Єдиний унікальний номер 257/5208/14-ц Номер провадження 22-ц/775/5575/2014
Категорія - 47 Головуючий у 1 інстанції - Бурлаченко О.О.
Доповідач - Зінов'єва А.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 липня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Зінов'євої А.Г.
суддів: Новікової Г.В.
Іванової А.П.
при секретарі: Чекіній А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Донецька від 19 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,-
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2010 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом.
У травні 2014 р. позивачем подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Донецька від 19 травня 2014 року (виправлення дати постановлення ухвали внесено ухвалою судді від 19.05.2014 р.) вищевказану заяву про забезпечення позову задоволено: будь-яким особам заборонено вчиняти дії, спрямовані на приватизацію земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 до розгляду справи по суті. Будь-яким особам заборонено виконувати геодезичні та кадастрові зйомки, виготовляти будь-яку технічну документацію із землеустрою відносно земельної ділянки щодо встановлення межі між земельними ділянками АДРЕСА_2.
Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_2 принесла апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу скасувати, оскільки вона не відповідає вимогам діючого законодавства.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідачка посилалася на те, що у суду першої інстанції не було підстав для задоволення заяви про забезпечення позову. Відповідно до діючого законодавства, можливість забезпечення позову виникає лише у разі, коли невжиття такого заходу може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Вказаних обставин судом не встановлено, а дії спрямовані на оформлення документів на земельну ділянку, на якій розташований будинок, належний їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, ніяким чином не перешкодять виконанню судового рішення. Постановлюючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позовні вимоги ОСОБА_3 не відповідають нормам земельного законодавства.
У судовому засіданні відповідачка та третя особа, діюча також як представник ОСОБА_2, апеляційну скаргу підтримали і просили її задовольнити у повному обсязі.
Позивач та його представник проти апеляційної скарги заперечували, просили її відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з постановленням нової з наступних підстав.
Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів може утруднити виконання рішення суду.
Між тим, такі висновки суду не відповідають нормам процесуального законодавства, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України є підставами для скасування ухвали з постановленням нової.
Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2010 р. ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_3, належною йому на праві власності.
У травні 2014 р. ОСОБА_3 подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на приватизацію земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 до розгляду справи по суті та виконувати геодезичні і кадастрові зйомки, виготовляти будь-яку технічну документацію із землеустрою відносно земельної ділянки щодо встановлення межі між земельними ділянками №НОМЕР_1 та №НОМЕР_2 за вищевказаною адресою.
Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову, що допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема: забороною вчиняти певні дії. При цьому, у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову, застосувати кілька видів забезпечення позову, але види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як вбачається з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 р. №9 (в редакції за станом на день виникнення правовідносин) (далі Постанова), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до п. 6 Постанови, особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Як вбачається з матеріалів справи, обидві сторони є власниками житлових будинків, розташованих на земельних ділянках, щодо яких виник спір про користування ними.
Крім того, ОСОБА_3, який є власником земельної ділянки АДРЕСА_3, до матеріалів справи доданий Державний акт на змелю, який видається лише після узгодження меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_3 не обґрунтував своїх вимог щодо застосування певних заходів.
Суд першої інстанції задовольняючи вимоги про забезпечення позову, на вказане уваги не звернув, не з'ясував всіх обставин, передбачених вищевказаним діючим законодавством, обмежившись лише посиланням на утруднення виконання судового рішення, не зазначивши при цьому у чому саме воно полягає.
При цьому, суд першої інстанції не звернув також на вимоги ч.1 ст. 377 ЦК України, згідно якої до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
За вказаних обставин у суду першої інстанції не було підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Виходячи з наведеного, оскільки питання про забезпечення позову судом першої інстанції вирішене з порушенням норм процесуального права, ухвала суду, відповідно до п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України, підлягає скасуванню з постановленням нової.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.2, 312 ч.1 п.2, 313, 314 ч.1 п.6, 315 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду м. Донецька від 19 травня 2014 року скасувати.
ОСОБА_3 у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на приватизацію земельної ділянки АДРЕСА_1 та виконувати геодезичні і кадастрові зйомки, виготовляти будь-яку технічну документацію із землеустрою відносно земельної ділянки щодо встановлення межі між земельними ділянками АДРЕСА_2 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: