Справа №22-6726 Головуючий 1 інстанції Гречаний В. А.
Категорія - 27 Доповідач Лаченкова О.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Петренко 1.0. суддів - Лаченкової О.В., Болтунової Л.М. при секретарі - Шило СЮ.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі домоволодіння і визначення порядку користування земельною ділянкою.
встановила:
У березні 2004 року в суд з позовом звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі домоволодіння і визначення порядку користування земельною ділянкою посилаючись на те, що вона являється власником 3/4 частин домоволодіння АДРЕСА_1. Відповідач - рідний син позивачки, він являється співвласником і йому належить 3/4 частина даного домоволодіння. На земельній ділянці в домоволодінні знаходяться побудови - сарай, баня, які побудував за свої кошти відповідач, а також тимчасова будівля, яку побудувала позивачка за допомогою своєї матері. Сторони на протязі довгого часу не можуть визначитись з приводу користування будинком, надвірними побудовами та земельною ділянкою, в зв'язку з чим позивачка в позовній заяві просить суд поділити домоволодіння АДРЕСА_1, виділив їй в натурі 3/4 частини дома з надвірними побудовами, тобто квартиру № 1 по першому варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1579 від 26.01.2005 року, відповідачу виділити в натурі 1/4 частину дома з надвірними побудовами, тобто квартиру № 2, визнати за кожним право власності на відповідну частину домоволодіння, визначити порядок користування земельною ділянкою, площею 453 м2, виділив кожному з них ділянку, згідно частки в праві власності на домоволодіння.
Відповідач позов визнав частково.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2006 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду, та ухвалення нового рішення, яким справу направити на новий розгляд.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачка в судовому засіданні наполягала на розподілу домоволодіння по першому варіанту експертизи №1579 від 26.01.2005 року,незважаючи на те,що суд роз»яснював про розподіл узгоджений виконкомом лише по третьому варіанту.
Однак з такими висновками суду погодитись не можна.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка являється власником 3/4 частини домоволодіння АДРЕСА_1,а відповідач - рідний син позивачки являється співвласником і йому належить 1/4 частина даного домоволодіння. На земельній ділянці в домоволодінні знаходяться побудови - сарай, баня, які побудував за свої кошти відповідач, а також тимчасова будівля, яку побудувала позивачка за допомогою своєї матері
Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 сарай лит.-И, вбиральня лит.-Л,0, баня лит.-М, навіс лит.П, прибудова лит.Г побудовані самовільно, про що стоїть відмітка техніка від 21.07.2004 року і ці самовільно збудовані будівлі враховані експертом при розподілу домоволодіння та земельної ділянки по всім 4-м варіантам розподілу.
Постановляючи рішення суд першої інстанції в порушення вимог ст. 214 ЦПК України на з'ясував наявність обставин, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення сторін та якими доказами вони підтверджуються, а саме суд першої інстанції не з'ясував чи існує акт ідеальних часток, чи приймалось рішення щодо узаконення вищевказаних будівель домоволодіння.
Крім того, суд першої інстанції , не розглянув по суті вимоги щодо визначення порядку користування земельною ділянкою розташованої АДРЕСА_1.
Відповідно до СТ..311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2006 року необхідно скасувати, справу направити на новий розгляд у той же суд у іншому складі.
Керуючись ст.ст.304, ч.І ст. 307, 311, 313,ч.1 ст.314,315,317,319 ЦПК України колегія суддів,-
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2006 року -скасувати, справу направити на новий розгляд у той же суд у іншому складі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.
Судді колегії: