарзі потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просять ухвалу апеляційного суду про повернення їх апеляційної скарги на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_2 скасувати і призначити розгляд у суді апеляційної інстанції. Зокрема вказують на те, що апеляційний суд безпідставно повернув їх апеляційну скаргу, оскільки така відповідала вимогам ст. 396 КПК.

Вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 жовтня 2013 року ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 119 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов'язки, передбачені пунктами 3-4 ч. 1 ст. 76 КК.

Не погоджуючись з вироком суду, потерпілі подали апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 04 грудня 2013 року апеляційну скаргу потерпілих повернуто на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважає, що касаційна скарга потерпілих підлягає задоволенню, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 399 КПК суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Відповідно до п. 1 ч. 3 цієї статті апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, після подання потерпілими апеляційної скарги на вирок суду першої інстанції суддя-доповідач апеляційного суду, перевіривши скаргу, дійшов висновку про те, що вона не відповідає вимогам ст. 396 КПК, оскільки в ній не конкретизовані вимоги апелянтів, а саме: не зазначено у чому полягає незаконність та необґрунтованість судового рішення; не сформульовані вимоги щодо рішення, яке слід прийняти суду за результатами розгляду кримінального провадження. Тому своєю ухвалою від 18 листопада 2013 року суддя залишив апеляційну скаргу без руху та надав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 строк для усунення недоліків.

22 листопада 2013 року потерпілі повторно звернулися до апеляційного суду з питання оскарження в апеляційному порядку вироку місцевого суду щодо ОСОБА_2

Ухвалою апеляційного суду від 04 грудня 2013 року скаргу було повернуто на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК у зв'язку з тим, що потерпілими не усунуто зазначених в ухвалі від 18 листопада 2013 року недоліків у встановлений строк, подали аналогічну апеляційну скаргу.

Проаналізувавши текст поданої потерпілими апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що висновки судді про те, що вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 396 КПК, а тому підлягає поверненню є безпідставними з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілі в апеляційній скарзі просили скасувати вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 жовтня 2013 року і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог наводили відповідні доводи. Зокрема вказували на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Вищезазначені доводи є предметом перевірки суду апеляційної інстанції, а вимоги потерпілих відповідають положенням ст. 407 КПК.

Проте, апеляційний суд ретельно не проаналізував наведених доводів потерпілих і належно не перевірив їх апеляційну скаргу на дотримання вимог ст. 396 КПК.

Таким чином, суд апеляційної інстанції у порушення вимог п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК безпідставно повернув скаргу потерпілих, що ставить під сумнів законність та обґрунтованість постановленої ухвали.

Ці порушення є істотними і тягнуть за собою скасування судового рішення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК.

На підставі викладеного ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням розгляду в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 433 - 436 КПК, колегія суддів

ухвалила:

Касаційну скаргу потерпілих задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 04 грудня 2013 року про повернення апеляційної скарги потерпілих на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_2 скасувати і призначити розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.І. Леон В.В. Щепоткіна Ю.П. Фурик