АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 липня 2014 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Владичан А. І.
суддів: Винту Ю.М., Міцнея В.Ф.
секретар Лисак О.А.
з участю сторін: позивача - ОСОБА_1, його представника -ОСОБА_2, представників відповідача - Байцар І.Б., Максимюка Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальної бюджетної установи «Музична школа №3 м. Чернівців» на рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 27 травня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунальної бюджетної установи «Музична школа №3 м. Чернівців» про визнання застосування дисциплінарного стягнення незаконним та компенсацію моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И Л А :
13 березня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунальної бюджетної установи «Музична школа №3 м. Чернівців» про визнання застосування дисциплінарного стягнення незаконним та компенсацію моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що він працює викладачем по класу духових інструментів у комунальній установі «Музична школа №3 м. Чернівців» з 01.09.2008 року і по даний час. Вказував, що 09 січня 2014 року згідно наказу №9 про винесення догани, до нього було застосовано заходи дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани. Умовою для застосування догани було вказано про порушення ним правил внутрішнього трудового розпорядку.
____________________________________________________________________
№ 22ц/794/1057/ 2014 р. Головуючий у І інстанції Мілінчук С.В.
Категорія: 53 Суддя-доповідач Владичан А.І.
Підставою для винесення наказу послужив акт від 30.12.2013 року «Про поведінку ОСОБА_1» в якому зазначено, що останній, під час проведення виробничої наради порушив правила трудового розпорядку: заважав адміністрації школи некоректними висловлюваннями та зірвав проведення наради.
ОСОБА_1 зазначав, що після проведення наради йому ніхто не пропонував надати будь-які пояснення, хоча він знаходився на робочому місці до кінця робочого дня, а також на наступний день - 31 грудня 2013 року, тому вважав безпідставними посилання дирекції школи, про його відмову від пропозиції надати письмове пояснення щодо порушення трудової дисципліни. Про складання акту дізнався наприкінці січня 2014 року. Вважав, що оголошення йому догани, наказом від 09 січня2014 року відбулося абсолютно безпідставно та незаконно.
Крім того вказував, що у зв'язку з незаконним, на його думку, притягненням до дисциплінарної відповідальності він зазнає моральної шкоди. Вважав, що його честь та гідність принижено в очах всього трудового колективу, йому важко працювати у зв'язку з постійним психологічним тиском та осудом. Він змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, налагодження нормальних стосунків зі своїми колегами.
У зв'язку із викладеним, просив суд ухвалити рішення, яким визнати незаконним застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани та з огляду на глибину та ступінь моральних страждань стягнути з відповідача на його користь компенсацію моральної шкоди в розмірі 2 000 гривень.
Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 27 травня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасувано наказ № 2 директора Комунальної бюджетної установи «Музичної школи №3 м. Чернівці» від 09.01.2014 року «Про винесення догани» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани вдносно ОСОБА_1. В задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Комунальна бюджетна установа «Музична школа №3 м. Чернівців» подала апеляційну скаргу, в якій вважають, що рішення в частині задоволення позовних вимог незаконним та необґрунтованим у зв'язку із невідповідністю висновків суду обставинам справи, які були встановлені на підставі досліджених доказів, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просили скасувати рішення Садгірського районного суду м. Чернівців від 27.05.2014р. по справі № 726/432/14-ц в частині задоволених вимог ОСОБА_1 до КБУ «Музична школа м. Чернівців» про визнання незаконним та скасування наказу №2 від 09.0 1.2014р «Про винесення догани» та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В своїй апеляційній скарзі посилаються на те, що у рішенні суд першої інстанції неповно та однобоко відобразив покази свідків та пояснення представників відповідача, в результаті чого дав неправильну оцінку цим доказам та дійшов до висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи. Суд необґрунтовано постановив рішення про незаконність дисциплінарного стягнення, оскільки позивач грубо порушив свої обов'язки, передбачені п.3.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку, чим зірвав виробничу нараду, яка була важливим елементом виробничого процесу. Судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права до правовідносин, які склалися між сторонами, що призвело до задоволення неправомірних вимог ОСОБА_1.
Крім того, вказує, що суд не взяв до уваги той факт, що в даному випадку має місце не свобода відстоювання власної позиції, а порушення позивачем трудової дисципліни.
Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, враховуючи наступне.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.
Ст. 213 ЦПК встановлено те, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2008 року працює викладачем по класу духових інструментів у комунальній бюджетній установі «Музичній школі № 3 м. Чернівці» та за час роботи був неодноразово нагороджений та заохочений грамотами та подяками за досягнення у роботі.
Стаття 139 КЗпП України передбачає, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Як вбачається із акту «про поведінку викладача ОСОБА_1» складеного 30 грудня 2013 року, останній, під час проведення виробничої наради порушував правила внутрішнього трудового розпорядку: заважав адміністрації школи некоректними висловлюваннями і фактично зірвав проведення наради. Також зазначено, що від пропозиції директора надати письмове пояснення щодо порушення трудової дисципліни відмовився в присутності заступника директора з виховної роботи Кучеренко Н.В.. Факт конфлікту також задокументовано в протоколі № 3 від 09.01.2014 року, де директор школи Максимюк Ю.І. висловився про те, що до ОСОБА_1 будуть прийняті відповідні міри.
На підставі викладеного акту, викладачу ОСОБА_1 було винесено догану від 09.01.2014 року за порушення п. 3 правил внутрішнього трудового розпорядку.
Відповідно до ст. 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.
У відповідності до п. 3.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників КБУ «Музична школа № 3 м. Чернівці», що стосується правил поведінки викладачів, серед обов'язків працівників зазначено обов'язки:- бути прикладом зразкової поведінки і високого морального обов'язку;-всі питання навчального процесу і побуту вирішувати з адміністрацією на їх робочих місцях, берегти авторитет школи і своїх колег; - не допускати грубості, спору, розмов що не відносяться до роботи в присутності учнів та їх батьків. Всі конфліктні питання вирішувати в тактовній формі, незалежно від віку звертатись один до одного на ім'я та по батькові.
Суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку, що в діях відповідача відсутні вказані порушення правил трудового розпорядку, оскільки вислів «Жираф большой -ему видней» не носить образливого характеру, так як не містить будь-яких фактичних даних, а являється тільки використанням мовно-стилістичних засобів, а також те, що обставини, за яких було накладено дисциплінарне стягнення не являються підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.
Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на
характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи доведені.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що посилання відповідача про інші факти порушення поведінки ОСОБА_1 не можуть братися до уваги, оскільки відповідно до ст. 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Попередні обставини, конфлікти окремо чи в їх сукупності, особисті стосунки між сторонами не можуть впливати та враховуватись при накладені дисциплінарного стягнення в даному випадку за конкретним фактом, а є предметами розгляду іншого дисциплінарного провадження.
Посилання апелянта на те, що в даному випадку має місце не свобода відстоювання власної позиції позивача, а порушення ним трудової дисципліни не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.
Не заслуговують на увагу також посилання апелянта на те, що під час наради позивач висловлювався в грубій, непристойній та неприйнятній формі у присутності колективу, порушуючи загальноприйняті норми поведінки та трудової дисципліни, оскільки не знаходять свого відображення в обставинах справи. Що стосується інших фактів конфлікту між сторонами, таких як розмова на підвищеному тоні, недоречні та незручні запитання, викрики, суд не вбачає в таких діях порушення п.3.1 правил внутрішнього трудового розпорядку, оскільки такий порядок вирішення спірних ситуації не заборонений жодними правилами та нормативними актами.
Відмовляючи в задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується колегія суддів, що позивачем не наведено достатніх підстав в обґрунтування своїх посилань про завдану моральну шкоду, не вказано обставин вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, об'єктивні вказівки на час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Як вбачається з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказує, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру
немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Рішення суду ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги не має.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Комунальної бюджетної установи «Музична школа №3 м. Чернівців» відхилити.
Рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 27 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: