УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2006 року. м.Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого - Гандзюка В.П.. суддів: Іванів О.Й., Гриновецького Б.М., з участю прокурора Гуцуляка В.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією прокурора та обвинуваченого ОСОБА_1 на постанову Богородчанського районного суду від 7 вересня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 377 ч.1 КК України зі стадії досудового розгляду направлено прокуророві для проведення додаткового розслідування .
Підставою для цього, як визнав суд, стали порушення під час проведення досудового слідства вимог кримінально-процесуального законодавства, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду. Цією же постановою відмовлено в задоволенні ряду клопотань обвинуваченого на досудовому розгляді справи, в тому числі і про порушення кримінальних справ відносно окремих осіб та визнання його цивільним позивачем.
В своїй апеляції прокурор вважає постанову судді в частині направлення справи для проведення додаткового розслідування незаконною та необгрунтованою і просить в цій частині її скасувати. Обвинувачений ОСОБА_1. Вважає безпідставною відмовою в задоволенні його клопотань і просить постанову суду в цій частині скасувати.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав свою апеляцію, обвинуваченого, який заперечив доводи апеляції прокурора та підтримав свою апеляцію , перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до задоволення повністю, а обвинуваченого ОСОБА_1 - частково.
Справа № 11-503/ 2006 р. Головуючий у 1-й ін. Л. Битківський
Категорія ст. 377 ч.1 КК України Доповідач В. Гандзюк
Відповідно до ст. 246 КПК України при попередньому розгляді справи суддя з власної ініціативи чи за клопотанням учасників судового розгляду повертає справу на додаткове розслідування тільки у випадках, коли під час порушення справи або провадження досудового слідства були допущені такі порушення вимог КПК України , без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
На думку суду першої інстанції такими порушеннями є винесення постанови слідчим про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину, а не проти конкретної особи, залишення без розгляду ряд клопотань підозрюваного, обмеження його права на захист, а також відсутність в справі окремих процесуальних документів. Крім цього, слідчим не вирішена заява потерпілої в порядку ст. 97 КПК України та допущено порушення строків розслідування кримінальної справи.
Разом з тим, суд , вказавши на зазначені порушення та визнавши їх такими, що позбавляють можливості призначити справу до судового розгляду, належно не обґрунтував свої висновки та не дослідив чи були зазначені порушення виправлені ще на досудовому слідстві, а також чи існує можливість поновлення порушених прав в суді.
Насамперед, з матеріалів справи слідує, що після порушення кримінальної справи за фактом погрози насильством щодо суддів та зібрання достатніх даних щодо авторства письмових погроз, слідчим 14 вересня 2005 року було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1 та пред'явлено обвинувачення. Таким чином , з цього часу ОСОБА_1 набув процесуального статусу та був наділений відповідними правами під час досудового слідства. Користуючись цими правами обвинувачений повторно заявляв клопотання , які були вирішені слідчим в порядку, передбаченому кримінально процесуальним законом.
Таким чином, порушення прав підозрюваного внаслідок невизначеності статусу ОСОБА_1 в справі, порушеної за фактом злочину, були усунені самим слідством.
З матеріалів справи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 Є осудною особою, яка вправі здійснювати свій захист самостійно, або користуватися послугами адвоката на власний розсуд. Злочин, в якому він обвинувачується, не тягне обов'язкової участі захисника, а тому слідчий законно прийняв відмову ОСОБА_1 від призначеного йому в порядку ст. 47 КПК України захисника ОСОБА_2.
З врахуванням наведеного, об'єктивних даних про грубе порушення права на захист обвинуваченого в матеріалах кримінальної справи немає.
Не може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування і твердження суду про те, що в ході слідства не були перевірені та вирішені численні клопотання обвинуваченого про порушення кримінальних справ щодо суддів та вжиття щодо нього заходів безпеки, оскільки зазначені клопотання вирішуються при попередньому розгляді справи в суді.
Порушення процесуальних строків досудового слідства також не є перешкодою для призначення справи до судового розгляду і не позбавляє можливості суду за наявності на це підстав зреагувати окремою постановою.
В зв'язку з цим та відсутністю наведених в постанові об'єктивних підстав для направлення справи для проведення додаткового розслідування постанова судді в цій частині є необґрунтованою.
Разом з тим, не відповідає правилам глави 23 КПК України і вирішення суддею одночасно з направленням справи для проведення додаткового розслідування інших питань, які підлягають вирішенню в порядку ст. 253 КПК України та пов'язані з підготовкою справи до судового розгляду. Оскільки питання про скасування постанови в цій частині ставив обвинувачений, то його апеляція внаслідок цього підлягає до задоволення частково.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що постанова судді підлягає до скасування в повному об'ємі, а справа направленню на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду, під час якого слід ретельно з'ясувати питання, зазначені в ст. 237 КПК України.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора задовольнити повністю, а обвинуваченого ОСОБА_1 -частково.
Постанову Богородчанського районного суду від 7 вересня 2006 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу відносно нього направити в Богородчанський районний суд на новий розгляд зі стадії попереднього розгляду.