Справа № 429/1626/14-к
Номер провадження 1-кп/429/132/14
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11.07.2014 року Слов`яносербський районний суд Луганської обл.
в складі: головуючого судді Кобзій Т.І.
при секретарі судового засідання Андрєєвій Ю.С.,
з участю прокурора Бусова Д.М.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в сел. Слов`яносербськ кримінальне провадження стосовно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Брянка Луганської області, білоруса, громадянина України, має середню освіту, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 19.11.1982 року Алчевским міськсудом за ст.17 - ч.1 ст. 140, ч.1 ст. 214 КК України (1960 р.) до 2 років позбавлення волі, 3.12.1984 року Алчевским міськсудом за ч.1 ст.142 КК України (1960 р.) до 5 років позбавлення волі; 13.11.1992 року Ленінським районним судом м. Луганськ за ч.2 ст.141, ст.17 - ч.2 ст.141 КК України (1960 р.) до 3 років позбавлення волі; 13.11.1995 року Слов'яносербським райсудом за ч.3 ст.140 КК України до 3 років 6 міс. позбавлення волі; 5.03.1999 року Слов'яносербським райсудом за ч.3 ст.140 КК України (1960 р.) до 4 років позбавлення волі; 03.09.2003 року Кам'янобрідським райсудом м. Луганськ за ст.15 - ч.1 ст.188 КК України до 1 року позбавлення волі; 10.01.2005 року Слов'яносербським райсудом за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі; 04.03.2008 року Слов'яносербським райсудом за ч.1 ст.309 КК України до 2років обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік; 19.10.2009 року Слов'яносербським райсудом за ч.1 ст.263 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, 11.03.2011 року Слов'яносербським районним судом за ч.1 ст. 263 КК України до 2 років обмеження волі, який проживає в АДРЕСА_1,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у кримінальному правопорушенні за таких обставин:
Наприкінці березня 2014 року, більш точної дати в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим, ОСОБА_1, маючи намір на носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, знаходячись на сміттєзвалищі у м. Зимогір'я Слов'яносербського району Луганської області, виявив на землі предмет, зовні схожий на ніж, та, реалізуючи злочинний намір, підібрав його і носив при собі в кишені одягу до його виявлення та вилучення працівниками міліції.
25 квітня 2014 року о 17 год. 30 хв. на зупинці громадського транспорту, яка знаходиться на вул. Кірова в смт. Слов'яносербськ Луганської області, в ході огляду речей ОСОБА_1 співробітниками міліції було виявлено ?та вилучено предмет, зовні схожий на ніж, який останній носив при собі в кишені одягу.
Згідно висновку експерта від 27.06.2014 року №654/14 предмет, вилучений у ОСОБА_1 є холодною зброєю.
Разом з обвинувальним актом прокурор надіслав до суду угоду про визнання винуватості, укладену в сел. Слов'яносербськ 30 червня 2014 року, між старшим прокурором прокуратури Слов'яносербського району Бусовим Д.М. та підозрюваним ОСОБА_1. Із змісту угоди вбачається, що слідчим Слов'яносербського РВ ГУМВС України в Луганській області за погодженням з прокурором 30 червня 2014 року висунута підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, а саме: носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
Підозрюваний під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні та зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
При цьому сторони погоджуються на призначення покарання підозрюваному ОСОБА_1 за ч.2 ст. 263 КК України у вигляді 160 годин громадських робіт.
Наслідки укладання та затвердження означеної угоди згідно ст. ст. 473, 394, 424, 474, 476 КПК України та ст. 389-1 КК України оговорені та зрозумілі сторонам.
У підготовчому судовому засіданні прокурор та обвинувачений підтримали угоду про визнання винуватості та просили її затвердити.
Обвинувачений ОСОБА_1 суду пояснив, що права, надані йому законом у зв'язку з укладенням угоди про визнання винуватості розуміє; з наслідками укладення та затвердження угоди обізнаний; характер обвинувачення та його суть йому зрозумілі; обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди, з ним узгоджено та є цілком зрозумілим; свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, а саме: носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу - за ч.2 ст. 263 КК України, визнав повністю.
Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчиненого обвинуваченим правопорушення, оскільки не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.
Судом, на виконання вимог ст. 474 КПК України, сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого не встановлено. Суд переконаний, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним і не вбачає необхідності витребовувати додаткові документи та викликати в судове засідання інших осіб і опитувати їх, обмежуючись наданими суду доказами у підготовчому провадженні.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з того, що її умови відповідають КПК України та кримінальному закону, тому вважає, що є підстави для її затвердження.
Ухвалюючи вирок, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, склад кримінального правопорушення - носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу - вказує на кваліфікацію діянь за ч.2 ст.263 КК України, обвинувачений визнав свою вину повністю.
При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 472 КПК України, суд враховує, що умови Угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів будь-яких осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним.
Згідно ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним Кодексом України.
Злочин, вчинений обвинуваченим за ч. 2 ст. 263 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
Досліджуючи дані про особу обвинуваченого суд враховує те, що він свою вину в скоєнні злочину визнав повністю, за місцем мешкання характеризується задовільно.
За таких обставин суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому покарання у виді громадських робіт на строк, визначений угодою про визнання винуватості.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 394, 474, 475, 476 КПК України , суд
З А С У Д И В :
Затвердити Угоду про визнання винуватості, укладену в сел. Слов'яносербськ 30 червня 2014 року, між старшим прокурором прокуратури Слов'яносербського району Бусовим Д.М. та підозрюваним ОСОБА_1.
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 160 годин (сто шістдесят годин).
Стягнути з ОСОБА_1, на користь держави витрати за проведення криміналістичної експертизи №654/14 від 27.06.2014 року в сумі 245 грн. 70 коп. (двісті сорок п'ять грн..70 коп.).
Обрати запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання вироком суду законної сили у вигляді особистого зобов'язання: 1) Прибувати до Слов'носербського районного суду Луганській області за першою вимогою;
2) Не відлучатися з смт. Слов'яносербськ Луганської області без дозволу суду.
Речовий доказ по справі - предмет, який згідно висновку криміналістичної експертизи визнано холодною зброєю, вилучений у ОСОБА_1, який знаходиться на зберіганні в УМЗ ГУМВС України у Луганській області, знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Слов`яносербський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України:
-обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
-прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Оскарження вироку з підстав не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини не допускається.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Кобзій Т.І.