Справа №5-1/2007 p.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 січня 2007 року

Менський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючої - судді при секретарі з участю прокурора

Ченцової CM. Зубкович Н.Ф. Клюй І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мена Чернігівської області заяву засудженого ОСОБА_1, який відбуває покарання в Менській виправній колонії № 91 УДДПВП в Чернігівській області про перегляд вироку Одеського обласного суду від 14 вересня 1998 року, в порядку ст. 409 КПК України,

ВСТАНОВИВ:

Вироком Одеського обласного суду від 14 вересня 1998 року ОСОБА_1 засуджений за ст.ст. 93 п. „а" „і", 142 ч. З, 222 ч. 1, 42 ч.І КК України до 15 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахується з 07 лютого 1998 року.

Засуджений ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд вироку, в порядку ст. 409 КПК України і просить винести рішення, яким роз'яснити чи підлягає застосуванню відносно нього пільги про заміну режиму відбування покарання у разі відбуття ним 1/3 частини строку покарання, а також умовно-дострокового звільнення по відбуттю ним 2/3 строку покарання.

Заслухавши пояснення представника Менської виправної колонії № 91, дослідивши матеріали справи та вислухавши висновок прокурора, суд прийшов до висновку, що заява засудженого ОСОБА_1. не підлягає задоволенню з таких підстав:

Відповідно до ст. 18 Прикінцевих та перехідних положень КК України в редакції 2001 року, при вирішенні питання про віднесення злочинів передбачених КК України 1960 року, які були вчинені до набрання чинності цим Кодексом, до злочинів невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжких або особливо тяжких, слід керуватися ст. 12 КК України 2001 року, якщо це пом'якшує кримінальну відповідальність осіб, які вчинили злочин до набрання чинності цим Кодексом. В інших випадках необхідно застосовувати відповідні положення КК України в редакції 1960 року.

ОСОБА_1 засуджений за злочини передбачені КК України в редакції 1960 року, серед яких найтяжче є умисне вбивство з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.

За КК України в редакції 2001 року, за такий самий злочин, передбачений ст. 115 КК України, а саме умисне вбивство вчинене з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб, за що передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

Оскільки санкція ст. 93 п. „а", „і" КК України в редакції 1960 року, за якою засуджений ОСОБА_1 відбуває покарання, передбачене одне й теж саме покарання за КК України в редакції 2001 року, тому відповідно до ст. 12 КК України, даний злочин необхідно відносити до категорії особливо тяжких злочинів.

Відповідно до ст.ст. 81,82 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано після фактичного відбуття засудженим не менше трьох четвертих строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.

Крім того, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень КК України в редакції 2001 року злочини, за якими засуджений ОСОБА_1 за КК України в редакції 1960 року, не відносяться до обов'язкового перегляду за КК України в редакції 2001 року, а тому не має юридичних підстав для приведення вироку у відповідність до КК України в редакції 2001 року.

На підставі викладеного і керуючись п.п. 10, 18 Прикінцевих та перехідних положень, ст.ст. 12, 81, 82 КК України в редакції 2001 року, ст. 409 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_1, про перегляд вироку Одеського обласного суду від 14 вересня 1998 року, в порядку ст. 409 КПК України - відмовити.

Постанова може бути оскаржена протягом семи діб до Чернігівського Апеляційного

суду.

Суддя             С.М. Ченцова