Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22- 6580 / 2006 р. Головуючий у 1-й інстанції: Руднєв О.О.
Суддя-доповідач: Краснокутська О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«15» листопада 2006 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Маловічко СВ.
Суддів: Краснокутської О.М.
Сапун О.А.
При секретарі: Тахтаул О.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від "14" вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,,
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2006 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
У позовній заяві зазначав, що його дочка - ОСОБА_4 перебувала у шлюбі з ОСОБА_1. Від шлюбу мають дитину ОСОБА_3, яка мешкала з матір'ю.ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла . 21.07.2005 року онука поступила на навчання до денного відділення Запорізького національного технічного університету.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.11.2005 року стягнуто аліменти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини його заробітку щомісячно .
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 сплачував аліменти не в повному обсязі , у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 600 грн. 33 коп. ,просив суд про стягнення суми заборгованості, а також стягнути з відповідача аліменти у зв"язку із навчанням ОСОБА_3 в університеті.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 вересня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволений.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання онуки ОСОБА_3 заборгованість по виплаті аліментів у розмірі 600,гр.,33коп..
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, посилаючись на те, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно до ст.. 309п.3),п.4) підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Задовольняючи вимоги ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам, суд у рішенні послався на те, що відповідно до ч.2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а тому відповідач повинен був сплачувати аліменти, виходячи із розміру прожиткового розміру, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Проте такі висновки суду не відповідають обставинам справи і нормам матеріального і процесуального права, а тому з ними не можна погодитися.
Із матеріалів справи видно, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.11.2005 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/4 частина його заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 31.08.2005 року. Рішення набрало законної сили і виконувалось до досягнення ОСОБА_3 повноліття .
Із зазначеного рішення суду видно,що у ньому не зазначений мінімальний розмір аліментів,що підлягає стягненню на утримання дочки відповідача.
Згідно до вимог ст.. 195 ч.4 Сімейного Кодексу України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.
У відповідності до ст..74 Закону України „Про виконавче провадження" за наявності спору питання про розмір заборгованості по аліментах вирішується за заявою заінтересованої особи судом у порядку, встановленому законом.
Державний виконавець зобов"язаний здійснювати систематичний контроль за правильним і своєчасним відрахуванням утриманих сум аліментів стягувачам.
Згідно довідки ДВС у Ленінському районі м. Запоріжжя від 06.09.2006 року (а.с.25) заборгованості по аліментам за виконавчим листом №2-461/05 на день повноліття ОСОБА_3 немає.
Зі скаргою на дії державного виконавця щодо неправильності обчислення заборгованості за аліментами у порядку,передбаченому розділом 7 ЦПК України позивач до суду не звертався. Відомості про те, що відповідач не виконував рішення суду про стягнення з нього аліментів відсутні.
Згідно до ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Виходячи із того,що доказів,які б свідчили про невиконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 за рішенням суду не здобуто, судова колегія приходить до висновку про те,що підстав для задоволення позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по аліментам у суду не було.
Згідно до ст.. 199 СК України якщо повнолітні дочка,син продовжують навчання і у зв"язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов"язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови,що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Як вбачається із позовної заяви, з позовом про стягнення з відповідача коштів на утримання ОСОБА_3 у зв"язку із її навчанням звернувся ОСОБА_2. Від позовних вимог він не відмовлявся,проте суд не розглянув його позовні вимоги і не постановив в цій частині рішення, зіславшись у рішенні лише на ту обставину, що ОСОБА_3 позовні вимоги не підтримала. Між тим вона з такими позовними вимогами до суду не зверталась і не була залучена до участі у справі як позивач у встановленому законом порядку .
Згідно до вимог ст.. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов"язки осіб, які не брали участі у справі, а також якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Враховуючи,що не вирішенням питання про стягнення коштів на утримання ОСОБА_3 у зв"язку із її навчанням порушуються як права позивача, так і права самої ОСОБА_3,яка не була залучена до участі у справі , рішення суду підлягає скасуванню , а справа - направленню на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 307,311, ,313,314 ЦПК України , колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково .
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від "14" вересня 2006 року по даній справі скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду у іншому складі. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді