Номер провадження: 22-ц/785/5117/14

Головуючий у першій інстанції Михайлюк О.А.

Доповідач Косогор Г. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі :

головуючого Косогор Г.О.

суддів Ісаєвої Н.В., Дрішлюка А.І.

при секретарі Сілукової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 березня 2014 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу,

встановила:

У вересні 2013 року ВАТ НАСК «Оранта» звернулось до суду з позовом до відповідачів, посилаючись на те, що 04 листопада 2010 року між ВАТ НАСК «Оранта» та ОСОБА_3 був укладений Договір добровільного страхування транспортного засобу № УБ 662950, згідно якого було застраховано автомобіль «Nissan Tiida», 2007 року випуску, д/н НОМЕР_1, вигодонабувач за договором АКІБ «УкрСиббанк».

15 липня 2011 року сталось ДТП між автомобілями «Nissan Tiida» (під керуванням ОСОБА_3.) та ВАЗ д/н НОМЕР_2 (під керуванням ОСОБА_2.), внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою суду винним у скоєнні ДТП було визнано ОСОБА_2

28 листопада 2011 року ВАТ НАСК «Оранта» було сплачено вигодонабувачу за договором добровільного страхування транспортного засобу 7 479,40 грн. в рахунок суми страхового відшкодування.

На час скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як власника наземного транспортного засобу, була застрахована ПАТ «Страхова компанія ВУСО» полісом № АА 3679035 від 05 липня 2012 року, з лімітом відповідальності 50 000,00 гривень та франшизою 1 000,00 гивень.

З метою стягнення суми страхового відшкодування з відповідачів в порядку регресу, позивач вимушений був звернутись з даним позовом до суду.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 25 березня 2014 року позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» було задоволено:

Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія ВУСО» на користь ВАТ НАСК «ОРАНТА», в порядку регресу, розмір виплаченого страхового відшкодування в сумі 6 479, 40 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ НАСК «ОРАНТА», в порядку регресу, розмір виплаченого страхового відшкодування, який не перекривається Франшизою, - в сумі 1 000 грн.

На дане рішення була принесена апеляційна скарга ПАТ «Страхова компанія ВУСО», в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ВАТ НАСК «ОРАНТА» до ПАТ «Страхова компанія ВУСО» у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, який доповів зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 листопада 2010 року між ВАТ НАСК «Оранта» та ОСОБА_3 був укладений Договір добровільного страхування транспортного засобу № УБ 662950, згідно якого було застраховано автомобіль «Nissan Tiida», 2007 року випуску, д/н НОМЕР_1, вигодонабувач за договором АКІБ «УкрСиббанк».

15 липня 2011 року сталось ДТП між автомобілями «Nissan Tiida» (під керуванням ОСОБА_3.) та ВАЗ д/н НОМЕР_2 (під керуванням ОСОБА_2.), внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою суду винним у скоєнні ДТП було визнано ОСОБА_2

ВАТ НАСК «Оранта» визнала подію, що мала місце 15 липня 2011 року, страховим випадком, та сплатило вигодонабувачу за договором добровільного страхування транспортного засобу УБ 662950 7 479, 40 гривень в рахунок суми страхової відшкодування.

Відповідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

На час скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як власника наземного транспортного засобу, була застрахована ПАТ «Страхова компанія ВУСО» полісом № АА 367903г від 05 липня 2012 року, з лімітом відповідальності 50 000 гривень та франшизою 1 000,00 гривень.

Враховуючи викладене, суд вірно вважав за можливе стягнути з ПАТ «Страхова компанія ВУСО» на користь ВАТ НАСК «Оранта» 6 479, 40 гривень в рахунок виплаченого страхового відшкодування, з ОСОБА_2 на користь ВАТ НАСК «Оранта» 1 000,00 гривень в рахунок виплаченого страхового відшкодування, що не перекривається франшизою.

Суд перевірив усі докази, які навели сторони у підтвердження своїх вимог та заперечень, навів у рішенні фактичні обставини, які були встановлені судом при розгляді справи, вірно застосував правові норми, що регулюють ці правовідносини, та зробив вірний висновок про задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».

Посилання представника Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» на те, що ОСОБА_2 не виконав свого обов'язку щодо письмового повідомлення апелянта про ДТП, а тому відшкодувати заподіяну шкоду має саме він, є необґрунтованими, оскільки не підтверджені належними доказами.

Крім того, правовідносини, що склались між апелянтом та ОСОБА_2, не є предметом розгляду у даній цивільній справі.

Доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та які б мали правове значення, у апеляційній скарзі не наведено.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» - відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.

Головуючий ___________________ Г.О. Косогор

Судді ___________________ А.І. Дрішлюк

___________________ Н.В. Ісаєва