ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2014 року Справа № 925/756/14
Господарський суд Черкаської області в особі судді Шумка В.В., при секретарі судового засідання Пастуховій О.С., за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 (особисто), ОСОБА_2 - представник за довіреністю,
відповідача - Ражевої І.В. - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Жашківського виробничого управління житлово-комунального господарства
про стягнення 124 336, 88 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Подано позов про стягнення з відповідача на користь позивача 124 336,88 грн. боргу, з яких: 90 000,00 грн. - основного боргу, 2125,53 грн. - пені, 501,30 грн. - 3% річних, 548,24 грн. - інфляційних, 30 833, 00 грн. - упущеної вигоди, а також документально підтверджені судові витрати.
Представники позивача позов підтримали з викладених у позовній заяві підстав та мотивів.
Відповідач проти позову заперечив, мотивуючи це тим, що причиною порушення ним договірних грошових зобов'язань перед позивачем є блокування платежів місцевих бюджетів Держказначейством.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав та мотивів.
Згідно з ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини. на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач довів те, що 09.12.2013 ним укладено з відповідачем договір №1 купівлі-продажу та договір №2 надання послуг (у подальшому тексті рішення «договір №1» та «договір №2» у відмінках).
Це підтверджено копіями вказаних договорів та не заперечується відповідачем.
Підпунктом 1.1. пункту 1 договору один встановлено, що продавець (позивач за позовом) зобов'язується поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупцю (відповідачеві за позовом) товар, а саме камери відеоспостереження з усіма комплектуючими, а покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
Підпунктом 1.2. цього ж пункту встановлено, що найменування та кількість товару визначається видатковою накладною на кожну окрему партію товару.
Згідно з п.2 договору №1 вартість товару за договором становить 68 530,00 грн., а згідно з п.4 цього договору оплата товару здійснюється покупцем після отримання документів на товар від продавця і проводиться шляхом перерахування протягом 30 робочих днів в безготівковій формі банківських коштів на банківський рахунок продавця відповідно до накладної.
Виконуючи ці умови договору 09.12.2013 позивач передав, а відповідач прийняв товар - десять камер відеоспостереження з комплектуючими, загальною вартістю 68530,00 грн.
Це підтверджено копіями накладної №5 від 09.12.2013, акта прийому-передачі майна та не заперечується відповідачем. Встановлений договором №1 строк оплати товару сплинув. Відповідач умови цього договору про оплату товару не виконав.
Пунктом 1 договору №2 встановлено, що виконавець надає послуги по монтажу камер відеоспостереження та налаштування реєстраторів в локальну мережу в м. Жашків, а замовник приймає вказаний об'єм робіт та проводить оплату на умовах цього договору. Роботи вважаються завершеними з моменту передачі акту виконаних робіт, підписаним уповноваженими представниками сторін.
Позивач надав відповідачеві визначені договором послуги вартістю 21470,00 грн.
Згідно з п.п. 4.2. п.4 договору №2 роботи вважаються виконаними після підписання акту виконаних робіт.
Акта виконаних робіт суду не надано.
Однак, позивачем надана копія довідки про вартість виконаних робіт, примірної форми КБ-3, затвердженої наказом Мінернергобуду України від 04.12.2009 №554.
Вказана довідка містить розрахунок та відомості про загальну вартість наданих позивачем послуг (виконаних робіт) на суму 21470,00 грн., складена та засвідчена сторонами 09.12.2013.
Надання позивачем послуг на вказану суму визнається відповідачем.
Згідно з ч.1 ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Визнаючи наявність заборгованості перед позивачем на заявлену до стягнення суму, відповідач заперечення проти позову мотивує відсутністю його вини в невиконанні грошових зобов'язань за договором, оскільки розрахунки з позивачем блокуються органом Держказначейства.
Суд не може прийняти цих заперечень відповідача проти позову з таких мотивів.
Укладені сторонами договори №1, №2 не містять жодних умов чи застережень щодо впливу органу Держказначейства на розрахунки сторін.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За викладених обставин, позов в частині стягнення основного боргу в сумі 90000, 00 грн. (68530,00 грн. за договором №1 + 21470,00 грн. за договором №2) підлягає задоволенню судом.
Ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаної норми ЦК України позивачем нараховано, заявлено до стягнення та підлягає стягненню судом 548,24 грн. боргу, що виник внаслідок інфляції, 501,30 грн. - 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання.
П.6.3. п.6 договору №2 встановлено, що за порушення замовником строків виконання грошових зобов'язань, передбачених цим договором, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожний день прострочки.
Згідно з цією умовою договору позивачем нарахована та підлягає стягненню пеня в розмірі 2125,53 грн.
Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 30833,00 грн. збитків, як упущеної вигоди.
Ч.ч.1,2 ст. 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Згідно з визначенням, що міститься в п.2 ч. 2 ст. 22 ЦК України упущеною вигодою є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.
Визначаючи збитки (упущену вигоду) як різницю у вартості (подорожчення) товару, поставленого відповідачеві, позивач не довів підстав для нарахування збитків у вигляді упущеної вигоди, не подав доказів на підтвердження його реальної можливості отримати доходи, які він вважає упущеною вигодою.
Тому позов у цій частині задоволенню судом не підлягає.
Згідно з ст.ст. 44,49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2486,74 грн.
Понесені позивачем витрати за договором про надання юридичних послуг, укладеним ним 07.04.2014 не є судовими витратами в розумінні ст.44 ГПК України, тому стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Жашківського виробничого управління житлово-комунального господарства (вул. Леніна, 50, м. Жашків, Черкаська область, код 03356909) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 90 000,00 грн. - основного боргу, 2125,53 грн. - пені, 501,30 грн. - 3% річних, 548,24 грн. - інфляційних, а також 2486,74 грн. - відшкодування сплаченого судового збору.
Наказ видати.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 30.06.2014.
Суддя В.В. Шумко