Номер провадження 1-кп/228/17/2014
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2014 року м. Докучаєвськ
Докучаєвський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді Черткової Л.О.,
при секретарі Остапенко О.М.,
з участю прокурора Сергєєва А.В.,Снурнікова Д.О.,
захисника ОСОБА_1,
обвинуваченої ОСОБА_2,
потерпілого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Докучаєвську, в залі суду кримінальне провадження за № 1-кп/228/17/2014, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050250000409 від 01.062013 р. за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженки с.Пролетарське Пролетарського р-ну Ходжентская область Таджикістана, кореянка, громадянки України, незаміжня, не судима, має двох неповнолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_6, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_2
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Приблизно у липні 2011 року , точна дата розслідуванням не встановлена, ОСОБА_2 з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману ОСОБА_3, скориставшись тим, що має достатній досвід в наданні ріелторських послуг, не маючи дійсного наміру бути посередником при укладенні угоди купівлі- продажу нерухомого майна, запропонувала останньому придбати будинок АДРЕСА_1.
20 липня 2011 року в період часу з 09.00 год. до 13.00 год., знаходячись за адресою : АДРЕСА_3, ОСОБА_2 запевнивши ОСОБА_3, що діє від імені власника будинку, шляхом обману, не маючі дійсного або уявного доручення власника будинку щодо відчуження нерухомого майна, а також наміру на укладання договору купівлі- продажу, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами, отримала від останнього грошову суму в розмірі 2500 Євро, що згідно до курсу НБУ України на 20.07.2011р. складає 28217,70 грн., у якості завдатку.
09.08.2011р. в період часу з 10.00 год до 12.00 год, ОСОБА_2, продовжуючи свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману ОСОБА_3, знаходячись за адресою: АДРЕСА_4, не маючи дійсного або уявного доручення власника будинку щодо відчуження нерухомого майна, а також наміру на укладення договору купівлі - продажу, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами, отримала від останнього грошову суму в розмірі 5000 Євро, що згідно до курсу НБУ України на 09.08.2011р. складає 56693,74 грн., в якості оплати за купівлю будинку АДРЕСА_1.
У подальшому ОСОБА_2, заволодівши вищевказаними грошовими коштами, не здійснила будь-яких дій, направлених на виконання зобов'язань перед ОСОБА_3, розпорядилась коштами у сумі 84911,44 грн. на свій розсуд. В результаті своїх шахрайських дій ОСОБА_2 завдала потерпілому значну матеріальну шкоду на вищевказану суму.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину визнала повністю на підставі ст.63 Конституції України від дачі показань відмовилася, підтвердила фактичні обставини щодо вчиненого нею діяння, викладені в обвинувальному акті.
Крім, повного визнання підсудною своєї вини у вчиненні вищевказаного злочину, її винність також підтверджується наступним.
Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 показав, що він мав намір придбати своєму сину будинок у місті Докучаєвську. Племінник ОСОБА_4 йому сказав, що знає жінку - ріелтора, яка може допомогти в придбанні будинку. 20.07.2011 р. він разом з ОСОБА_4 приїхала до будинку АДРЕСА_3, де проживала ОСОБА_2. ОСОБА_2 сказала, що їй необхідно підготувати документи на продаж будинку, у зв'язку з чим запропонувала укласти договір завдатку. Він дав свою згоду та вони уклали цей договір, згідно якого ОСОБА_2 отримала від нього 2500 Євро в рахунок оплати продажної вартості будинку АДРЕСА_1, а він зобов'язався купити вказаний будинок за ціною 56000,00 грн. Строк оформлення договору купівлі - продажу будинку було встановлено до 20.08.2011р..
09.08.2011р. він знаходився у своєї сестри ОСОБА_5, яка проживає за адресою : АДРЕСА_4, у якій зайняв гроші в сумі 5000 Євро, для того, щоб віддати залишену суму за придбання будинку ОСОБА_2. В це же день ОСОБА_2 приїхала до його сестри, де він їй віддав залишену суму у розмірі 5000 Євро. ОСОБА_2 запропонувала йому укласти договір позики. ОСОБА_2 умови договорів не виконала, будинок не продала,повертати передані їй кошті відмовилася.
Аналогічні показання показанням потерпілого ОСОБА_3 надала в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 та свідок ОСОБА_7
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що вона колишня дружина власника будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_9. Вона спілкується з його матір'ю ОСОБА_10, яка мешкає в Київської області, знає, що ніколи не йшла мова про продаж вказаного будинку.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що потерпілий його дядько, який виявив бажання придбати будинок для свого сина у м. Докучаєвську. Він знав, що в м. Докучаєвську є жінка ОСОБА_2, яка займається ріелторською діяльністю. Він разом з ОСОБА_3 приїхали до дому АДРЕСА_3, де проживала ОСОБА_2. ОСОБА_2 сказала, що їй необхідно підготувати документи на продаж будинку, у зв'язку з чим запропонувала укласти договір завдатку. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали договір, ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 суму у розмірі 2500 Євро в рахунок оплати продажної вартості будинку АДРЕСА_1. Також йому відомо, що ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 в іншій день суму у розмірі 5000 Євро. Будинок ОСОБА_3 не придбав., ОСОБА_2 гроші не повернула.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що потерпілий її брат, якому вона в серпні 2011 року зайняла суму у розмірі 5000 Євро, для придбання будинку АДРЕСА_1. 09.08.2011р. у її будинку ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 суму 5000 Євро, ОСОБА_2 написала про це розписку. Будинок її брат так і не придбав, ОСОБА_2 його обдурила.
Аналогічні показання показанням свідка ОСОБА_5 надав в судовому засіданні свідок ОСОБА_11
Довідкою за підписом заступника начальник КП « Волноваське Бюро Технічної Інвентаризації» № 179 від 23.12.2013р., згідно якої будинок АДРЕСА_1 зареєстровано на праві приватної власності за ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Другою Волноваською держнотконторою 09.07.1992р., реєстр. № 2456.
Договором завдатку від 20.07.2011р., згідно якого 20.07.2011р. сторони в простій письмовій формі уклали договір завдатку, згідно якого ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_2 отримала грошовий завдаток в розмірі 28000,00 грн. в рахунок оплати продажної вартості будинку АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_13, а ОСОБА_3 зобов'язався купити вказаний будинок за ціною 56000,00 грн. Строк оформлення договору купівлі - продажу будинку встановлено до 20.08.2011р..
Рішенням Докучаєвського міського суду від 19.10.2011р. за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором завдатку. Позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму у розмірі 28000,00 грн.
Договором позики від 09.08.2011р., згідно якого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 09.08.2011 уклали договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала в борг 5000 Євро, строком до 15.10.2011р.
Рішенням Докучаєвського міського суду від 23.01.2012. за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики. Позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 51542,20 грн.
Оцінивши сукупність доказів, суд прийшов до висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майно шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому.
Призначаючи покарання обвинуваченої ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обвинувачена ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення, яке відповідно до вимог статті 12 КК України, віднесені до злочину середньої тяжкості, раніше не судима, характеризується задовільно, не одружена, офіційно ніде не працює, на обліку у лікаря психіатра , фтизіатра, нарколога не перебуває, має двох неповнолітніх дітей.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої, суд вважає, що вона щиро кається у вчиненому кримінальному правопорушенні та те, що на її утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей.
З урахуванням обставин справи, суд вважає, що підсудній необхідно призначити покарання в межах санкції статті закону, яка передбачає відповідальність за вищезгаданий злочин.
Разом з тим, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, і підсудну слід звільнити від відбування покарання з випробувальним терміном в порядку статей 75, 76 КК України, якщо вона протягом іспитового строку, визначеного судом, не вчинить новий злочин і виконає покладені на неї судом обов'язки.
Також суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч.2 ст.86 КК України, ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» - установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 просила застосувати до неї Закон України «Про амністію у 2014 році» та звільнити її від відбування покарання, з огляду на те, що вона має двох неповнолітніх дітей, вона не позбавлялася батьківських прав.
Прокурор не заперечував проти звільнення від відбування покарання обвинуваченої ОСОБА_2 на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році».
Потерпілий заперечував проти застосування у відношенні ОСОБА_2 Закону України «Про амністію у 2014 році».
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, віднесене до категорії умисних злочинів середньої тяжкості, тобто згідно ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» на нього поширюється вказаний закон.
У відповідності до п. в ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільняються від відбування покарання особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 має двох неповнолітніх дітей ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується копіями свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 27.12.2003р., виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Докучаєвського міського управління юстиції Донецької області, запис акту 212 та НОМЕР_2 від 17.06.2000р., виданого Докучаєвським міським відділом реєстрації актів громадського стану Донецької області, запис акту 58.
Згідно довідки № 14-61/278 від 25.06.2014р. за підписом начальника служби у справах дітей Докучаєвської міської ради, ОСОБА_2 на території міста Докучаєвська батьківських прав не позбавлялася.
Обмеження щодо застосування амністії, передбачені ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році» та ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», відносно обвинуваченої ОСОБА_2 відсутні.
Таким чином суд вважає за можливе звільнити обвинувачену ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі п. в. ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».
Доля речових доказів повинна бути вирішена відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченої не обирався.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у вигляді 1 ( один ) року позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 від призначеного покарання звільнити, якщо протягом іспитового строку, визначеного судом в 1 (один) рік вона не скоїть новий злочин і виконає обов'язки, покладені на неї судом.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися в ці органи на реєстрацію.
На підставі ч. 2 ст.86 КК України, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» - звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання.
Доля речових доказів повинна бути вирішена відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченої не обирався.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Докучаєвський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення, Копію вироку суду негайно, після його проголошення вручити обвинуваченої та прокурору.
Суддя