Справа № 22-6761                                                                 Головуючий 1 інстанції Волошин М.Н.

Категорія - 17                                                                        Доповідач Лаченкова  О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2006 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Лаченкової О.В., Болтунової Л.М.,

при секретарі - Шило С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-ті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних джерелом підвищеної небезпеки.

встановила:

У вересні 2004 року в суд з позовом звернувся ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-ті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних джерелом підвищеної небезпеки. Просив суд стягнути на його користь з відповідача матеріальну шкоду у сумі 22 303 грн. та моральну шкоду у сумі 10 000 грн., а також витрати по справі.

Відповідач та його представник за дорученням проти позову заперечували.

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2006 року позовні вимоги задоволені частково. З ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 22 303 грн., 500 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження, 300 грн. за правову допомогу адвоката, а на користь держави судовий збір у сумі 223 грн. В іншій частині в задоволені позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її  задовольнити частково.

Судом встановлено, що 17.07.2004 року на 38-му км. автодороги Павлоград-Токмак ОСОБА_3, керуючи трактором МТЗ-82 з культиватором виїхав на смугу зустрічного руху й допустив зіткнення з належним йому легковим автомобілем Hyundai Matrix д\н НОМЕР_1, під керуванням його сина ОСОБА_5., після чого ОСОБА_3 залишив місце скоєння ДТП.

Відповідно до висновку авто-технічної експертизи НОМЕР_2 в даній дорожній обстановці водій трактора МТЗ-82 ОСОБА_3 керував трактором ,ширина якого складає 1,97 м., здійснював рух з культиватором шириною 4 м., виїхав на смугу зустрічного руху, створивши тим самим зустрічному автомобілю Hyundai Matrix д\н НОМЕР_1 небезпеку для руху, тому в його діях вбачається порушення вимог п.п.1.5,22.4,22.5 Дорожнього Руху України., а також п.п.22.6,30.3,31.1,32.1 ПДР не встановлення світлоповертачів та ліхтарів на культиваторі та проблискових маячків оранжевого світла на тракторі МТЗ-80.

Провадження по адміністративній справі за ст..ст. 124,126 ч. 1,122-2 КпАп України відносно ОСОБА_3, який керував в момент зіткнення трактором МТЗ-82 було закрито бо він не є суб'єктом правопорушення, оскільки він не є водієм і керування йому передав його брат ОСОБА_3, який знаходився в трудових відносинах з ОСОБА_1.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та стягуючи з ОСОБА_1 на його користь матеріальну шкоду ,суд виходив з того, що діями відповідача була заподіяна шкода і стягнута вона повинна бути з нього, як з володільця джерела підвищеної небезпеки .

Суд першої інстанції постановляючи рішення дійшов висновку, що відповідно до ст.. 1187 ЦК України відповідач повинен нести відповідальність по відшкодуванню матеріальної шкоди і стягнув на його користь 22303 грн.

Проте такий висновок суду не є обґрунтованим , оскільки суд дійшов його не виконавши вимоги ст.ст. 213,214 ГПК України, без повного та всебічного з'ясування обставин справи ,на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а саме не з'ясував, чи був відремонтований автомобіль Hyundai Matrix д\н НОМЕР_1 на момент звернення позивача до суду чи ні, де знаходиться автомобіль і кому він належить, якщо автомобіль був відремонтований то які фактично були понесені витрати на ремонт цього автомобіля, які деталі автомобіля були замінені.

При визначення матеріальної шкоди, суд в основу свого рішення поклав акт фахівця-автотовароведа від 28 липня 2004 року, складений приватним підприємцем ОСОБА_6, який одержаний без дотримань вимог закону про порядок здійснення судово-експертної діяльності, тобто без ліцензії Мінюсту України .

Крім того, суд не обговорив питання і не притягнув до участі в якості співвідповідача ОСОБА_4.

Виходячи з вищевикладеного, колегія судів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити, а рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд у той же суд.

Керуючись ст.ст.304, ч.І ст. 307, 311, 313,ч.1 ст.314,315,317,319 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2006 року - скасувати, справу направити на новий розгляд у той же суд у іншому складі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.