Єдиний унікальний номер 237/1122/14-ц Номер провадження 22-ц/775/5568/2014

Головуючий у 1 інстанції : Ступін І.М.

Категорія : 26 Доповідач : Кіянова С.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області

в складі : головуючого - судді Кіянової С.В.

суддів : Краснощокової Н.С., Шевченко В.Ю.

при секретарі Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Мар»їнському районі Донецької області на рішення Мар'їнського районного суду від 30 травня 2014 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Мар»їнському районі Донецької області про стягнення моральної шкоди, спричиненої в результаті ушкодження здоров'я на виробництві, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Мар'їнського районного суду від 30 травня 2014 року задоволено позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Мар»їнському районі Донецької області про відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Мар»їнському районі на користь ОСОБА_1 12 000 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки судом першої інстанції порушені норми матерціального та процесуального права, не враховано, що позивачем не надано доказів спричинення моральної шкоди, висновки МСЕК з цього приводу відсутні, необгрунтовано розмір моральної шкоди, не враховано, що Законом України від 23.02.2007 року виключено положення щодо відшкодування моральної шкоди із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Позивач в судове засідання не з»явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами і визначив закон, який їх регулює.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Мар»їнському районі Донецької області про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивач з 16.03.2000 р. до 31.01.2010 р. працював підземним гірничим робітником 5 розряду на Відокремленому підрозділі «Шахта Південнодонбаська №3» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» у не безпечних та шкідливих умовах. Висновком МСЕК від 17.12.2003 р. йому вперше було встановлено 40 % втрати професійної працездатності за професійним захворюванням хронічний обструктивний бронхит та надано 3 групу інвалідності безстроково. Моральну шкоду позивачу спричинено частковою втратою професійної працездатності, змінилися умови його життя, він відчуває незручності, пов»язані з наслідками професійного захворювання. Розмір моральної шкоди визначено з урахуванням принципу розумності та справедливасті.

При таких обставинах, суд першої інстанції дійшов обгрунтованного висновку про те, що позивач має права на відшкодування моральної шкоди, заподіяної здоров'ю на підставі ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що заподіяли втрату працездатності" від 23.09.1999 р, яка діяла на час спричинення позивачу моральної шкоди.

Так, в даному конкретному випадку ОСОБА_1 дійсно несе фізичні страждання і розмір моральної шкоди встановлений судом першої інстанції з урахуванням характеру і наслідків професійного захворювання, того, що втрату професійної працездатності позивачу встановлено в розмірі 40% згідно висновку МСЕК від 17.12.2003 р. безстроково,. відповідає нормам матеріального та процесуального права і не порушує принцип справедливості і розумності згідно вимог ст.41 Міжнародної Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Судом враховано, що відповідно до роз"яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" від 31.03.1995 р. №4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховуються характер та тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. Встановлений судом 1 інстанції розмір відшкодування моральної шкоди позивачу не перевищує меж позовних вимог, відповідає характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних страждань. При цьому суд із засад розумності, виваженості і справедливості вважає такий розмір відшкодування моральної шкоди справедливим.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що Законом України від 23.02.2007 року №717-V положення щодо відшкодування моральної шкоди виключено із Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", суд не приймає до уваги, оскільки зазначений закон не має зворотньої сили і не може розповсюджуватися на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності, як в даному випадку.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача також не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.

Визнаючи розмір моральної шкоди, суд виходив із ступеня і глибини моральних страждань позивача та розміру втрати працездатності в конкретному випадку.

При встановлені фактів і постановлені рішення судом 1 інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права, тому підстав для скасування рішення суду не має.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення у відповідності до вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст..ст.307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Мар»їнському районі Донецької області відхилити.

Рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 30 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді :