Справа № 2-а-21/2008 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2008 року м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Глушка І.В.,

при секретарі Сокиринській Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин адміністративну справу за позовом прокурора м. Ладижин в інтересах ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради про стягнення невиплачених коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Ладижин звернулася в суд з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради про стягнення невиплачених коштів, просила стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 суму недосплаченої грошової допомоги за 2004, 2005, 2006 роки, як учаснику війни у розмірі 2250, 35 грн.

На обґрунтування позовних вимог повідомила, що згідно з посвідченням серії НОМЕР_1, виданого 09.10.1997 року Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради, ОСОБА_1 є учасником війни і має право на пільги, встановлені законодавством України, як учаснику війни.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ОСОБА_1, як учаснику війни, щорічно до 5-го травня, повинна надаватись разова грошова допомога в розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком.

Однак, всупереч вимогам ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», разова грошова допомога, розмір якої встановлений вищевказаним Законом у 2004-2006 роках виплачувалась ОСОБА_1 не в повному обсязі.

Сторони заявили клопотання, відповідно до якого просили справу розглянути у їх відсутність в порядку письмового провадження.

Враховуючи те, що дане клопотання є обґрунтованим, суд вважає за необхідне розглянути справу саме в такому порядку, який передбачений вимогами ст. 122 КАС України.

Дослідивши докази та давши їм належну юридичну оцінку, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з таких підстав.

Правовідносини сторін ґрунтуються на вимогах ст. 22 Конституції України та ст. ст. 14, 17і, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Судом встановлені такі факти:

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2, виданого 05.03.1998 року Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради, ОСОБА_1 є учасником війни і має право на пільги, встановлені законодавством України, як учаснику війни.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ОСОБА_1, як учаснику війни, щорічно до 5-го травня, повинна надаватись разова грошова допомога в розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком.

Однак, всупереч вимогам ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ч.3 ст. 22 Конституції України, разова грошова допомога, розмір якої встановлений ст. 14 вищевказаного Закону, у 2004, 2005, 2006 роках виплачувалась ОСОБА_1 не в повному обсязі.

Однак, всупереч вимогам ст. ст. 2, 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», разова грошова допомога, розмір якої встановлений вищевказаним Законом у 2004-2006 роках виплачувалась ОСОБА_1 не в повному обсязі.

В 2004 році згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», допомога ОСОБА_1 не виплачувалася, в 2005 році згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», їй було виплачено 50 грн. разової грошової допомоги, в 2006 році згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», виплачено 50 грн.

Мінімальна пенсія за віком у 2004 році, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» складала 92, 45 грн., у 2005 році, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» складала 332, 00 грн., у 2006 році, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» складала - 359, 00 грн.

Таким чином, відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суми виплат щорічної разової допомоги мали складати:

· у 2004 році - 92, 45 грн. х 3 = 277, 35 грн.;

· у 2005 році - 332, 00 грн. х 3 = 996, 00 грн.;

· у 2006 році - 359, 00 грн. х 3 = 1077, 00 грн.;

Розмір недоплаченої щорічної грошової допомоги за 2004-2006 роки склав 2250, 35 грн.

Оскільки пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачено чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня ( ст. 48 Конституції України), який принаймні не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ч.3 ст. 46 Конституції України), то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.

Отже, зменшення розміру щорічної грошової допомоги, встановленого ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» суперечить вимогам ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно з якою права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни; нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

На підставі ст. ст. 2, 4, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 17, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, керуючись ст. ст. 22, 29 Конституції України та ст. ст. 14, 17-1, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради на користь ОСОБА_1, як учаснику війни - 2250, 35 грн. недосплаченої разової грошової допомоги за 2004-2006 роки.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ладижинський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її оголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.