Номер провадження: 22-ц/785/4728/14
Головуючий у першій інстанції Бабаков В. П.
Доповідач Косогор Г. О.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.06.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі :
головуючого Косогор Г.О.
суддів Ісаєвої Н.В., Дрішлюка А.І.
при секретарі Сілукової В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 березня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (третя особа - Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради) про вселення, зобов'язання не чинити перешкод у користуванні квартирою, встановлення порядку користування квартирою, зміну договору найму житлового приміщення,
встановила:
У травні 2013 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою до відповідачки про вселення, зобов'язання не чинити перешкод у користуванні квартирою, встановлення порядку користування квартирою, зміну договору найму житлового приміщення.
Позовні вимоги були мотивовані тим, що позивачка ОСОБА_3, її неповнолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також відповідачка ОСОБА_2 та її неповнолітня дитина ОСОБА_6 є наймачами квартири АДРЕСА_1. Квартира є комунальною власністю, та складається з трьох кімнат житловою площею 11,7 кв.м., 17,3 кв.м., 26,4 кв.м. відповідно, а також кухні, коридору, туалету, ванної кімнати. Особистий рахунок відкритий на відповідачку ОСОБА_2 Відповідачка перешкоджає проживанню позивачки та її неповнолітніх дітей у вказаній квартирі. Оскільки позивачці та її неповнолітнім дітям немає де жити, позивачка просила суд вселити її та її неповнолітніх дітей в спірну квартиру, зобов'язати відповідачку не чинити перешкод у користуванні позивачкою та її дітьми вказаною квартирою, встановити порядок користування спірною квартирою, виділивши позивачці у користування кімнату житловою площею 11,7 кв.м., її неповнолітнім дітям кімнату житловою площею 17,3 кв.м., відповідачці та її неповнолітній дитині кімнату житловою площею 26,4 кв.м., решту приміщень залишити у загальному користуванні, а також змінити договір найму спірної квартири, відкривши на позивачку окремий особовий рахунок.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 19 березня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 було задоволено.
На дане рішення була принесена апеляційна скарга ОСОБА_2, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 у повному обсязі.
Заслухавши доповідача, який доповів зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_3 та її неповнолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також відповідачка ОСОБА_2 та її неповнолітня дитина ОСОБА_6, - є наймачами квартири АДРЕСА_1.
Квартира є комунальною власністю, та складається з трьох кімнат житловою площею 11,7 кв.м., 17,3 кв.м., 26,4 кв.м. відповідно, а також кухні, коридору, туалету, ванної кімнати.
Особистий рахунок відкритий на відповідачку ОСОБА_2
З пояснень сторін вбачається, що між позивачкою та відповідачкою склалися неприязні стосунки, з приводу користування спірною квартирою.
Згідно зі ст. 71 ЖК України, жиле приміщення за тимчасово відсутніми наймачами та членами їх сімей зберігається протягом шести місяців, а якщо вони відсутні більше шести місяців поважних причин, то цей строк може бути продовжено наймодавцем, а у випадку спору - судом.
Відтак, суд першої інстанції пришов до вірного висновку, що позивачка та її неповнолітні діти не проживали у спірній квартирі з поважних причин, та мають право користування спірною квартирою, а тому позов в частині вселення та зобов'язання не чинити перешкод у користуванні квартирою підлягав задоволенню.
Щодо встановлення порядку користування спірною квартирою та зобов'язання укласти окремий договір найму житлового приміщення, суд вірно зазначив наступне.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 104 ЖК України член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу. У разі відмови членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору, спір може бути вирішено в судовому порядку.
Так, як вірно вказано у рішенні суду, у користування позивачки та її неповнолітніх дітей можливо виділити дві житлові кімнати житловою площею 11,7 кв.м. та 17,3 кв.м. відповідно. А в користування відповідачки та її неповнолітньої дитини - житлову кімнату площею 26,4 кв.м. Коридор, кухню, вбиральню, ванну кімнату залишити у спільному користуванні.
Такий порядок користування відповідає вимогам ст. 63 ЖК України, а тому позов в цій частині підлягав задоволенню.
Суд перевірив усі докази, які навели сторони у підтвердження своїх вимог та заперечень, навів у рішенні фактичні обставини, які були встановлені судом при розгляді справи, вірно застосував правові норми, що регулюють ці правовідносини, та зробив вірний висновок про задоволення позовних вимог ОСОБА_3, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5.
Судова колегія не приймає до уваги посилання у апеляційній скарзі ОСОБА_2 на те, що ОСОБА_3 добровільно обрала інше місце проживання та понад шість місяців не проживає у спірній квартирі без поважних причин, оскільки вказане не підтверджено жодним доказом.
Крім того, судова колегія приймає до уваги той факт, що ОСОБА_2 декілька разів зверталася до суду з позовом до позивачки про визнання останньої такою, що втратила право користування спірною квартирою.
Рішеннями Суворовського районного суду м. Одеси від 19 березня 2013 року та від 04 вересня 2013 року у задоволенні вказаних позовів було відмовлено.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та які б мали правове значення, у апеляційній скарзі не наведено.
Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 березня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.
Головуючий ___________________ Г.О. Косогор
Судді ___________________ А.І. Дрішлюк
___________________ Н.В. Ісаєва