Справа № 461/3429/14 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.
Провадження № 22-ц/783/4439/14 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
Категорія: 81
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Ніткевича А.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Павлишина О.Ф.,
секретаря Гацій І.І.,
з участю представника боржника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 01 квітня 2014 року у справі за поданням державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області Павлишин Т.І. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України,-
встановила:
01 квітня 2014 року державний виконавець ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області Павлишин Т.І. звернувся в суд з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 в праві виїзду за межі України.
В обґрунтування покликався на те, що на виконанні відділу ДВС перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 464/7776/13-ц, виданого 28.11.2013 року Сихівським районним судом м. Львова про стягнення солідарно з ТзОВ «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 6494352,59 грн. заборгованості за кредитним договором.
В процесі виконавчих дій на майно боржника ОСОБА_3 накладено арешт.
Заборгованість боржник не погасив, що є підставою для обмеження особи у праві виїзду за межі України.
Оскаржуваною ухвалою подання задоволено повністю.
Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 без вилучення паспортного документа, до сплати на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» 6494352,59 грн. заборгованості за кредитним договором, згідно виконавчого листа № 464/7776/13-ц виданого 28.11.2013 року Сихівським районним судом м. Львова.
Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_3
Вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального права, за неповного з"ясування обставин по справі, невідповідністю висновків суду обставинам справи.
В апеляційній скарзі зазначає, що основним боржником є ТзОВ «ВП «Укрзахідавтоспецмаш», де він є співзасновником, при цьому по договору кредиту він виступає лише як поручитель.
Зазначене товариство володіє на праві власності майном, яке перебуває у заставі ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», вартість якого значно перевищує суму заборгованості, однак державним виконавцем не вчинялись жодні дії, спрямовані на реалізацію даного майна з метою погашення суми заборгованості.
Крім цього, звертаючись з поданням державний виконавець не навів факту його ухилення від виконання рішення, на противагу, він прибував до державного виконавця на всі його виклики, надав інформацію про місце роботи та джерела отримання доходу.
Просить скасувати ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 01.04.2014 року та постановити нову, якою у поданні державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області Павлишина Т.І. про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_3 за межі України відмовити.
Представник боржника ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить задовольнити.
Державний виконавець ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області Павлишин .І. в судове засідання 01.07.2014 року не прибув, не повідомив суд про причину неявки.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника боржника ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи подання державного виконавця Галицького ВДВС Львівського МУЮ суд першої інстанції виходив з того, що наявність у ОСОБА_3 невиконаного зобов"язання, покладеного на нього рішенням суду, є підставою для обмеження у праві виїзду за межі України.
Проте, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки суд не повно з'ясував всі обставини справи та порушив норми процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судового рішення та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Згідно із п. 18 ч. 3 ст. 11 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 6 ЗУ "Про порядок виїзду з України та в"їзд в Україну громадян України" громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань. Частиною 3 ст. 6 цього ж Закону встановлено, що паспорт може бути тимчасово вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 ч.1 цієї статті. Тимчасове вилучення паспорта здійснюється судом.
Отже, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх на це підстав.
Представник відділу ДВС звертаючись до суду з даним поданням та вимагаючи тимчасово обмежити боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України, покликався на невиконання боржником зобов'язань та законних його вимог щодо добровільного погашення боргу.
В ході розгляду справи встановлено, що в провадженні Галицького ВДВС Львівського МУЮ знаходиться виконавчий лист № 464/7776/13-ц, виданий 28.11.2013 року Сихівським районним судом м. Львова про стягнення солідарно з ТзОВ «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" 6494352,59 грн. заборгованості за кредитним договором
Постановою державного виконавця від 05.03.2014 року відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного вище виконавчого листа. Постановлено боржнику самостійно виконати рішення до 12.03.2014 року.
Із змісту подання та доданих до нього матеріалів вбачається, що 07.03.2014 року державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на все майно боржника ОСОБА_3 в межах суми боргу, проте державним виконавцем встановлено, що за боржником відсутнє зареєстроване на праві власності майно, а також немає відкритих рахунків.
Разом з тим, в підтвердження своїх вимог державний виконавець не надав суду доказів, з яких би вбачалося ухилення боржника від виконання рішення суду, оскільки в матеріалах справи такі відсутні.
Крім цього, суду не надано доказів, що ОСОБА_3 має закордонний паспорт та виїжджає за межі України і відповідно, може виїхати за межі України з метою ухилитися від виконання покладених на нього судовим рішенням грошових зобов'язань.
Згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не встановив фактичних обставин справи, а лише вважав достатньою підставою для задоволення подання невиконання боржником зобов'язання за судовим рішенням, тому дійшов передчасного і помилкового висновку про наявність підстав для задоволення подання.
Разом з цим, доводи апелянта в частині розгляду подання державного виконавця без виклику сторін та не повідомлення його останнім про внесення подання, є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, задовольнивши подання заявника та тимчасово обмеживши ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України, порушив норми процесуального права, що відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, є підставою для скасування оскарженої ухвали з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні подання державного виконавця Галицького ВДВС Львівського МУЮ.
Керуючись ст. 303, п. 2 ч. 2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312 ст.ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 01 квітня 2014 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні подання державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області Павлишина Т.І. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: А.В. Ніткевич
Судді: Ю.Р. Мікуш
О.Ф. Павлишин