Справа № 429/935/14-к
Номер провадження 1-кп/429/87/14
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.07.2014 року Слов`яносербський районний суд Луганської області в складі:
головуючого судді Кобзій Т.І.,
при секретарі судового засідання Андрєєвій Ю.С.,
з участю прокурора Єрохіна Р.О.,
захисника адвоката ОСОБА_1,
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Слов`яносербськ кримінальне провадження стосовно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Кіровськ Луганської області, українця, громадянина України, має середню освіту, одруженого, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично мешкає в АДРЕСА_1,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,
ВСТАНОВИВ:
12 січня 2014 року, приблизно о 17 год. 20 хв., на перехресті автодоріг сполученням «Луганськ - Лисичанськ» та «Фрунзе - Кримське» відбулося зіткнення пасажирського автобуса БАЗ А 079.25, реєстраційний номер НОМЕР_1, який під керуванням водія ОСОБА_3, рухаючись головною дорогою сполученням «Луганськ - Лисичанськ» перевозив пасажирів до м. Луганська, та автомобіля CHEVROLET LACETTI, реєстраційний номер НОМЕР_2, що під керуванням ОСОБА_2 виїхав із другорядної дороги у напрямку від смт. Фрунзе, не надавши перевагу в русі зазначеному автобусу, та здійснив зупинку на смузі руху даного автобуса. Внаслідок зіткнення водій ОСОБА_2 та пасажири його автомобілю ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.
Згідно висновку судово - медичної експертизи № 35 від 03.03.2014 року, тілесні ушкодження, встановлені судово - медичною експертизою у ОСОБА_4, за ступенем тяжкості кваліфікуються наступним чином: крововиливи - як окремо один від одного так і в сукупності - як легкі тілесні ушкодження; струс головного мозку - як легке тілесне ушкодження, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров'я; закритий перелам зовнішньої лодижки лівої гомілки без зміщення - як тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я.
Згідно висновку судово - медичної експертизи № 37 від 17.03.2014 року, тілесні ушкодження, встановлені судово - медичною експертизою у ОСОБА_5, за ступенем тяжкості кваліфікуються наступним чином: перелами кісток тазу, 8 ребра зліва - як окремо одне від одного, так і в сукупності, як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я.
Згідно висновку судово - медичної експертизи № 36 від 01.03.2014 року, тілесні ушкодження, встановлені судово - медичною експертизою у ОСОБА_6, за ступенем тяжкості кваліфікуються наступним чином: струс головного мозку - як легке тілесне ушкодження, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров'я.
Згідно висновку експертизи технічного стану транспортного засобу № 81/19 від 06.02.2014 р., технічних несправностей гальмівної системи, рульового керування, ходової частини та зовнішніх освітлювальних приладів пасажирського автобуса БАЗ А 079.25, реєстраційний номер НОМЕР_1, які могли мати місце до події ДТП та здійснити вплив на механізм його розвитку - не встановлено.
Згідно висновку експертизи технічного стану транспортного засобу № 80/19 від 06.02.2014 р., технічних несправностей гальмівної системи, рульового керування, ходової частини та зовнішніх освітлювальних приладів автомобіля CHEVROLET LACETTI, реєстраційний номер НОМЕР_2, які могли мати місце до події ДТП та здійснити вплив на механізм його розвитку - не встановлено.
Згідно висновку автотехнічної експертизи №121/19 від 07.02.2014 року, в даній дорожній ситуації, нормативні (належні) дії водія автомобіля CHEVROLET LACETTI, реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2 регламентувались вимогами п.16.11 та дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України, які свідчать:
Пункт 16.11 «на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, який рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, що наближаються до даного перетину проїзних частин по головній дорозі незалежно від напрямку їх подальшого руху».
Розділ 33 ПДР України. Дорожні знаки.
2. Знаки пріоритету
2.1 «Дати дорогу». Водій повинен уступити дорогу транспортним засобам, які під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявністю таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.
У відповідності з положеннями п. 1.10 ПДР України, терміни, що приведені в зазначених Правилах, мають наступне значення:
«Дати дорогу» - вимога до учасника руху не продовжувати або не поновлювати рух, не здійснювати будь - яких маневрів (за виключенням вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може понудити інших учасників руху, що мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.
У відповідності з вимогами зазначеного вище пункту та вимог дорожнього знаку, рухаючись по другорядній дорозі та маючи намір перетнути головну дорогу, ОСОБА_2 повинен був дати дорогу автобусу БАЗ А 079.25, реєстраційний номер НОМЕР_1, що рухався по головній дорозі та мав пріоритет у русі.
В умовах місця події та при заданих вихідних даних водій автомобіля CHEVROLET LACETTI, реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2 мав технічну можливість попередити подію шляхом виконання вимог п. 16.11 та дорожнього знаку 2.1 «дати дорогу» Правил дорожнього руху України та його дії не відповідали зазначеним вимогам.
В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля CHEVROLET LACETTI, реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2, які не відповідали вимогам п. 16.11 та дорожнього знаку 2.1 «дати дорогу» Правил дорожнього руху України, являлись умовою створення аварійної ситуації та, з технічної точки зору знаходились в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо - транспортної події.
В даній дорожній обстановці в діях водія автобуса БАЗ А 079.25, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б являлись умовою створення аварійної ситуації та, з технічної точки зору знаходились в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо - транспортної події - не вбачається.
Обвинувачений ОСОБА_2 винним у скоєнні кримінального правопорушення визнав себе частково та суду показав, що навиками керування автотранспортом він володіє давно, керував різними автомобілями близько 10 років. 12 січня 2014 року за проханням ОСОБА_6 він погодився відвезти його разом з його сестрою та племінником на вокзал в м. Луганськ до поїзда. Приблизно о 17 год. вони зустрілися з ОСОБА_6, поїхали в м. Стаханов, де забрали його сестру ОСОБА_4 та її сина ОСОБА_5 і поїхали в напрямку смт. Фрунзе. Проїхали смт. Фрунзе і на підйомі перед перехрестям з головною дорогою, його засліпив зустрічний транспорт. Потім він побачив якийсь дорожній знак, і що було далі, він не пам'ятає. Пам'ятає те, що відбувалося, коли він прийшов до тями. Його автомобіль знаходився вже з іншого боку дороги в кюветі, всі пасажири його автомобіля постраждали, він також, довго знаходився на лікуванні. Пізніше поїхав на місце аварії, і як потім зрозумів, він не побачив дорожнього знаку «дати дорогу», а побачив знак, який знаходився з іншого боку дороги. Вважає, що в аварії винні працівники дорожньої служби, оскільки дорожній знак «дати дорогу» не покритий світловідбиваючою плівкою, і він не помітив його темної пори.
Крім часткового визнання свої вини обвинуваченим його винуватість в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами.
Показаннями потерпілого ОСОБА_5 про те, що 12 січня 2014 року він разом з дядьком ОСОБА_6 поїхали на автомобілі ОСОБА_2 до вокзалу в м. Луганськ проводжати маму на поїзд. Він сидів на задньому сидінні автомобіля позаду водія, а мама - поруч з ним позаду ОСОБА_6, який сидів на передньому пасажирському сидінні. Вони рухалися з не великою швидкістю, перед виїздом на Бахмутку мамі хтось подзвонив по телефону, вона розмовляла, а він просто сидів. Раптово почув слова, хтось сказав фразу: чи - то «що я зробив», чи-то «чому я не звернув», і автомобіль зупинився. Він відразу подивився через скло своїх дверей і побачив прямо перед собою світло фар, хотів сказати, щоб ОСОБА_2 їхав, але не встиг, відразу відбувся удар автобуса в задню частину автомобіля. Він відчув гострий біль, став задихатися, не міг поворушити ногами. Помітив, що його тіло вже знаходиться позаду ОСОБА_6, а ноги лежать на ногах мами, мама опинилася позаду водія, вона була непритомна. ОСОБА_6 довго не міг відкрити двері, їх заклинило, потім він відкрив його двері, і він тілом випав на ОСОБА_6, а ноги залишилися в автомобілі. Потім до них підбігли люди з автобуса, кричали на ОСОБА_2, водій автобуса викликав міліцію та швидку допомогу, одна пасажирка з автобуса, медсестра, вколола йому обозболююче, оскільки в нього дуже боліли ноги. Потім його відвезли в лікарню, спочатку в Слов'яносербськ, де він знаходився в реанімації, потім - в Луганськ, він переніс кілька операцій, до цього часу на лікарняному, переніс стрес, змінилося його життя, раніше він займався спортом, він активний спосіб життя, зараз цього позбавлений, не може утримувати сім'ю, до цього часу відчуває постійний біль.
Показаннями потерпілої ОСОБА_4 про те, що 12 січня 2014 року вона разом з братом ОСОБА_6 та сином ОСОБА_5, поїхали на автомобілі під керуванням ОСОБА_2 в м. Луганськ. Вона виїжджала до м. Москви до доньки, а брат та син проводжали її до поїзда. В дорозі вона сиділа на задньому сидінні автомобіля позаду брата, який сидів на передньому пасажирському сидінні, а поруч з нею сидів її син - ОСОБА_5. Коли проїхали смт. Фрунзе, їй подзвонили по телефону, вона розмовляла, на дорогу не звертала уваги. Раптом автомобіль різко зупинився, після чого вона втратила свідомість. Коли отямилася, почула стогін сина, в роті у неї було скло. Помітила, що вони з сином помінялися місцями, вона вже сиділа позаду водія, а син - позаду брата, але ноги сина лежали поверх її ніг, вона не могла ними поворушити. Брат відкрив двері з боку, де сидів син. Потім підбігли люди з автобуса, стали допомагати, одна жінка виявилася медсестрою, вколола синові обезболюючий укол, оскільки в нього були сильні болі. Коли приїхала швидка допомога, їх з сином відвезли до Слов'яносербської лікарні, у неї була зламана ліва нога, болів весь лівий бік, їй наклали гіпс і відпустили додому, а сина залишили в реанімації. Через день сина перевезли в Луганську лікарню, де йому зробили операцію, та він проходив лікування.
Показаннями цивільного позивача ОСОБА_6 про те, що 12 січня 2014 року через свого знайомого він домовився з ОСОБА_2, що той на своєму автомобілі відвезе його з сестрою та племінником на вокзал в м. Луганськ. Вони приїхали в м. Стаханов, де забрали сестру ОСОБА_4 та племінника ОСОБА_5 і поїхали в напрямку смт. Фрунзе. Проїхали сел. Фрунзе, він сидів поруч з водієм на передньому пасажирському сидінні, рухалися з невеликою швидкістю, він не бачив зустрічної машини, про яку говорив ОСОБА_2, жодного транспорту не було. Раптом автомобіль зупинився, він побачив край дороги, зрозумів, що вони зупинилися десь ближче середини проїжджої частини дороги і відразу втратив свідомість. Коли отямився, почув стогін племінника, вийшов з автомобіля, став відкривати задні двері, їх заклинило, потім відкрив двері, і тіло племінника випало йому на ноги, а ноги залишалися в автомобілі. Після удару племінник опинився на задньому сидінні позаду нього. Потім підбіг водій та пасажир автобуса, стали допомагати їм. Після аварії він відразу не звернувся до лікарні, приїхав додому та ліг спати. В понеділок поїхав в лікарню до племінника, йому там стало зле, йому дали таблетку, а у вівторок знову стало погано, і він звернувся у Стахановську лікарню, де лікувався 10 днів, пізніше ще лікувався.
Показаннями свідка ОСОБА_3 про те, що 12 січня 2014 року о 16 год. 45 хв. він виїхав з автостанції м. Горськ, керуючи маршрутним автобусом в напрямку м. Луганськ. Рухався він по головній дорозі, під'їжджаючи до перехрестя з дорогою сел. Фрунзе швидкість його автобуса була близько 80 км/ год. Раптово він побачив, що прямо перед ним на його смузі руху зупинився автомобіль, який не зупиняючись виїхав впоперек автобусу. Він став відходити вправо, але об'їхати той автомобіль не зміг, і зачепив багажник. Він першим вибіг з автобусу, підбіг до автомобіля, який відкинуло в кювет, там кричали люди, водій був у шоці. Він викликав міліцію, швидку допомогу. Дії водія автомобіля були незрозумілими, в місці ДТП з боку сел. Фрунзе наявний знак «дати дорогу», а також великий показник з назвами населених пунктів, чому водій машини виїхав на головну дорогу і зупинився на проїзній частині дороги - жодному поясненню не піддається. Можливо, він побачив автомобіль, який рухався по головній дорозі з м. Луганськ, але той проїхав вже після ДТП і, навіть, не зупинився.
Крім того, винність ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами:
Даними, які містяться в протоколах оглядів: 1) місця ДТП зі схемою, в яких відображено розташування транспортних засобів після ДТП, наявних слідів від зіткнення транспортних засобів; 2) транспортних засобів на місці ДТП, на яких відображені пошкодження після ДТП.
Висновком судово - медичної експертизи № 35 від 03.03.2014 року, відповідно до якого тілесні ушкодження, встановлені судово - медичною експертизою у ОСОБА_4, за ступенем тяжкості кваліфікуються наступним чином: крововиливи - як окремо один від одного так і в сукупності - як легкі тілесні ушкодження; струс головного мозку - як легке тілесне ушкодження, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров'я; закритий перелам зовнішньої лодижки лівої гомілки без зміщення - як тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я.
Висновком судово - медичної експертизи № 37 від 17.03.2014 року про те, що тілесні ушкодження, встановлені судово - медичною експертизою у ОСОБА_5, за ступенем тяжкості кваліфікуються наступним чином: перелами кісток тазу, 8 ребра зліва - як окремо одне від одного, так і в сукупності, як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я.
Висновком експертизи технічного стану транспортного засобу № 81/19 від 06.02.2014 р. про те, що технічних несправностей гальмівної системи, рульового керування, ходової частини та зовнішніх освітлювальних приладів пасажирського автобуса БАЗ А 079.25, реєстраційний номер НОМЕР_1, які могли мати місце до події ДТП та здійснити вплив на механізм його розвитку - не встановлено.
Висновком експертизи технічного стану транспортного засобу № 80/19 від 06.02.2014 р. про те, що технічних несправностей гальмівної системи, рульового керування, ходової частини та зовнішніх освітлювальних приладів автомобіля CHEVROLET LACETTI, реєстраційний номер НОМЕР_2, які могли мати місце до події ДТП та здійснити вплив на механізм його розвитку - не встановлено.
Висновком автотехнічної експертизи №121/19 від 07.02.2014 року про те, що в даній дорожній ситуації, нормативні (належні) дії водія автомобіля CHEVROLET LACETTI, реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2 регламентувались вимогами п.16.11 та дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України, які свідчать:
Пункт 16.11 «на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, який рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, що наближаються до даного перетину проїзних частин по головній дорозі незалежно від напрямку їх подальшого руху».
Розділ 33 ПДР України. Дорожні знаки.
п.2. Знаки пріоритету
п.п. 2.1 «Дати дорогу». Водій повинен уступити дорогу транспортним засобам, які під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявністю таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.
У відповідності з положеннями п. 1.10 ПДР України, терміни, що приведені в зазначених Правилах, мають наступне значення:
«Дати дорогу» - вимога до учасника руху не продовжувати або не поновлювати рух, не здійснювати будь - яких маневрів (за виключенням вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може понудити інших учасників руху, що мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.
У відповідності з вимогами зазначеного вище пункту та вимог дорожнього знаку, рухаючись по другорядній дорозі та маючи намір перетнути головну дорогу, ОСОБА_2 повинен був уступити дорогу автобусу БАЗ А 079.25, реєстраційний номер НОМЕР_1, що рухався по головній дорозі та мав пріоритет у русі.
В умовах місця події та при заданих вихідних даних водій автомобіля CHEVROLET LACETTI, реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2 мав технічну можливість попередити подію шляхом виконання вимог п. 16.11 та дорожнього знаку 2.1 «дати дорогу» Правил дорожнього руху України та його дії не відповідали зазначеним вимогам.
В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля CHEVROLET LACETTI, реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2, які не відповідали вимогам п. 16.11 та дорожнього знаку 2.1 «дати дорогу» Правил дорожнього руху України, являлись умовою створення аварійної ситуації та, з технічної точки зору, знаходились в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо - транспортної події.
В даній дорожній обстановці в діях водія автобуса БАЗ А 079.25, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б являлись умовою створення аварійної ситуації та, з технічної точки зору, знаходились в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо - транспортної події - не вбачається.
Відеозаписом на диску з відеореєстратора, встановленого на пасажирському автобусі, яким зафіксовано обставини дорожньої пригоди з участю автомобіля CHEVROLET LACETTI, який виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не зупинився та виїхав на головну дорогу, де зіткнувся з автобусом, який їхав головною дорогою.
Речовими доказами: пасажирський автобус БАЗ А 079.25, реєстраційний номер НОМЕР_1, автомобіль CHEVROLET LACETTI, реєстраційний номер НОМЕР_2.
За таких обставин суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєнні кримінального правопорушення повністю доведеною, і його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд враховує, що відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_2 скоїв злочин, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості.
В якості обставини, яка пом'якшує покарання, суд враховує знаходження на його утриманні малолітньої дитини.
Враховуючи зазначені обставини в їх сукупності, беручи до уваги те, що обвинувачений раніше не судимий, суд приходить до висновку, що його виправлення можливе без відбування покарання і до нього доцільно застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.
Суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Окрім того, суд враховує, що обвинувачений вчинив необережний злочин невеликої тяжкості, до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році», має на утриманні доньку, якій не виповнилося 18 років, просив суд застосувати до нього амністію, суд вважає, що ОСОБА_2 необхідно звільнити від призначеного покарання відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.
Заявлені потерпілими цивільні позови залишити без розгляду згідно їх заяв для звернення в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 368-371, 374 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1(один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на 1 (один) рік.
У відповідністю з п.3 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.
Стягнути з ОСОБА_2, ІПП НОМЕР_5, на користь держави витрати за проведення експертиз технічного стану транспортних засобів №81/19 від 06.02.2014 року та №80/19 від 06.02.2014 року в сумі 1224 грн. 00 коп. одну тисячу двісті двадцять чотири грн.); за проведення автотехнічної експертизи №1219 від 07.02.2014 року - 979 грн. 20 коп. (дев'ятсот сімдесят дев'ять грн..20 коп.).
Речові докази по справі: автомобіль CHEVROLET LACETTI, реєстраційний номер НОМЕР_2, який знаходиться на майдані тимчасового зберігання транспортних засобів за адресою: м. Луганськ вул.. Володимирська 67, повернути власнику ОСОБА_2; пасажирський автобус БАЗ А 079.25, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить приватному підприємству «Лис-авто-транс» та перебуває на зберіганні в зазначеному підприємстві, залишити приватному підприємству «Лис-авто-транс»; лазерний диск із записом ДТП, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Цивільні позови ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 залишити без розгляду для звернення в порядку цивільного судочинства.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до набрання вироком суду законної сили залишити у вигляді особистого зобов'язання:1) Прибувати до Слов'носербського районного суду Луганській області за першою вимогою;
2) Не відлучатися з м. Кіровська Луганської області без дозволу суду.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Слов`яносербський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Кобзій Т.І.