269/2036/14-к

№ 1-кп/269/167/2014

В И Р О К

іменем України

23 червня 2014 року Совєтський районний суд м.Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді Мельника Ю.А.

при секретарі Ніколаєві А.А.

за участю прокурора Іванової І.Г.

потерпілої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в м. Макіївка кримінальне провадження, що внесене в ЕРДР за №12014050970000511, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Горлівки Донецької області, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

у вчиненні злочину, передбаченому ст. 164 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 05.05.2011 року, обвинувачений ОСОБА_2 зобов'язаний виплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, щомісячно, в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 15 квітня 2011 року, до досягнення дитиною повноліття. Обвинувачений ОСОБА_2, достовірно знаючи про рішення Совєтського районного суду м. Макіївки від 05.05.2011 року, офіційно не працевлаштований, має заборгованість зі сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей з 01.10.2013 року по 05.05.2014 року, без поважних причин тривалий час не вживав дієвих заходів до працевлаштування на постійну роботу, грубо порушуючи зобов'язання з утримання дитини до її повноліття, покладені на нього як на батька, відповідно ч. 2 ст. 51 Конституції України, та ст. 180 Сімейного Кодексу України. Ігноруючи попередження державного виконавця Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про необхідність працевлаштування та виплати аліментів, обвинувачений ОСОБА_2 не надав матеріальної або іншої допомоги дітям - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у зв'язку з чим їм не забезпечувався належний рівень життя. У відповідності з положенням Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-Х11) дитина, з урахуванням її фізичної і розумової незрілості потребує спеціальної турботи і захисту, в тому числі гідний правовий захист, як до, так і після народження. Ухиляючись від сплати аліментів, обвинувачений ОСОБА_2, своїми діями посягав на нормальний розвиток і здоров'я дітей. Таким чином, внаслідок навмисних дій обвинувачений ОСОБА_2 злісно ухиляється від сплати аліментів та має заборгованість з 01.10.2013 року по 05.05.2014 року: за жовтень 2013 року - 1190.35 гривень, за листопад 2013 року - 1190.35 гривень, за грудень 2013 року - 1190.35 гривень, за січень 2014 року - 1190.35 гривень, за лютий 2014 року - 1190.35 гривень, за березень 2014 року - 1190.35 гривень, за квітень 2014 року - 1190.35 гривень., з 1 травня по 5 травня 2014 року - 192 гривень. Загальна сума заборгованості по аліментам за період з 1 жовтня 2013 року по 5 травня 2014 року складає 8524.45 гривень.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину, передбаченого за ст.164 ч.1 КК України визнав повністю і пояснив, що тривалий час не працює, два роки назад був звільнений з шахти, в 2012 році мав заборгованість зі сплати аліментів, став в 2013 році її сплачувати, оскільки підробляв, але з кінця 2013 року в нього немає взагалі роботи, тому і утворилась заборгованість зі сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей. В майбутньому має намір працевлаштуватись та погасити заборгованість.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що за рішенням суду з її колишнього чоловіка ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання їх спільних дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5. Аліменти стягнуті за рішенням суду в 2011 році. Спочатку обвинувачений сплачував стягнуті аліменти своєчасно. Заборгованість виникла наприкінці 2013 року, на наступний час сума заборгованості зі сплати аліментів становить 8524.45 гривень. Їй невідомо чи працює обвинувачений чи ні, просить суворо його не наказувати.

Крім повного визнання своєї провини і свідчень, винність ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому злочину підтверджується і іншими фактичними доказами справи, які всіма учасниками судового розгляду визнані, ніким не оспорюються, у відповідності зі ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільними їх дослідження. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини справи підтверджені наявними у справі доказами, які не вимагають дослідження в ході судового розгляду справи, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, також визнає фактичні обставини справи доведеними.

До них відносяться: витяг з кримінального провадження №12014050970000511; довідка державного виконавця Совєтського ВДВС про заборгованість зі сплати аліментів з ОСОБА_2

Сукупність доказів, що узгоджуються між собою дають суду підстави кваліфікувати дії обвинуваченого за ст. 164 ч. 1 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

При призначенні покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, віднесення злочину до категорії невеликої тяжкості, ступінь негативних наслідків, дані про особу обвинуваченого, який не працює, за місцем реєстрації характеризується посередньо, на обліку в психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває, а також враховує повне визнання вини та каяття у вчиненому.

Обставинами, відповідно вимог ст.66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає повне визнання вини та каяття у вчиненому.

Обставин, відповідно до вимог ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не встановив.

За сукупністю обставин вчинення злочину, ступеня тяжкості, даних про особу обвинуваченого, пом'якшуючих його покарання обставин, суд дійшов висновку, що його виправлення можливо без ізолювання від суспільства та призначає йому покарання в межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України.

Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 не обиралась.

Цивільний позов не заявлений

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України, і призначити покарання у вигляді громадських робіт строком на 100 (сто) годин.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення через Совєтський районний суд м. Макіївки Донецької області.

Суддя Ю. А. Мельник