Справа №2-а-365/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2008 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого Очеретяного Є.В.
суддів Сливки Л.М. , Подлісної І.М.
при секретарі Шпак Т.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного казначейства України про зобов'язання виплатити разову грошову допомогу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_13вернувся в суд із позовом до відповідачів Управління праці та соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного казначейства України про зобов'язання виплатити йому разову грошову допомогу за 2006-2007 роки як учаснику війни у відповідності до ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" у повному об'ємі, враховуючи, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 визнано неконституційними ст. ст. 29, 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими встановлювались обмеження виплат вказаної допомоги певними сумами. Також просить поновити йому пропущений строк звернення із адміністративним позовом, оскільки йому не було відомо, що строки звернення за поновленням порушених прав зменшені.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав та просить їх задоволити у повному об'ємі.
Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Тернопільської районної держадміністрації у судовому засіданні вимог позивача не визнав та суду пояснив, що ними у поточному році виконано всі зобов'язання по Постанові КМУ від 18.02.2004 р." Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" із врахуванням ст. 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік". Посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. вважають безпідставними, оскільки дане рішення прийняте вже після виплати ними щорічної разової допомоги і законодавство не має зворотної сили, а будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом про Державний бюджет України- ч.2 ст. 95 Конституції України.
Від Міністерства фінансів України надійшли заперечення відносно позову із клопотанням про слухання справи у відсутності їх представника.
Представники співвідповідачів Міністерства праці та соціальної політики України, Державного казначейства України у судове засідання не з'явились, з невідомої суду причини, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення з наступних міркувань.
Позивач по справі є учасником війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 30.10.2002 р.
У відповідності до ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ щорічно до 05 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 05 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 зазначеного Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту
населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 p. № 1058-IV як розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який на 2006 рік згідно ст. 65 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" встановлений з 01.01.2006 р. у розмірі 350 грн., у 2007 році згідно ст. 62 Закону України від 15.03.2007 р. № 749 „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" у розмірі 410 грн.
Відповідно до Постанови Кабінету України № 177 від 18.02.2004 року «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», встановлено, що Міністерство фінансів і Державне казначейство забезпечують щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік, і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення.
Пунктом 18 ст. 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" та п. 13 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" на 2006-2007 роки була зупинена і встановлений до виплати фіксований розмір щорічної разової допомоги у відповідні роки. Відповідно до ст. 30 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", ст. 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" учасникам війни у 2006-2007 роках виплата щорічної разової допомоги здійснювалась у розмірі 50 грн. та 55 грн.
Управлінням праці та соціального захисту населення Тернопільської райдержадміністрації на виконання постанови KM України № 177 від 18.02.2004 р. проводилась виплата вказаної допомоги у розмірах встановлених Законом України „Про Державний бюджет України" на відповідний рік, і позивач ОСОБА_1 протягом 2006-2007 років одержував щорічну разову допомогу як учасник війни, зокрема у 2006 р. вказана допомога була виплачена йому у сумі 50 грн., у 2006 р. -у сумі 55 грн., що підтверджується довідкою № 143 від 19.02.2008 р.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 ст. 29 та п.13 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано неконституційними, тобто такими, що суперечать нормам Конституції України і вони втратили свою чинність. У п.5 вказаного рішення суду також закріплено принцип преюдиціальності даного рішення для судів загальної юрисдикції при вирішенні ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статтей законів, що визнані неконституційними.
У випадках, коли із набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень Закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовуються норми закону, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. За таких обставин при нарахуванні виплати щорічної разової грошової допомоги позивачу як учаснику бойових дій слід керуватись виключно нормами Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". При цьому суд керується положеннями ст. 22 Конституції України, яка вказує, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Реалізація особою права, що пов"язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто, посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань не може бути прийняте судом до уваги.
Таким чином, судом не приймаються до уваги посилання відповідачів на те, що виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики України, як головному розпоряднику бюджетних коштів у відповідності до ст. 22 Бюджетного кодексу України, для перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення на виплату щорічної разової грошової допомоги, передбаченої законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" провадиться у розмірах, установлених законом про державний бюджет на відповідний рік.
За таких умов суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення недоплаченої щорічної разової допомоги за 2006 рік у сумі - 1 000(350*3-50) грн., за 2007 рік у сумі 1 175 грн.(410*3-55) є обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.
При цьому суд вважає поважною причину пропуску позивачем річного строку для звернення із адміністративним позовом, так як у період дії Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року був встановлений 3-х річний строк для захисту права особи- ст. 71, а ч.2 ст. 99 КАС України, який набрав чинності з 01.09.2005 p., встановлено річний строк для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, що звужує право позивача на захист її порушених прав, а тому строк звернення позивача до суду із адміністративним позовом підлягає поновленню.
Таким чином, аналізуючи зібрані у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що в даному випадку мають місце порушення прав позивача з боку відповідачів-Міністерства фінансів України, Державного казначейства України та Міністерства праці та соціальної політики України, які підлягають захисту шляхом зобов'язання Міністерства фінансів України та Державного казначейства України виділити Міністерству праці та соціальної політики України кошти для перерахунку управлінню праці та соціального захисту населення Тернопільської райдержадміністрації на виплату позивачу разової грошової допомоги, передбаченої Законом України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2006-2007 роки у сумі 2 175 грн., поновивши ОСОБА_1 строк звернення з адміністративним позовом.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 11, 24, 71, 158, 163 КАС України, ст. ст. 3, 8, 22, 46, 48, 64, 95 Конституції України, ст. ст. 12, 13, 14, 15, 17-1 ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 p.; ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України „Про Державний бюджет України на 2004 рік", Законом України „Про Державний бюджет України на 2005 рік", Законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік", Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік", Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2004 р." Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення із адміністративним позовом про зобов"язання виплатити разову щорічну допомогу яу учаснику війни.
Зобов"язати Міністерство фінансів та Державне казначейство України виділити Міністерству праці та соціальної політики України кошти для перерахунку управлінню праці та соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації на виплату разової грошової допомоги, передбаченої Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2006-2007 роки позивачу ОСОБА_1 у сумі-2 175 грн.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Тернопільської районної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу передбачену Законом України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2006-2007 роки у сумі 2 175 грн.
постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення її у повному обсязі та апеляційної скарги - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.