Єдиний унікальний номер 244/1515/13-к

Номер провадження 11-кп/775/684/2014

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Гєрцика Р. В.

суддів Огурецького В.П., Мозговенка В.В.

секретаря Борлова Д.В.

за участю прокурора Ельяшової Г.Д.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області кримінальне провадження за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 на ухвалу Сніжнянського міського суду Донецької області від 28 серпня 2013 року, якою кримінальне провадження щодо:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Сніжне Донецької області, громадянина України, не судимого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, закрито на підставі ст.47 КК України, звільнено ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, з передачею останнього на поруки трудовому колективу.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно ухвали, ОСОБА_5 09 листопада 2012 року, приблизно о 19.00 годині, в темний час доби, в умовах обмеженої видимості, в порушення п.2.1 Розділу - 2 «Обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів» Правил дорожнього руху України (ПДР), не маючи посвідчення відповідної категорії - «А» на право керування механічним транспортним засобом, керуючи технічно справним механічним транспортним засобом - мотоциклом марки «Вентус», без реєстраційного номерного знаку, який належить на праві власності його вітчиму - ОСОБА_6, здійснював рух по асфальтованій дорозі, яка проходить по вул.Квітки в м.Сніжне Донецької області, тобто, в населеному пункті, і рухався зі сторони селища Андріївка в м.Сніжне Донецької області, в напрямку вул.Мінська в м.Сніжне Донецької області.

Перебуваючи на ділянці проїздної частини зазначеної вище асфальтованої автодороги - в районі приватного будинку № 21 по вул.Квітки в м.Сніжне Донецької області, в порушення п.2.3.(б) Розділу - 2 «Обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів»; п.12.2. і п.12.3. Розділу - 12 -Швидкість руху» Правил дорожнього руху України (ПДР), ОСОБА_5, діючи необережно, проявляя злочинну недбалість, не врахував ситуацію та дорожню обстановку, відволікся від керування транспортним засобом, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1, який рухався вздовж правого краю проїжджої частини зазначеної вище асфальтованої автодороги в попутному напрямку по ходу руху транспортного засобу під його керуванням, в результаті чого, пішоходу ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритих переломів обох кісток лівої гомілки, саден лівої гомілки, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а провадження щодо ОСОБА_5 направити на новий судовий розгляд. Вказує, що суд порушив вимоги ст.47 КК України та передав на поруки ОСОБА_5 колективу ділянки ГПР, яка є структурним підрозділом «Шахта «Зоря», трудовий колектив якої й правомочний ініціювати це питання перед судом. Крім того, просить звернути увагу на той факт, що обвинувачений не покаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, оскільки не відшкодовував в повному обсязі завдану шкоду потерпілому.

Заслухавши доповідача, пояснення потерпілого та його представника на підтримання апеляційної скарги, думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, які вважали судове рішення законним і обгрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження та ухвали, суд з врахуванням правової позиції обвинуваченого ОСОБА_5 обґрунтовано визнав обвинувачення останнього за ч.1 ст.286 КК України правильним та доведеним. Висновки суду в цій частині не оскаржуються в апеляційній скарзі, а тому згідно ст.404 КПК України апеляційним судом не перевіряються.

Згідно ст.2 КПК України, одним з завдань кримінального судочинства є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до вимог ст.44 КК України, ст.ст.285,286 КПК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, яке здійснюється судом.

Одним з таких випадків є звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею її на поруки трудовому колективу підприємства, установи чи організації за умови та підставами, передбаченими ст.47 КК України.

Як вбачається з матеріалів провадження та ухвали суду, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості, вину у вчинені якого визнав повністю та щиро покаявся, до кримінальної відповідальності притягується вперше. Крім того, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_5 працює машиністом підземних устаткувань ділянки ГПР, що є структурним підрозділом «Шахта «Зоря» ДП «Сніжнеантрацит», звідки до суду надійшло клопотання про передачу ОСОБА_5 на поруки трудового колективу ділянки ГПР з протоколом зборів ділянки ГПР, що відповідають вимогам закону, оскільки за своєю структурою та чисельністю вважається трудовим колективом. Тому ОСОБА_5 було передано на поруки саме цьому трудовому колективу і саме колектив ділянки ГПР повинен слідкувати за належним виконанням ОСОБА_5 умов передачі на поруки. А тому доводи апеляційної скарги в частині того, що ділянка ГПР не мала права подавати вказане клопотання є необґрунтованими та нелогічними, такими, що задоволенню не підлягають.

Тому суд першої інстанції вірно застосував щодо ОСОБА_5 положення ч.1 ст. 47 КК України та звільнив останнього від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки саме зазначеному трудовому колективу, де безпосередньо працює останній, на що він надав згоду.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги представника потерпілого в частині того, де він ставить під сумнів щире каяття обвинуваченого ОСОБА_5, посилаючись на той факт, що останній не відшкодував в повному обсязі вимоги потерпілого за цивільним позовом. Можливість застосування вимог ч.1 ст.47 КК України щодо обвинуваченого не пов'язана з наявністю цивільного позову потерпілого, який суд обґрунтовано, відповідно до вимог ч.1 ст.129 КПК України, залишив без розгляду, це питання у даній ситуації носить виключно цивільно-правовий характер, доведеність такого позову може бути встановлено за позовом потерпілого у цивільно-правовому порядку.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, такою, що відповідає вимогам ч.1 ст.47 КК України, ч.3 ст.ст.288,370 КПК України.

Порушень судом вимог кримінально-процесуального закону, які б були підставою для скасування ухвали у даному провадженні не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.404, 407,418 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Сніжнянського міського суду Донецької області від 28 серпня 2013 року щодо ОСОБА_5 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного суду Донецької області може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів Апеляційного суду

Донецької області