Справа №22- 3559 Категорія-  42

Головуючий 1 інстанції Самсонова В.В. Доповідач Лаченкова О.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апелційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Лаченкової О.В., Болтунової Л.М.,

при секретарі - Шило СЮ.

з участю адвоката:ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, відділу державної виконавчої служби Красногвардійського районного управління юстиції м. Дніпропетровська про стягнення суми.

встановила:

У листопаді 2001 року в суд з позовом звернувся ОСОБА_2 до ОСОБА_3, відділу державної виконавчої служби Красногвардійського районного управління юстиції м. Дніпропетровська про стягнення суми посилаючись на те, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10.12.1997 року з відповідачки на його користь було стягнуто 5 760 грн. Виконавчий лист надійшов до виконавчої служби 25 грудня 1997 року, але рішення суду було виконано лише у листопаді 2001 року. На протязі 4 років він неодноразово звертався до відповідачки з проханням добровільно сплатити йому суму по рішенню суду. Однак відповідачка мотивувала несплату суми відсутністю коштів. З врахуванням інфляційних процесів, грошова сума, яка піддягає сплаті, суттєво змінилась та за отримані їм кошти він не має можливості придбати собі квартиру. Тому позивач просить суд стягнути з відповідачки суму, яка компенсує знецінення грошової маси за період з січня 1998 року по жовтень 2001 року у розмірі 5 445 грн. 45 коп.

ОСОБА_3 та представник відділу державної виконавчої служби Красногвардійського районного управління юстиції м. Дніпропетровська позовні вимоги не визнали.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2005 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на його користь 6 136 грн. 65 коп. і витрати по держмиту.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, відділу державної виконавчої служби Красногвардійського районного управління юстиції м. Дніпропетровська про стягнення компенсації знецінення грошової маси та 3% річних,суд першої інстанції виходив з того,що виниклі правовідносини між сторонами не відносяться до виконання грошового зобов»язання і регулюються іншими нормами права.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10.12.1997 року з відповідачки на користь позивача було стягнуто 5 760 грн. Виконавчий лист надійшов до виконавчої служби 25 грудня 1997 року, але рішення суду було виконано лише у листопаді 2001 року, в зв»язку з тяжким матеріальним становищем ОСОБА_3.

Суд першої інстанції правомірно відмовив ОСОБА_2 в стягненні компенсації знецінення грошової маси та 3% річних , відповідно до ст..214 ГК України (1963 року),оскільки дані правовідносини відносяться до правовідносин по виконанню рішення, а не до виконання грошових зобов»язань і регулюються іншими нормами права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.304, ч.І ст. 307, 308, 313,ч.1 ст.314,315,317,319 ЦПК України колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_2  відхилити.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2005 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена  до Верховного Суду України.

Судді колегії: