Справа № 2-1564, ІНФОРМАЦІЯ_3 р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
25 грудня ІНФОРМАЦІЯ_3 р. смт. Станиця Луганська
Луганської області
Станично-Луганский районний суд Луганської області в складі:
головуючої судді Дьоміної О.П.
при секретарі Міхайліченко Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Станиця Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на лікування дитини,
В С Т А Н О В И В:
28.10.ІНФОРМАЦІЯ_3 року позивачка звернулась з дійсним позовом до суду в обґрунтування якого вказала наступне:
Сторони мають спільну дитину, сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
На підставі постанови Станично-Луганського районного суду № Ае-44 від 02.06.1993 року відповідач сплачує аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітнього сина, в розмірі 1/4 частини заробітку.
Їх син є інвалідом-дитинства, у зв'язку з чим постійно потребує санаторно-курортного лікування, лікування в реабілітаційних центрах, клініках.
Витрати на лікування сина позивачка брала на себе, а саме:
- з 21.03.2007 року по 02.04.2007 рік дитина проходила курс лікування в Міжнародній клініці відновлювального лікування в м. Трускавець, на що було потрачено 3481,99 грн.;
- з 04.06.2007 року по 19.06.2007 рік дитина проходила курс лікування в реабілітаційному центрі «Відродження» в м. Луганську, витрати становлять 144 грн.
- 26.06.2007 року дитині необхідно було зробити підкожне збільшення правого ахілового сухожилля в Житомирській обласній дитячій лікарні, затрати склали 562,50 грн.;
- 28.08.2007 року й 04.09.2007 року дитині лікували зуби, за три пломби позивачка сплатила 300 грн.;
- з 28.05.ІНФОРМАЦІЯ_3 року по 17.06.ІНФОРМАЦІЯ_3 рік дитина знаходилася в санаторії «Лазурний» в м. Бердянську, за путівку позивачка сплатила 462 гривні та за проїзд 237,14 грн.,
- а всього на загальну суму 5382,12 грн.
Оскільки розміру стягуваних коштів на аліменти позивачці недостатньо для утримання та лікування сина, вона вважає, що половину вищезазначених витрат, тобто 2691 грн. 06 коп., повинен нести відповідач, за такими обставинами вона звернулася з дійсним позовом до суду та просить стягнути з відповідача на її користь Ѕ частину витрат вищезазначеної суми, тобто 2691 грн. 06 коп., на додаткове лікування сина-інваліда дитинства - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала та пояснила, що її син є інвалідом дитинства, у зв'язку з чим потребує постійного лікування, крім того лікарями рекомендовано декілька разів на рік проходити йому курсу лікування у реабілітаційному центрі „Відродження” м. Луганськ. Аліментів що сплачує відповідач не достатньо для утримання та лікування сина, у зв'язку з чим вона просить поданий нею позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач позов визнав частково та пояснив, що дійсно у нього та позивачки є спільний син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який є інвалідом дитинства й дійсно потребує лікування, відповідач не заперечує проти того, що він теж повинен приймати участь у додаткових витратах, понесених позивачкою, але він працює лісником у ІНФОРМАЦІЯ_2, отримує невелику заробітну платню, має на утриманні двох малолітніх доньок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, матеріальне становище його родини важке, донька ОСОБА_4 теж потребує лікування й у зв'язку з чим просить позов задовольнити частково та зменшити суму, яку просить стягнути з нього позивачка.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд признав позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню частково за наступними обставинами.
Згідно ст.185 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
З копії свідоцтва про народження дитини за № 1-ЕД НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_5 року слідує, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, а сторони доводяться його батьками.
З доданих позивачкою копій довідок про одержання путівок, путівок, виписки з історії хвороби, виписки з карти дитини, з медичної карти стаціонарного хворого слідує, що син сторін постійно перебуває на лікуванні в реабілітаційних центрах, де проходить призначене лікарями лікування.
Витрати понесені позивачкою підтверджуються відповідними квитанціями, копіями білетів, рахунками про вартість бензину, який було затрачено на дорогу, ксерокопіями стоматологічних карт підтверджується факт лікування дитині зубів, а також вартість їх лікування.
З довідки про заробітну платню відповідача слідує, що він отримує незначні доходи, що свідчить про важке матеріальне становище його родини.
Довідка про склад родини відповідача та копії свідоцтв про народження свідчать про те, що відповідач дійсно на утриманні має двох доньок, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, копія виписного епікризу з медичної карти свідчить про те, що Архіпова Анжела теж потребує лікування.
На підставі зазначеного, оскільки син сторін потребує постійного лікування, а закон вимагає від батьків брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, в даному випадку, те що дитина є інвалідом дитинства, суд вважає позов доказаним в повному обсязі, однак враховуючи матеріальне положення відповідача, невелику отримувану ним заробітну плату, находження у нього на утриманні малолітніх доньок, суд вважає що позов підлягає задоволенню частково, тобто з відповідача треба стягнути 2000 гривень - витрат пов'язаних з лікуванням сина.
Крім того з відповідача підлягають стягненню на користь держави судовий збір 51 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 30 грн.
-2-
На підставі викладеного, керуючись ст.185 Сімейного кодексу України, ст.10,60, 208, 209, 212- 215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 2000 гривень, витрати на додаткове лікування сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у сумі 51 грн. та оплату витрат з інформаційно-технічного забезпечення в сумі 30 грн.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуюча: