5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 липня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/372/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лагутіна А.А.;

при секретарі судового засідання: Разянській Є. О.;

за участю представників сторін: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у сумі 2567,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2014 року Інспекція з питань захисту прав споживачів у Луганській області (далі - Позивач або Інспекція) звернулась до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення суми штрафних санкцій за порушення вимог пункту 1 частини 3 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у сумі 2567,00 грн.

Відповідно до наказу начальника Інспекції від 02.12.2013 року № 93 та направлення на проведення планової перевірки від 02.12.2013 № 000270 спеціалістами відділу ринкового нагляду Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області була проведена планова перевірка додержання умов законодавства про ринковий нагляд фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, яка здійснює свою діяльність у торговому приміщенні за адресою АДРЕСА_1.

05 грудня 2013 року у ході перевірки характеристик продукції, яка розповсюджувалась відповідачем, а саме мийних засобів, спеціалістами Інспекції було встановлено, що на маркуванні, зовнішньої поверхні пакування трьох одиниць продукції відсутній Національний знак відповідності, що є порушенням вимог пунктів 8, 17 «Технічного регламенту мийних засобів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 717.

Постановою від 23.12.2013 № 000084 за розповсюдження продукції, яка не відповідає вимогам пункту 17 «Технічного регламенту мийних засобів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 717 на відповідача накладені штрафні санкції у розмірі 151 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 2567,00 грн.

Незважаючи на те, що відповідач виконала вимоги Інспекції і вилучила з реалізації продукцію, яка не відповідала вимогам Технічного регламенту, накладені штрафні санкції у добровільному порядку не сплачені.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю (а.с. 75).

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до наказу начальника Інспекції від 02.12.2013 року № 93 та направлення на проведення планової перевірки від 02.12.2013 року № 000270 спеціалістами відділу ринкового нагляду Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області була проведена планова перевірка додержання умов законодавства про ринковий нагляд фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, яка здійснює свою діяльність у торговому приміщенні за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 4-5).

05 грудня 2013 року у ході перевірки характеристик продукції, яка розповсюджувалась відповідачем, а саме мийних засобів, спеціалістами Інспекції було встановлено:

- на маркуванні, зовнішньої поверхні пакування, на етикетці мийного засобу плямовивідному «Аист» ВІ-О-ХІ, маса 200 г., дата виготовлення 04.2013 ТМ «Аист», виробник Росія, 196084, Санкт-Петербург, Литовський проспект, 281, ЗАТ «АИСТ», імпортер не вказаний, - відсутній Національний знак відповідності, що є порушенням вимог пунктів 8, 17 «Технічного регламенту мийних засобів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 717;

- на маркуванні, зовнішньої поверхні пакування, на етикетці універсального мийного рідкого засобу «Аист» з ароматизируючим і бактеріальним ефектом - Ландиш вечірній первоцвіт, місткістю 950, термін придатності до 01.11.2014 pоку, виробник Росія 196084 Санкт-Петербург, Литовський проспект, 281, ЗАТ «Аист», імпортер не вказаний, відсутній Національний знак відповідності, що є порушенням вимог пунктів 8, 17 «Технічного регламенту мийних засобів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 717;

- на маркуванні, зовнішньої поверхні пакування, на етикетці гелю для прання Морнінг Фреш, місткість 1,51 л., дата виготовлення 05.12.2012 p. ТМ «MORNING FRESH», виготовлення ПЗ Кассоне Полска С.А., вул. Хочимська, 17,00-791, Варшава Польща, імпортер не вказаний, - відсутній Національний знак відповідності, що є порушенням вимог пунктів 8, 17 «Технічного регламенту мийних засобів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 717.

Крім того, на вказані мийні засоби відповідачем не надано документацію, що давала б змогу ідентифікувати суб'єкт господарювання, який здійснив поставку відповідної продукції.

Відповідно до вимог підпункту «а» пункту 1 частини 2 статті 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів, на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є наявність на продукції Національного знаку відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності.

Пунктом 17 «Технічного регламенту мийних засобів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 року № 717 передбачено, що Національний знак відповідності згідно з описом і правилами його застосування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599 «Про затвердження опису та правил застосування Національного знаку відповідності», наноситься на мийний засіб, що пройшов оцінку відповідності згідно з цим Технічним регламентом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 29 вказаного вище Закону, у разі, якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Відповідно до вимог частини 3 статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у разі, якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежно застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Правилами застосування Національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 року № 1599 передбачено, що Національний знак відповідності засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї. Знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При ньому нанесення знака відповідності є обов'язковим (пункт 2 Правил). У разі підтвердження відповідності продукції, призначеним органом з оцінки відповідності поряд Ь знаком відповідності наноситься ідентифікаційний номер цього органу згідно з державним реєстром таких органів (пункт 3 Правил).

Порушення вимог законодавства, виявлені під час перевірки зафіксовані у акті перевірки № 000270 (а.с. 6-7). Зауважень до перевірки відповідач не мала, про що свідчить її особистий підпис у акті перевірки.

На підставі акту перевірки відповідачу 11.12.2013 року були надані рішення № 000270/1 та № 000270/2 про вжиття обмежувальних (корегувальних заходів), а саме: обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку (а.с. 8-9).

На підставі повідомлення відповідача від 12.12.2013 року, про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних заходів), Інспекція рішенням № 000270/3, скасувало рішення № 000270/2 (а.с. 10).

За результатами перевірки головним спеціалістом Інспекції 05.12.2013 року складений протокол № 000075 про виявлене порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (а.с. 11). Власноручний підпис відповідача свідчить про отримання протоколу.

Стаття 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачає, що у разі розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою від 23.12.2013 року № 000084 за розповсюдження продукції, яка не відповідає вимогам пункту 17 «Технічного регламенту мийних засобів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 717, на відповідача накладені штрафні санкції у розмірі 151 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 2567,00 грн.(а.с. 12).

Незважаючи на те, що відповідач виконала вимоги Інспекції і вилучила з реалізації продукцію, яка не відповідала вимогам Технічного регламенту, про що свідчить повідомлення про виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, накладені штрафні санкції у добровільному порядку не сплачені (а.с. 13).

Відповідачем постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області від 23.12.2013 року № 000084 про накладення на неї штрафних санкцій у сумі 2567,00 грн. оскаржено у судовому порядку.

Так, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.03.2014 року по справі № 812/1201/14 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області про визнання недійсним та скасування постанови про накладення штрафних санкцій № 000084 від 23.12.2013 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено у повному обсязі (а.с.64-66, 76-82).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.05.2014 року постанову Луганського окружного адміністративного суду залишено без змін (а.с. 67-74, 83-87). Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 24.03.2014 року набрала законної сили та підлягає виконанню.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У розумінні ч. 2 ст. 72 КАС України, обов'язковими для суду при розгляді цієї справи є аналогічні обставини, встановлені по справі № 812/1201/14.

Доказів сплати штрафу відповідачем суду не надано.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З урахуванням встановлених обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже, оскільки сума штрафу до цього часу відповідачем не сплачена, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 2567,00 грн.

Щодо питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем не було сплачено судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

При поданні позовної заяви позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до вирішення справи по суті.

На час розгляду справи судовий збір позивачем не сплачено.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VІ, який набрав чинності з 01 листопада 2011 року, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій у сумі 2567,00 грн. Зважаючи, що позивача не звільнено від сплати судового збору, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення з відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 1827,00 грн.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у сумі 2567,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, і.к. НОМЕР_1) штраф в сумі 2567,00 грн.(дві тисячі п'ятсот шістдесят сім гривень 00 копійок) перерахувавши до УДКС у м. Луганську, код платежу 21081100, символ 106, МФО 804013, р/р 31117106700004, код 37991477, відповідно до постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області про накладення штрафних санкцій № 000084 від 23.12.2013 року.

Стягнути з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області на користь державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 03 липня 2014 року.

Суддя А.А. Лагутін