АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

24 січня 2008 року                                       м.  Донецьк

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду

Донецької області в складі: головуючого судді Круглікової К.С. ,

Новосядлої В.М. ,  Новодворської О.І.,  Лоленко А.В.,  Осипчук О.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду м.  Києва від 25 травня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Оболонського районного суду м.  Києва від 13 жовтня 2005 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 був задоволений частково.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції,  представником відповідача ОСОБА_3 була подана апеляційна скарга.

Ухвалою судді Апеляційного суду м.  Києва від 25 листопада 2005 року апеляційна скарга була залишена без руху і представнику відповідача був наданий строк до 15 січня 2006 року для сплати судового збору.

Ухвалою судді Апеляційного суду м.  Києва від 25 травня 2006 року апеляційна скарга була визнана неподаною і повернута через відсутність даних про зарахування судового збору в дохід держави.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу апеляційного суду і передати питання на розгляд апеляційного суду,  посилаючись на порушення норм процесуального права.

Колегія суддів вважає,  що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів цивільної справи вбачається,  що рішенням Оболонського районного суду м.  Києва від 13 жовтня 2005 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 був задоволений частково і з відповідача на користь позивача було стягнуто 139 460 гривень і судові витрати у розмірі 1425 гривень 70 копійок.

Не погодившись із рішенням суду,  відповідачем була принесена апеляційна скарга.

25 листопада 2005 року ухвалою судді апеляційного суду апеляційна скарга була залишена без руху і відповідачу був наданий строк до 15 січня 2006 року для сплати судового збору у розмірі 50 відсотків ставки,  виходячи із оспорюваної суми.

16 січня 2006 року квитанція про сплату судового збору була відправлена поштою і 18 січня 2006 року надійшла до суду.

25 травня 2006 року ухвалою судді апеляційного суду апеляційна скарга визнана неподаною і повернута з тих підстав,  що скаржник не усунув недоліки у строк,  встановлений судом.

При цьому апеляційний суд виходив із того,  що судовий збір сплачений не на той рахунок,  і відповідачем не надані данні про зарахування судового збору в дохід держави.

Проте з таким висновком   погодитись неможливо,  оскільки він грунтується на

неправильному застосуванні норм процесуального права.

Справа № 33ц -440 кс -07                          Категорія 16 ЦП:

Головуючий у апеляційний інстанції Слюсар Т.А.

2

Відповідно до частини 2 статті 297 ЦПК України до апеляційної скарги,  яка не оформлена відповідно до вимог,  встановлених статтею 295 цього Кодексу,  а також у разі несплати судового збору чи витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху,  апеляційним судом було зазначено про необхідність сплати судового збору у розмір 50 відсотків ставки,  обчисленою виходячи з оспорюваної суми. В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху не було зазначено номер рахунку,  на якій необхідно перерахувати судовий збір.

Останній день строку для виправлення недоліків (15 січня 2006 року) припадав на вихідний день - неділю.

Згідно із частиною 3 статті 70 ЦПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний,  святковий чи іншій неробочий день,  останнім днем строку є перший після нього робочий день.

16 січня 2006 року (в перший робочий день після вихідного дня) квитанція про сплату судового збору була здана на пошту відповідачем,  а 18 січня 2006 року надійшла до суду.

Відповідно до частини 6 статті 70 ЦПК України строк не вважається пропущеним,  якщо до його закінчення,  заява,  скарга,  інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Таким чином,  у строк,  встановлений судом,  відповідачем був сплачений судовий збір у розмірі 713 гривень.

Виходячи із наведеного,  касаційна інстанція вважає,  що у апеляційного суду не було підстав вважати апеляційну скаргу неподаною і повертати відповідачу,  а тому ухвала апеляційного суду від 25 травня 2006 року підлягає скасуванню із направленням справи до апеляційного суду для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги.

Керуючись статтею 336 ЦПК України,  Законом України "Про внесення змін до закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року №697-У та главою 2 розділу У ЦПК України,  колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду м.  Києва від 25 травня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу скасувати і справу направити до Апеляційного суду м.  Києва для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.